ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" липня 2006 р. Справа № 15/2148
Господарський суд Черкаської області в складі:
головуючого судді: Потапенко В.В.
при секретарі судового засідання – Петько Л.В.
за участю представників сторін:
від позивача - Овчарук С.С. – за довіреністю
від 1-го відповідача - Киба С.В. – за довіреністю
від 2-го відповідача - Підліснюк В.Ю., Павлунько В.М.
–за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Еліт Продукт” до Христинівської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю ”Верхнячка - цукор” про визнання частково недійсним договору оренди земельних ділянок, -
ВСТАНОВИВ:
Заявлено вимогу про визнання договору оренди земельних ділянок від 08.02.2006 року (нова редакція договору оренди, укладеного 30.12.2003 року) укладеного між Христинівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю ”Верхнячка - цукор” недійсним в частині передачі в оренду земельної ділянки водного фонду, розміщеної в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району загальною площею 20,2 га.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступні обставини:
-15.11.2005 року позивач звернувся до Христинівської районної державної адміністрації з листом, у якому просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації щодо оформлення права на оренду частини земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району. Дана земельна ділянка водного фонду територіально розташована на межі двох районів Черкаської області: Христинівського та Уманського (адміністративний кордон між районами проходить через територію даної земельної ділянки). У зв»язку з цим позивач раніше звернувся до Уманської районної державної адміністрації з аналогічним зверненням про надання в оренду земельної ділянки водного фонду, що розташована в адміністративних межах Кочубіївської сільської ради Уманського району за межами населеного пункту. На підставі розпорядження Голови Уманської районної державної адміністрації №383 від 09.11.2005 року між Уманською районною державною адміністрацією та позивачем 11.11.2005 року було укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду. Відповідно до умов даного договору позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду Кочубіївської сільської ради Уманського району, що розташована за межами населеного пункту, загальною площею 15,5965 га з терміном дії договору п»ять років і цільовим призначенням –рибогосподарські потреби. Даний договір посвідчено нотаріально та зареєстровано в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК». 13.12.2005 року на засіданні конкурсної комісії по оренді землі Христинівської райдержадміністрації при розгляді заяви позивача з проханням надати дозвіл на виготовлення технічної документації з метою подальшої оренди земельної ділянки водного фонду було визнано, що вищевказана земельна ділянка є вільною в не знаходиться в оренді. Також на засіданні цієї комісії були розглянуті договір оренди земельної ділянки від 30.12.2003 року між першим та другим відповідачами та розпорядження Голови Христинівської райдержадміністрації №144 від 12.07.2002 року, які на думку другого відповідача підтверджують, що спірна земельна ділянка є предметом договору оренди від 30.12.2003 року. Комісія визнала, що спірна земельна ділянка є вільною і не перебуває в оренді і немає ніякого відношення до договору оренди від 30.12.2003 року. Комісією було прийнято рішення зобов»язати другого відповідача в місячний термін привести договір від 30.12.2003 року у відповідність до чинного земельного законодавства, оскільки він не відповідав вимогам статті 15 Закону України «Про оренду землі». 25.01.2006 року на засіданні конкурсної комісії Христинівської райдержадміністрації було прийнято рішення надати позивачу дозвіл на розробку технічної документації для укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду. 07.02.2006 року на засіданні конкурсної комісії Христинівської райдержадміністрації було прийнято рішення передати позивачу в довгострокову оренду терміном на 15 років земельну ділянку водного фонду загальною площею 19,6 га, що межує із земельною ділянкою водного фонду, яка знаходиться в адміністративних межах межах Кочубіївської сільської ради Уманського району та орендується позивачем. 10.02.2006 року голова Христинівської райдержадміністрації підписав розпорядження №29, відповідно до якого позивачу було передано в довгострокову оренду терміном на 15 років земельну ділянку водного фонду загальною площею 19.6 га. На виконання даного розпорядження 14.02.2006 року між першим відповідачем та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, за умовами якого позивачу було передано в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду, яка розміщена в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району, тобто позивач став орендарем цілісного водоймища. Даний договір було зареєстровано у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 07.03.2006 року за №040679500201;
-03.02.2006 року голова Христинівської райдержадміністрації підписує розпорядження №20 «Про надання в оренду земель», в якому зазначає: «1.Привести договір оренди земельної ділянки від 30.12.2003 року, укладений між ТОВ «Верхняка-цукор»та Христинівською райдержадміністрацією … виклавши його в новій редакції … відповідно до протоколу №18 та до розпорядження Голови Христинівської райдержадміністрації від 12.07.2002 року №144», куди було включено земельну ділянку водного фонду, на яку претендував позивач. 08.02.2006 року перший відповідач уклав договір оренди земельних ділянок (нова редакція договору оренди, укладеного 30.12.2003 року), до якого було включено вищевказану земельну ділянку водного фонду;
