Справа № 2-а-981\09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2009 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі головуючого – судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Орлової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, вказавши, що вона за своїм соціальним статусом відноситься до категорії громадян, які є «дітьми війни», та має право згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на доплату до пенсії щомісячно у розмірі 30% від розмірі мінімальної пенсії за віком. Право на вказану доплату підтверджено Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.07 року та від 22.05.08 року. Оскільки УПФУ Пролетарського району м. Донецька відмовляє їй у виплаті вказаних надбавок, просив суд визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов»язати його провести нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01.01.06 року.
У судовому засіданні ОСОБА_1 надала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з»явився, надавши до суду письмову заяву з проханням розглядати справу у її відсутність та заперечення проти позову, згідно яких позов не визнали у зв»язку з тим, що згідно ст.. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки» видатки на підвищення пільг дітям війни не передбачено, навіть після прийняття Рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 року та від 22.05.08 року. Крім того, ст.. 73 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування забороняє використання коштів Пенсійного Фонду України на цілі, не передбачені цим Законом. Зазначивши при цьому, що позивачем пропущено строк на звернення до суду.
Суд, заслухавши пояснення позивача, з»ясувавши позицію відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відноситься до соціальної групи «Діти війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с. 4) із відповідною відміткою та користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка набрала чинності з 01.01.06 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.. 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року зазначене вище підвищення у 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної ради України з питань бюджету.
При цьому зазначене вище положення Закону неконституційним не визнавалось. Оскільки, діючим законодавством суду першої інстанції не надано право вирішувати питання щодо відповідності законів Конституції України, а відповідно до ст.. 9 Кодексу адміністративного судочинства суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині нарахування підвищення до пенсії позивачу за 2006 рік необхідно відмовити.
Ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнане неконституційним.
22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни зокрема до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо виплати замість пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з вказаними рішеннями Конституційного Суду України та ч.2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають силу з моменту прийняття рішення про їх неконституційність.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень. Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривні, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.
Відповідно до ст.. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
У судовому засіданні позивач просила поновити їй строк для звернення до суду , вказавши, що про порушення свої прав дізналась у квітні 2009 року із засобів масової інформації і 08.04.2009 року звернулась до адміністративного суду з даним позовом. Однак, вказану причину пропуску строку для звернення до адміністративного суду суд вважає неповажною, оскільки відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав і обов»язків громадян, обов»язково підлягають оприлюдненню.
Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни у 2007 році, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, тому позовні вимоги в частині нарахування підвищення до пенсії за 2007 рік необхідно відмовити.
В той же час, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині підвищення розміру отриманої пенсії на 30% за 2008 рік, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині визнання дій відповідача неправомірними щодо невірного нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року та зобов»язання відповідача провести нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком
Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, з Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька за рахунок державного бюджету необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 46, 152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп та від 22.05.08 року № 10-рп, ст.9, 10, 11, 69, 94, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька в частині ненарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька провести нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2 у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3.40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя