Номер провадження 2/229/300/2017

ЄУН 229/4477/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року Дружківський міський суд Донецької області

в складі:

головуючого судді Петрова Є.В.

при секретарі Костіної І.В.

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про захист права власності, третя особа служба у справах дітей Дружківської міської ради усунення перешкод в користуванні власністю та визнання осіб такими, що втратили право користування житлом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_4, орган опіки та піклування Дружківської міської ради, - про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, усунення перешкод у здійсненні права власності на це житло, зняття з реєстраційного обліку.

У позові вказала, що 08.10.1997 року вона, її чоловік та син отримали у власність квартиру АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Дружківською міською радою 08.10.1997 року за № 7043 та зареєстрованого у Дружківському БТІ за № 9845 в книзі 47. Зазначила, що на підставі свідоцтва про право спадщину за законом отримала у власність 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 після смерті її чоловіка. Відповідно вона є власником 2/3 частки квартири АДРЕСА_2, загальною площею 55,7 кв.м. Вказала, що 25.11.2000 року її син ОСОБА_2 передав у власність за договором дарування свою 1/3 частку у квартирі АДРЕСА_2 своїй доньці ОСОБА_4

За адресою цієї квартири, крім позивача, зареєстровані третя особа - ОСОБА_4 та відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5

З червня 2010 року в квартирі відповідачі не проживають, не несуть витрат на утримання, не сплачують комунальні платежі, не знялися з реєстрації та не виписалися з квартири. Зі слів відповідачів вони виїхали на постійне місце проживання у Нижньогородську область Російської Федерації. Ніхто відповідачам перешкод у користуванні житлом не чинив. Всі належні їм особисті речі та майно вони забрали з квартири.

Факт непроживання в спірній квартирі з червня 2010 року підтверджується актом обстеження квартири від 22 грудня 2016 року, який склали представники Комунального підприємства «Комсервис» за участю сусідів будинку.

Відповідачі не бажають добровільно знятися з реєстрації у квартирі, тим самим порушують право власності позивача, та право користування та розпорядження нерухомими майном у повному обсязі. У зв'язку з реєстрацією відповідачів комунальні служби нараховують плату за комунальні послуги з урахуванням зареєстрованих у квартирі відповідачів і позивач змушена одна сплачувати комунальні послуги та позбавлена можливості оформити субсидію, у зв'язку з цим позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх цивільних прав.

У судове засідання позивач з'явилася. Підтримала позов просила його задовольнити у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву слухати справу без її участі, позовну заяву підтримала, просила її задовольнити у повному обсязі /а.с. 35/. Орган опіки та піклування Дружківської міської ради з'явився у судове засідання, надав рішення, згідно з яким не заперечували проти зняття з реєстрації відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, щодо зняття з реєстрації ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 заперечували.

Відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, повторно не з'явилася, не повідомила причини неявки, заперечень проти позову не представили.

За таких обставин суд вважає за можливе заслухати справу за відсутності відповідачів, на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення, проти такого вирішення справи позивач не заперечив.

Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підтверджений і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Суд розглядає справу, керуючись вказаною нормою закону, а не ст. ст. 71,72 ЖК України, оскільки житло позивача є і було на період проживання відповідачів приватним.

Суд установив, що позивач являється власником 2/3 квартири АДРЕСА_2, загальною площею загальною - 55, 7 кв. м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 08.10.97 р. та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 09.10.2010 року /а.с. 10, 19/.

За адресою спірної квартири, крім позивача та третьої особи - ОСОБА_4, зареєстровані відповідачі по справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 /а.с. 11, 14, 16/

З червня 2010 р. відповідачі не проживають в квартирі, не несуть витрат на її утримання, не сплачують комунальні платежі, виселились добровільно, вивезли свої особисті речі, за словами відповідачів виїхали у Нижньогородську область Російської Федерації. Ніхто перешкод відповідачам у користуванні житлом не чинив, не змінював замків на вхідних дверях. Факт непроживання відповідачів підтверджується актом обстеження квартири від 22 грудня 2016 року, який склали представники Комунального підприємства «Комсервис» за участю сусідів будинку / а. с. 12/.

Факт відсутності відповідачів з червня 2010 року було підтверджено свідками по справі ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Що стосується прав малолітньої ОСОБА_5, то орган опіки і піклування Дружківської міської ради, зазначив, що з метою прав та інтересів малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, збереження її права на користування житлом, рекомендувати суду винести рішення про залишення її зареєстрованою у квартирі за адресою: АДРЕСА_2. Проти цього заперечувала позивач по справі, вказала, що малолітня проживає разом з батьками ОСОБА_2, ОСОБА_3 у Російській Федерації, житлом забезпечена, якщо вони вирішать повернутись до України, безумовно надасть їм право користування квартирою, оскільки вони є сім'єю. Зараз зняття їх з реєстрації викликано необхідністю оформити субсидію, яку вона потребує як пенсіонер.

Судом встановлено, що органом опіки та піклування не взято до уваги вимоги ч. 4. ст. 29 ЦК України, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає. Не доведено, яким саме чином, буде порушено право малолітньої особи, яка проживає разом з батьками в Нижньогородській області РФ, якщо її буде знято з реєстрації.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб. Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України. Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника ( подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відтак за порівняльним аналізом статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 150, 156 у поєднанні зі статтею 64 ЖК України слід дійти до висновку що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жилого приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів та членів його сім'ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік.

За матеріалами справи підтверджено, що відповідачі відсутні в квартирі понад один рік без поважних причин, що порушує права власника житла, яка на законних підставах може вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, будь-яких інших домовленостей між ними не існує.

Таким чином, суд вважає, що позов про визнання відповідачів такими, що втратили право на користування житлом доведений і підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 346, 379, 382, 383, 386, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 208, 209, 212-215, 218, 223-228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про захист права власності, третя особа служба у справах дітей Дружківської міської ради про усунення перешкод в користуванні власністю та визнання осіб такими, що втратили право користування житлом задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 своєю власністю, визнавши ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право на користування житлом, а саме: квартирою АДРЕСА_2.

Зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та їх дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації у квартирі за адресою: АДРЕСА_2.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяти днів після оголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним текстом рішення суду через п'ять днів.

Суддя: Є. В. Петров