-позивач вважає, що договір оренди земельних ділянок від 08.02.2006 року (нова редакція договору оренди, укладеного 30.12.2003 року) між Христинівською райдержадміністрацією та ТОВ «Верхнячка-цукор»є недійсним в частині передачі в оренду земельної ділянки водного фонду, розміщеної в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району загальною площею 20,2 га з наступних підстав:
а)договір оренди земельних ділянок від 08.02.2006 року являє собою нову редакцію договору оренди від 30.12.2003 року між першим та другим відповідачами. У відповідності до пункту 1.1. договору оренди від 30.12.2003 року орендодавець надає, а орендар приймає земельну ділянку із земель несільськогосподарського призначення в межах Вербуватської сільської ради під існуючими об»єктами ТОВ «Верхнячка-цукор»загальною площею 170,04 га. Згідно пункту 2.2 цього ж договору даний об»єкт буде використовуватись під розміщення об»єктів заводу без зміни цільового призначення. В договорі від 30.12.2003 року мова про земельні ділянки водного фонду не йде взагалі. Не зазначено це і в розпорядженні голови Христинівської райдержадміністрації №144 від 12.07.2002 року про надання в оренду земель. У відповідності до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним призначенням поділено на категорії і землі водного фонду являються окремо визначеною категорією всіх земель. Згідно статті 15 Закону України «Про оренду землі»умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду є істотною умовою договору оренди землі. При тому, що призначенням використання земельної ділянки, яка є предметом договору від 30.12.2005 року між першим та другим відповідачами є розміщення об»єктів заводу, у другого відповідача немає ніяких підтверджень про місцезнаходження будь-яких об»єктів, які належать йому чи мають до нього відношення, на спірній земельній ділянці водного фонду. Прийняте на комісії рішення про зобов»язання другого відповідача привести договір оренди земельної ділянки від 30.12.2003 року у відповідність до чинного законодавства не передбачало включення до складу цих земель спірної земельної ділянки;
б)перевіркою Черкаської обласної та Христинівської районної прокуратур було встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 30.12.2003 року укладено із суттєвими порушеннями чинного земельного законодавства: не складено кадастровий план земельної ділянки, відсутній акт визначення меж земельної ділянки в натурі, не проведено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, яка передається в оренду. При підписанні договору не отримано згоди ВАТ «Верхняцький цукровий завод». 16.01.2006 року прокурором району внесено протест начальнику Христинівського відділу земельних ресурсів на скасування державної реєстрації договору оренди від 30.12.2003 року. 26.01.2006 року державна реєстрація договору була скасована;
в)розпорядженням Голови Христинівської райдержадміністрації №20 від 03.02.2006 року «Про надання в оренду земель», яке в новій редакції виклало положення розпорядження Голови Христинівської райдержадміністрації №144 від 12.07.2002 року, було відмінено розпорядженням Голови Христинівської райдержадміністрації №47 від 03.03.2006 року. Пунктом 4 цього розпорядження внесено зміни до розпорядження Голови Христинівської райдержадміністрації від 03.02.2006 року №20, в якому викладено перелік земель, що передаються в оренду другому відповідачу у відповідності до фактичного землекористування орендарем. Земельна ділянка водного фонду, яка розміщена в адміністративних межах Вербуватської сільської ради загальною площею 20,2 га в ньому відсутня;
г)Уманський міськрайонний суд своєю постановою від 24.02.2006 року визнав Юркова О.В. (виконуючий обов»язки голови земельної комісії). Який уклав 08 лютого 2006 року договір оренди з другим відповідачем винним у вчиненні корупційних діянь та притягнув його до адміністративної відповідальності. Позивач вважає, що договір оренди земельних ділянок від 08.02.2006 року (нова редакція договору оренди. Укладеного 30.12.2003 року) було підписано всупереч інтересам держави, виключно в корисливих інтересах ТОВ «Верхнячка-цукор»та заступника Голови Христинівської райдержадміністрації Юркова О.В. і у відповідності до статті 232 ЦК України право чин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. Визнається судом недійсним;
д)договір оренди земельної ділянки від 14.02.2006 року зареєстрований у відповідності до вимог чинного законодавства, запис про це внесено до Державного реєстру земель України і земельна ділянка використовується орендарем.
Позивач подав доповнення до позовної заяви, згідно яких просить визнати договір оренди земельних ділянок від 08.02.2006 року (нова редакція договору оренди, укладеного 30.12.2003 року) між Христинівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю ”Верхнячка - цукор” недійсним в частині передачі в оренду земельної ділянки водного фонду, розміщеної в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району, а саме пункт: «2. Землі водного фонду: під лісами прибережних захисних смуг навколо водойм –6,5475 га, відкриті заболочені землі –5, 51 га, під водосховища для створення запасу води, задіяному в технологічному процесі –20, 2 га”.
