ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2017 р. Справа № 920/1068/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Барбашова С.В. , суддя Пушай В.І.

при секретарі Кладько А.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

3-го відповідача - не з'явився

4-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2, м.Суми (вх. №498 С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 24.01.17 у справі № 920/1068/16

за позовом ОСОБА_2, м. Суми,

до 1. ОСОБА_3, м. Суми,

2. ОСОБА_4, м. Суми,

3. Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, с.Нижня Сироватка, Сумський район, Сумська область,

4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумипромтехпостач", м. Суми,

про визнання рішення загальних зборів, договору купівлі - продажу корпоративних прав та змін до статуту недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2016 року ОСОБА_2 (позивач) подав позовну заяву, в якій просив суд визнати недійсним договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Сумипромтехпостач" в розмірі 76%, що в грошовому еквіваленті складає 30400 грн. 00 коп., укладений 19.09.2016 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Сумипромтехпостач", оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Сумипромтехпостач" №4 від 19.09.2016; визнати недійсними зміни до статуту ТОВ "Сумипромтехпостач" від 19.09.2016, державну реєстрацію яких проведено державним реєстратором Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області 21.09.2016 ОСОБА_5, стягнути з першого та другого відповідача судовий збір та витрати на оплату послуг адвоката.

Одночасно позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити відповідачам та будь-яким іншим суб'єктам державної реєстрації, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації до вирішення справи по суті вчиняти дії, спрямовані на внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно ТОВ "Сумипромтехпостач".

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.01.2017 року у справі №920/1068/16 (суддя Є.А. Жерьобкіна) у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовлено, провадження у справі припинено.

Позивач з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при її прийнятті, просить скасувати ухвалу господарського суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

В апеляційній скарзі зазначив, що господарським судом невірно витлумачені норми матеріального права, не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню, а також порушено норми процесуального права, що є наслідком винесення незаконної ухвали і обмеження права на судовий захист.

Позивач вважає, що вказаний спір є корпоративним, оскільки предметом оспорюваного договору купівлі-продажу є корпоративні права у розумінні ст.167 ГК України, а в обґрунтування вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сумипромтехпостач» від 19.09.2016 року позивач посилається на порушення укладення такого договору його корпоративних прав та інтересів, як учасника ТОВ «Сумипромтехпостач», з огляду на що має розглядатися в порядку господарського судочинства згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України.

Перший відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що суд першої інстанції правомірно встановив, що дана категорія спорів не підвідомча господарським судам, оскільки суб'єктами спірних правовідносин є фізичні особи, тому вказаний позов має бути заявлений до суду загальної юрисдикції в порядку цивільною судочинства.

У відзиві зазначив, що позивачем не підтверджено свого статусу як учасника товариства, оскільки на момент складання та підписання протоколу №4 від 16.08.2016 року і відповідної редакції статуту не існувало складеного і підписаного договору купівлі-продажу, який би передбачав відчуження відповідачем власної частки на користь заявника апеляційної скарги, що підтверджується і викладеним у позові, і послідовністю питань порядку денного загальних зборів учасників, і змістом договору. Отже, дана категорія спорів не підвідомча господарським судам, бо в даному випадку позивач не набув права власності на частку і не може виступати учасником товариства.

Представники другого, третього та четвертого відповідачів в судове засідання не з'явилися, відзивів чи пояснень по справі не надавали, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали встановила, що відповідно до п.4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

При цьому, згідно п. 1.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» до виключної компетенції господарських судів відносяться справи у спорах між учасниками (акціонерами, засновниками) господарського товариства та господарським товариством, пов'язані з реалізацією та захистом корпоративних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи, що предметом оспорюваного договору купівлі-продажу є корпоративні права у розумінні ст.167 ГК України, а в обґрунтування вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сумипромтехпостач» від 19.09.2016 року позивач посилається на порушення укладенням такого договору його корпоративних прав та інтересів, як учасника ТОВ «Сумипромтехпостач», позивач вважає, що вказаний спір є корпоративним, з огляду на що має розглядатися в порядку господарського судочинства згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України.

В Розділі 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», а саме в п. 2.1. зазначено, що господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 1 ГПК України та з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 2.4. встановлено, що під час вирішення корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших юридичних осіб.

Як свідчать матеріали справи, позивач став носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на частку в Статутному капіталі товариства, що підтверджується договором купівлі-продажу від 16.08.2016року та протоколом загальних зборів №4 від 16.08.2016року, яким засновник товариства Хоружий.О.П. прийняв рішення про продаж частини своєї частки- Шутка С.В. та введення позивача до складу учасників ТОВ «Сумипромтехпостач». Даним протоколом затверджено Статут товариства у новій редакції, підписи в якому засвідчено нотаріально, який відповідно до вимог п.4 ч. І ст. 1 та ч. 4 ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а також ч.1 ст.87 ЦК України, є установчим документом, який свідчить про створення юридичної особи, оскільки, в ньому, відповідно до вимог ч.І ст.88 ЦК України було зазначено назву юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу та виходу з нього, в тому числі визначення розміру часток в Статутному капіталі, тобто тим самим засновники товариства підтвердили свій намір щодо заснування та участі у товаристві, затвердили та прийняли правила корпоративних відносин, прийняли на себе обов'язки учасників, у тому числі щодо майнової участі у товаристві.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут. У статуті вказуються найменування юридичної особи. її місцезнаходження, адреса, органи управління. їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього. Отже, статут є установчим документом направленим на створення юридичної особи, що цілком узгоджується з викладеним в пункті 1.11. Постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016 року, де встановлено, що під час визначення підсудності справ у спорах, що виникли з корпоративних правовідносин, судам необхідно керуватися частиною сьомою статті 16 ГПК України.

Відповідно до положень зазначеної норми справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером) у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такого товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Пунктом 2.6. Постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016р. зазначено, що право власності на частку в статутному капіталі ТОВ або ТДВ у третьої особи виникає з моменту укладення договору , якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 ЦК України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до ТОВ.

Право участі у ТОВ або ТДВ є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв'язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається.

Право безпосередньої участі у ТОВ або ТДВ третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.

Закон не пов'язує момент виникнення права участі у ТОВ або ТДВ з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників ТОВ або ТДВ.

Якщо товариство після прийняття рішення про внесення змін до установчих документів (зміна складу учасників) не повідомило орган, що здійснив реєстрацію, для внесення необхідних змін до Єдиного державного реєстру, новий учасник має право звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства вчинити дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України "Про господарські товариства".

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не досліджував матеріали справи, зокрема протокол № 4 від 16.08.2016р. загальних зборів учасників та договір від 16.08.2016р.,укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і передчасно припинив провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, з посиланням на те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а з урахуванням суб'єктивного складу сторін, має вирішуватися загальним судом.

Як свідчать матеріали справи, предметом оспорюваного договору купівлі-продажу є корпоративні права у розумінні ст.167 ГК України, тобто вказаний спір є корпоративним та підлягає розгляду у господарському суді.

Таким чином, висновки викладені в ухвалі господарського суду не відповідають нормам процесуального права, а мотиви позивача можуть бути підставою для її скасування, керуючись ст. 167 ГК України, ст.ст. 1, 12,16, 86, 101-106 ГПК України

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 24.01.17 у справі №920/1068/16 скасувати.

Справу передати на розгляд господарському суду Сумської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Пушай В.І.