ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2009 року                                    Справа №  9/217

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Павловського П.П.

суддів   Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.,

при секретарі судового засідання  Резниченко С.Ю.

від позивача: Нєстєров В.А, довіреність № 13-11-2779  від 23.02.09р.

від відповідача - 1: Білий С.В., довіреність № 27-юр  від 27.03.09 р.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з”явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Славнафта - Кіровоград” на рішення господарського суду Кіровоградської області від  07.07.09 року по справі № 9/217

 за позовом: відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" від імені якого діє філія ВАТ КБ "Надра" Кіровоградське регіональне управління, м. Кіровоград

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю “Славнафта - Кіровоград” 28000, м. Олександрія

до відповідача–2: товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф", Кіровоградська область, Долинський район, с. Широка Балка

про визнання договору оренди недійсним.  

ВСТАНОВИВ:

          В серпні 2008 р. відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" від імені якого діє філія ВАТ КБ "Надра" Кіровоградське регіональне управління, м. Кіровоград звернулось в господарський суд Кіровоградської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Славнафта - Кіровоград” 28000, м. Олександрія, товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф", Кіровоградська область, Долинський район, с. Широка Балка про визнання договору оренди недійсним.  

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.07.09р. у справі № 9/217 (суддя –Шевчук О.Б.) позовні вимоги задоволені.

При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, що позивачем доведено належним чином порушення відповідачем-2 його права на заставлене майно при укладанні  з відповідачем-1 договору оренди нерухомого майна, що є предметом договору застави.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач –1 звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, де  просить рішення суду першої інстанції скасувати, оскаржене рішення вважає винесеним з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без надання належної оцінки всіх фактів .

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач –2 просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача-1 без задоволення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1 та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга, не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.03р. між позивачем та відповідачем-2 був укладений кредитний договір № 2003/214.

На забезпечення виконання відповідачем-2 грошового зобов’язання по кредитному договору 17.06.03р. сторони уклали попередній договір застави № 214/1.

20.06.03р. був укладений договір застави, згідно якого відповідач-2  передав позивачу в заставу комплекс будівель у вигляді об'єктів нерухомості, що складаються з Адмінбудинку "З", складу "Б", комплексно-розподільного пункту "В", заправки "Д", операторної "Ж", чергової "А", резервуарів "3-9" (РВС), малогабаритної установки "М", які розташовані за адресою: село Широка Балка Долинського району Кіровоградської області по вулиці Садовій, 1А, а також виробниче обладнання, а саме: малогабаритна установка "М" (вертикальна металоконструкція, що складається з двох ректифікаційних колон, печі, насосів, теплообмінників, електорообладнання ПОУ), що розташоване на земельній ділянці площею 4 га (майно).

З матеріалів справи вбачається, що зазначений комплекс належить відповідачу-2 на підставі Свідоцтва про право власності на комплекс будівель №107 від 28.03.2003 року;

07.05.08р. відповідач-2 та відповідач-1 уклали  договір оренди нерухомого майна, що є предметом застави за раніше укладеним договором застави від 20.06.03р. № 214/1, у зв”язку з чим позивач вбачає порушення його право на заставлене майно, а також порушення відповідачем-2 умов договору застави.

Відповідно до п.п3, 3.2 договору застави від 20.06.03р. заставодавець зобов’язаний при передачі предмета застави в оренду, отримати письмову згоду заставодержателя.

Відповідачем-2 не було доведено належним чином отримання згоди позивача на передачу предмета застави в оренду.

Відповідно до ст.. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За ч. 2 ст. 586 Цивільного кодексу України, що кореспондуються з  ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу", заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

За правилами ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

До того ж ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Посилання відповідача-1 в апеляційній скарзі на лист-згоду позивача щодо укладення між відповідачем-2 та відповідачем-1 оскарженого договору оренди є безпідставним, оскільки в судовому порядку, належним чином відповідач-1 не довів існування дозволу позивача на укладання договору оренди з врахуванням договору застави від 20.06.09р.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду та вбачає недодержання норм ч. 2 ст. 586 Цивільного кодексу України та умов п.п.3, п. 3.2 договору застави, під час укладання договору оренди від 07.05.08 р., що є підставою для визнання його недійсним відповідно до  ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, де зазначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий првочин може бути визнаний судом недійсним.

У зв”язку з тим, що користування предметом договору застави іншими особами може завдати значної шкоди майну та знизити його ринкову вартість, що в подальшому може призвести до неможливості заставодержателя задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна, та те, що  оскаржений договір оренди укладений всупереч нормам діючого законодавства, колегія суддів  вважає, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції –скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу  України,  суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Славнафта - Кіровоград” - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від  07.07.09 року по справі № 9/217–залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.          

Головуючий суддя                                                                П.П.Павловський

Суддя                                                                                       О.В.Чус

         Суддя                                                                                        В.В.Швець