В доповненнях до позовної заяви позивач вказує на наступне:
-предметом договору оренди від 08.02.2006 року (нова редакція договору оренди, укладеного 30.12.2003 року) є земельні ділянки, площею 131, 74 га, в т.ч. під промисловими забудовами –99, 483 га, землями водного фонду: під лісами прибережних захисних смуг навколо водойм –6,5475 га, відкритими заболоченими землями –5, 51 га. під водосховищами для створення запасу води, задіяної в технологічному процесі –20, 2 га. Предметом договору оренди земельної ділянки водного фонду, укладеного між Христинівською райдержадміністрацією та позивачем від 14.02.2006 року є земельна ділянка водного фонду загальною площею 19.6 га, в т.ч.: водне дзеркало –8.75 га, очерет –1,8812 га, болото –8,9688 га. Предмети обох договорів являють собою одну і ту ж земельні ділянку водного фонду. Позивач звернувся до першого відповідача з заявою про надання в оренду прибережних захисних смуг вздовж узрізу земельних ділянок водного фонду, розміщених в адміністративних межах Вербуватської сільської ради. 14.06.2006 року Голова Христинівської райдержадміністрації В.В. Данилевський підписав розпорядження №157 «Про надання в оренду земель», у відповідності до якого позивачу передано в довгострокову оренду терміном на 15 років прибережні захисні смуги загальною площею 15,5725 га. У відповідності до частини 1 статті 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду у користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. У відповідності до ч.1 статті 85 Водного кодексу порядок надання земель водного фонду у користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. Згідно пункту 4 статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг … озера, водосховища, інші водойми, болота … для сінокосіння. Рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Пунктом 15 договору оренди від 08.02.2006 року визначено, що земельні ділянки, які складають предмет договору, передаються в довгострокову оренду для обслуговування комплексу будівельних споруд та використання у технологічному процесі. Такі умови використання земельних ділянок водного фонду пунктом 4 статті 59 Земельного кодексу України не передбачені. Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі»умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, є істотною умовою договору оренди землі. Позивач вважає, що оскільки умови використання земельних ділянок, передбачені договором оренди земельних ділянок від 08.02.2006 року не відповідають вимогам статті 15 Закону України «Про оренду землі», договір повинен бути визнаний недійсним.
06 липня 2006 року позивач подав суду уточнення позовних вимог, в яких містяться доповнення до обґрунтувань заявлених позовних вимог і вказав у них наступне:
-при укладанні договору порушені вимоги пункту 4 статті 59 Земельного кодексу України, згідно якого громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, озера, водосховища, інші водойма, болота для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Пункт 15 договору оренди земельних ділянок від 08.02.2006 року, укладеного між першим та другим відповідачами, визначає, що земельні ділянки, які складають предмет договору, передаються в довгострокову оренду для обслуговування комплексу будівельних споруд та використання у технологічному процесі. Такі умови використання земельних ділянок водного фонду пунктом 4 статті 59 Земельного кодексу України не передбачені. Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, є істотною умовою договору оренди землі;
-при укладенні договору від 08.02.2006 року порушені вимоги статті 17 Закону України «Про оренду землі», у відповідності до якої передача об»єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Договором від 08.02.2006 року не передбачені строки передачі об»єкта оренди орендарю. Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»умови і строки передачі земельної ділянки орендарю є істотною умовою договору оренди землі;
-згідно частини 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі»відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог статті 17 цього закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.
19 липня 2006 року позивач подав ще одні уточнення до позовних вимог, в яких виклав їх додаткові обґрунтування та зазначив правові підстави визнання договору частково недійсним, а саме:
-позивач вважає, що зміст договору суперечить вимогам пункту 4 статті 59 Земельного кодексу України, не відповідає положенням частини 1 статті 15 та статі 17 Закону України «Про оренду землі»;
-у відповідності до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов»язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов»язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно частини 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі»відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог статті 17 цього закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону. У відповідності до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 цього кодексу.
