Справа №2- а - 565/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2009 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Зуєвої В.І.
при секретарі Снєгульській В.М.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та стягнення 4953,00 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації та просить визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення, нарахування та виплати щомісячної допомоги на дитину до досягнення нею трьох років, стягнути з управління 4953,00 грн. недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, 200 грн. за послуги адвоката, судовий збір в розмірі 8,50 грн., за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 7,50 грн., зобов’язати відповідача надалі виплачувати допомогу відповідно до чинного законодавства.
В обґрунтуванні своїх вимог посилається на те, що 24.10.2007 року вона народила дитину ОСОБА_3, в зв’язку з чим зараз знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» їй виплачується щомісячна допомога по догляду за дитиною, але не в тому розмірі, який передбачено Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6рп/2007. В зв’язку з тим, що їй нараховували та виплачували з січня 2008 року по грудень 2008 року допомогу в розмірі менше, ніж передбачено законом, неправомірними діями відповідача вона недоотримала щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років в розмірі 4953,00 грн. Її звернення для вирішення даної проблеми безпосередньо до відповідача результату не дало, тому вона змушена звернутися до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на те, що в 2008 році виплати допомоги позивачу проводились відповідно до чинного законодавства, а тому її вимоги є безпідставними.
Вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов на підставі ст.ст. 3, 19, 46, 147, 152 Конституції України, ст.ст. 1,13,69 Закону України «Про Конституційний суд України», ст.ст. 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. № 107-VI не підлягає задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач 24.10.2007 року народила дитину ОСОБА_3, в зв’язку з чим зараз знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років (а.с. 8). Вона є особою, на яку поширюється дія ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» №2811-ХІІ і їй призначена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з грудня 2007 року (а.с. 13).
Згідно п.23 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI ч.1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» №2811-ХІІ викладена в наступній редакції "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень"; пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції:"3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".
Зазначені положення Закону не визнані неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
Посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6рп/2007 є безпідставним, адже зазначене рішення поширюється тільки на Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Розглянувши довідку, щодо призначення та виплату щомісячної допомоги позивачці, перевіривши розмір допомоги, яку отримувала позивач з дня призначення допомоги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання дій відповідача неправомірними та стягнення з управління 4953,00 грн. недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за 2008 рік є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача призначати їй та виплачувати надалі відповідно до ст. 15 Закону № 2811-ХІІ щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку суд зазначає наступне.
Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.
При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Керуючись ст. 159, ч.3 ст. 160, 163 КАС України суд, -
В И Р І Ш И В:
У позові ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі.
Суддя: