Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #62654150

Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області


Справа № 215/5260/16-ц

Провадження 2/215/458/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


07 березня 2017 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

у складі:

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі Уваровій Л.І.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

встановив:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 15 травня 2011 року народився ОСОБА_4, батьками якого є позивач та відповідач. Дитина проживає разом з матір’ю, в даний час відповідач матеріальної допомоги на утримання сина в добровільному порядку не надає, хоча має таку можливість. З огляду на викладене просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

У судове засідання ОСОБА_2 не з’явилася, просила суд розглянути справу без її участі та задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково, просив суд стягувати аліменти у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не більше ніж 1/8 частини всіх видів заробітної плати, посилаючись на те, що на утриманні відповідача знаходиться недієздатний брат та батько, який є пенсіонером та хворіє.

 Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З матеріалів справи убачається, що 12 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб у Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів цього ж дня зроблено відповідний актовий запис за № 59 (а.с. 6).

15 травня 2011 року народився ОСОБА_5, батьком якого є ОСОБА_3, а матір’ю – ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження. (а.с.6).

Згідно довідки № 174 Криворізької об’єднаної міської довідково-інформаційної служби від 13.12.2016, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8), тобто дитина проживає разом з матір’ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 цього Кодексу) і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, а ст. 212 ЦПК України передбачено обов'язок суду при оцінці доказів ґрунтуватися на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, які повинні бути оцінені ним на належність, допустимість, достовірність кожного з них окремо, а також їх достатність і взаємний зв'язок. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно наданої представником відповідача копії рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 березня 2016 року, ОСОБА_3 призначено опікуном ОСОБА_6

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ЦК Україні опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Суд до доводів представника відповідача, що на утриманні ОСОБА_3 також знаходиться його батько, ставиться критично, оскільки будь-яких доказів, на підтвердження цього суду не надано.

Додані у судовому засіданні виписка № 620/349 із медичної картки хворого ОСОБА_7 та виписка із амб. картки № 25995 хворого ОСОБА_7 підтверджують лише стан здоров’я та наявність захворювання у ОСОБА_7, а не факт його перебування на утриманні відповідача.

Також представником відповідача було додано інформацію про стан особового рахунку 11920393916 про сплату грошових коштів за житлово-комунальні послуги, однак вона підтверджує лише той факт, що саме відповідачем було проведено розрахунок, однак вона не підтверджує факт, що саме за його особисті кошти було проведено дану оплату, оскільки згідно довідки наданої ОСОБА_1, відповідач проживає разом з батьками, які також повинні сплачувати кошти за отримані житлово-комунальні послуги.

Крім того, частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню з 20 грудня 2016 року.

Отже, на підставі викладеного, керуючись ст.7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, суд враховує матеріальне становище сторін, інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, зокрема те, що батьки в рівних частках зобов'язані утримувати дітей в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум, вважає, що з відповідача підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/5 частини усіх видів його заробітку (доходу) із їх індексацією відповідно до вимог законодавства, починаючи з 20 грудня 2016 року щомісячно до досягнення ним повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку.

Встановлений даним рішенням суду розмір аліментів на утримання дитини є гарантією прав дітей, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини. Проживання одного з батьків окремо від дитини не повинно впливати на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до ч. 1ст. 155 СК України.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог.

З огляду на викладене необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави судовий збір у розмірі 640 грн.

Керуючись ст. ст. 209, 212 - 215, 218 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІН НОМЕР_1), проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти в розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 20 грудня 2016 року, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІН НОМЕР_2), на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІН НОМЕР_1), судовий збір в сумі 640 грн. на користь Держави.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах платежу аліментів за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:


























Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація