Копія.     Справа № 2  - 76 / 2009 р.

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї НИ

    15 жовтня 2009 року.  Устинівський районний суд, Кіровоградської області в складі:

        головуючого:           Годованець  І. А.

        при секретарі:                   Остапенко Н. М.

    з участю:

        представника позивача:     Довганенко С. В.

        третьої особи:                     ОСОБА_3

        відповідачки:                      ОСОБА_1

        третьої особи:                     ОСОБА_2

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка  справу за  позовом    ВАТ  «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» до  приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_1про стягнення 1578 -37 грн.,-  

                В С Т А Н О В И В :

       Позивачем подано до суду позов про  стягнення 1578 - 37 грн. Вимоги мотивуються тим, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

    В судовому засіданні представник позивача настоює на позовних вимогах про стягнення 1578-37 грн., як на законних та обґрунтованих.

    Третя особа -ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_4отримано виплату страхового відшкодування в сумі 1578-37 грн., а ОСОБА_5. відшкодовано ОСОБА_4шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу в сумі 2690-00 грн.

    Третя особа - ОСОБА_4в судове засідання не з'явилася, про день і час розгляду справи повідомлена належним чином, заяви про розгляд справи в її відсутність чи про причини неявки не подала.

    В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення 1578-37 грн. не визнала як незаконні та необґрунтовані.

    В судове засідання представник відповідача - приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не з'явився, подав заперечення проти позову, позовні вимоги не визнає як незаконні та необґрунтовані.

    Третя особа - ОСОБА_1. пояснив, що з дружиною ОСОБА_2відшкодували подружжю ОСОБА_4таОСОБА_3 шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу в сумі 2690-00 грн.

    Заслухавши учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

    26 березня 2008 року о 08-50 годині ОСОБА_1., керуючи на відповідній правовій підставі (довіреність) автомобілем «М-412» держномер НОМЕР_1який належить на праві власності ОСОБА_1 не дотримався безпечного інтервалу і допустив зіткнення з автомобілем «ДЕО ЛАНОС» держномер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, яким керував на відповідній правовій підставі (довіреність)ОСОБА_3, внаслідок чого транспортному засобу ОСОБА_4причинені механічні пошкодження, чим ОСОБА_1. порушив п.13.1 ПДР України.

    Постановою судді Устинівського районного суду від 21 квітня 2008 рокуОСОБА_2визнано винним і призначено адміністративне стягнення за ст.124 КпАП України у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17-00 грн.

Підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_1 відповідно до підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  26 березня 2008 року подав ВАТ УСК «Дженералі Гарант» заяву про повідомлення страховика, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про дорожньо-транспортну пригоду (поліс №0145214 від 22 лютого 2008 року).

Аварійним комісаром ВАТ УСК «Дженералі Гарант» складено страховий акт за №14082 від 28 березня 2008 року про обставини дорожньо-транспортної пригоди, встановлено особи водіїв та власників транспортних засобів, їх назви, державні номери, визначено розмір збитку, завданого об'єкту страхування, який становить 1487-07 грн., довідка ДАІ - 91-30 грн.,  всього в сумі 1578-37 грн.

Висновком автотоварознавчої експертизи від 28 березня 2008 року встановлено характер механічних ушкоджень та розмір завданого об'єкту страхування збитку.

ОСОБА_1 в порядку ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  подав ВАТ УСК «Дженералі Гарант» заяву про страхове відшкодування.

  Згідно платіжного доручення №1621 від 20 травня 2008 року ВАТ УСК «Дженералі Гарант» здійснено платіж ОСОБА_4 виплати страхового відшкодування в сумі 1578-37 грн.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»  передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний  збиток.

Підпунктом 38.1.1 пункту 38.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Частина 2 ст.1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Позивачем подано до суду позов в порядку ч.2 ст.1187 ЦК України доОСОБА_1про стягнення 1578-37 грн. за шкоду, завдану транспортним засобом, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно письмової розпискиОСОБА_1 від 29 квітня 2008 року, ним отримано відОСОБА_22690-00 грн. як відшкодування матеріальної шкоди, причиненої внаслідок ДТП автомобілю «ДЕО ЛАНОС».

В судовому засіданніОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1. відшкодували йому та його дружині ОСОБА_4матеріальну шкоду, причинену внаслідок ДТП автомобілю «ДЕО ЛАНОС» в сумі 2690-00 грн. і претензій матеріального характеру не мають.

Пунктом 5 ч.1 ст.26 Закону України «Про страхування» передбачено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.    

Під час розгляду справи встановлено, що 29 квітня 2008 року відповідачкою шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, власником якого є на відповідній правовій підставі, автомобілю «ДЕО ЛАНОС», як спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_4таОСОБА_3 в порядку ч.2 ст.1187 ЦК України відшкодовано в повному обсязі в сумі 2690-00 грн., і в цій частині позовні вимоги доОСОБА_1задоволенню не підлягають відповідно до п.4 ч.1 ст.991 ЦК України та п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про страхування», так як підставою для відмови страховика від здійснення страхових виплат або страхового відшкодування є отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні.  

Пунктом 35.1 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що  для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик не відомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Третьою особою ОСОБА_5. подано суду пояснення страхувальника від 28 березня 2008 року про обставини настання дорожньо-транспортної пригоди (повідомлення про страховий випадок), яку ним подано до ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» в порядку ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», але заяви про страхове відшкодування відповідно до ст.35 цього Закону не подав.

Згідно заперечення на позов приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ОСОБА_1 та ОСОБА_1. в порядку ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до встановленої законом форми і змісту заяви про страхове відшкодування не подали.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2та ОСОБА_5. встановленої законом форми і змісту заяви про страхове відшкодування до ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» не подано, транспортний засіб в пошкодженому стані не збережено для огляду призначеним страховиком аварійним комісаром або експертом, і в цій частині позовні вимоги до приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» задоволенню не підлягають відповідно до п.5 ч.1 ст.991 ЦК України та п.5 ч.1 ст.26 Закону України «Про страхування», так як підставою для відмови страховика від здійснення страхових виплат або страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин.

Судові витрати по справі в порядку ч.1 ст. 88 ЦПК України відшкодуванню позивачу не підлягають, так як рішення ухвалено не на його користь.

Керуючись ст.ст.213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ВАТ  «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» до  приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_1про стягнення 1578 -37 грн. - відмовити.  

Судові витрати по справі в порядку ч.1 ст. 88 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.  

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд на протязі десяти днів. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя:  підпис.

Копія вірна.

Суддя Устинівського

районного суду :                                                                       І. А. Годованець.