Перший відповідач подав суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов ним визнано частково з наступних підстав:
-14.02.2006 року на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 10.02.2006 року №29 був укладений договір оренди земельної ділянки між позивачем та першим відповідачем, згідно якого позивачу у довгострокову оренду терміном на 15 років була передана земельна ділянка водного фонду для риборозведення загальною площею 19,600 га, що розташована в адміністративних межах Вербуватської сільської ради. В цей же день на державну реєстрацію також було подано договір оренди земельної ділянки від 08.02.2006 року (нова редакція договору від 30.12.2003 року) між першим та другим відповідачами, згідно якому другому відповідачу була передана в оренду земельна ділянка водного фонду під водосховище для створення запасу води площею 20.2 га, що розташована в адміністративних межах Вербуватської сільської ради. Тобто двом орендарям за різним цільовим призначенням була передана частина площі земель водного фонду. Для усунення виявлених розбіжностей розпорядженням голови Христинівської райдержадміністрації від 03.03.2006 року №47 ТОВ «Верхнячка-цукор»були передані в оренду землі без спірної земельної ділянки водного фонду. По даний час другий відповідач договір оренди не переукладав. Перший відповідач вважає, що в користуванні другого відповідача повинні залишитися в оренді 1,7951 га відкритих заболочених земель та 1, 6 га під водосховище, що розташовані в адміністративних межах Вербуватської сільської ради.
Другий відповідач подав суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов ним не визнано з наступних підстав:
-відносини щодо найму (оренди) землі регулюються законом. Відповідно до статті 20 Закону України «Про оренду землі»укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Тому договір оренди земельної ділянки від 08.02.2006 року вважається укладеним з моменту державної реєстрації (стаття 640 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про оренду землі»). Договір від 08.02.2006 року підписаний сторонами, але державну реєстрацію договір не пройшов. Другий відповідач вважає, що за таких обставин договір є неукладеним на момент пред»явлення позову, а недійсним може бути визнаний лише укладений договір.
У процесі судового розгляду справи 26 липня 2006 року другий відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких зазначив наступне:
-у договорі між позивачем та першим відповідачем відсутня вказівка на посадову особу з боку ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт Продукт», яка підписала договір. За таких обставин другий відповідач вважає, що суд на підставі статті 83 ГПК України за власною ініціативою повинен визнати цей договір недійсним. Оскільки договір між позивачем та першим відповідачем є недійсним, то відповідно ніякі права та законні інтереси позивача договором від 08.02.2006 року не порушено і його позов є безпідставним.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з урахуванням доповнень та уточнень до нього.
Представник першого відповідача позов визнав частково.
Представники другого відповідача позов не визнали, дотримувалися позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:
Судом встановлено наступне:
15.11.2005 року позивач звернувся до першого відповідача з листом, у якому просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації щодо оформлення права на оренду частини земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району. Дана земельна ділянка водного фонду територіально розташована на межі двох районів Черкаської області: Христинівського та Уманського. Позивач раніше звернувся до Уманської районної державної адміністрації з аналогічним зверненням про надання в оренду земельної ділянки водного фонду, що розташована в адміністративних межах Кочубіївської сільської ради Уманського району за межами населеного пункту. На підставі розпорядження Голови Уманської районної державної адміністрації №383 від 09.11.2005 року між Уманською районною державною адміністрацією та позивачем 11.11.2005 року було укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду. Відповідно до умов даного договору позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду Кочубіївської сільської ради Уманського району, що розташована за межами населеного пункту, загальною площею 15,5965 га з терміном дії договору п»ять років і цільовим призначенням –рибогосподарські потреби. Даний договір посвідчено нотаріально та зареєстровано в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК».
13.12.2005 року на засіданні конкурсної комісії по оренді землі Христинівської райдержадміністрації розглядалася заява позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації з метою подальшої оренди земельної ділянки водного фонду. На засіданні цієї комісії предметом розгляду були також договір оренди земельної ділянки від 30.12.2003 року між першим та другим відповідачами та розпорядження Голови Христинівської райдержадміністрації №144 від 12.07.2002 року. Комісія визнала, що спірна земельна ділянка є вільною і не перебуває в оренді і немає ніякого відношення до договору оренди від 30.12.2003 року. Комісією було прийнято рішення зобов»язати другого відповідача в місячний термін привести договір від 30.12.2003 року у відповідність до чинного земельного законодавства, оскільки він не відповідав вимогам статті 15 Закону України «Про оренду землі».
25.01.2006 року на засіданні конкурсної комісії Христинівської райдержадміністрації було прийнято рішення надати позивачу дозвіл на розробку технічної документації для укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду.
07.02.2006 року на засіданні конкурсної комісії Христинівської райдержадміністрації було прийнято рішення передати позивачу в довгострокову оренду терміном на 15 років земельну ділянку водного фонду загальною площею 19,6 га, що межує із земельною ділянкою водного фонду, яка знаходиться в адміністративних межах межах Кочубіївської сільської ради Уманського району та вже орендується позивачем.
10.02.2006 року Голова Христинівської райдержадміністрації підписав розпорядження №29, відповідно до якого позивачу було передано в довгострокову оренду терміном на 15 років земельну ділянку водного фонду загальною площею 19.6 га.
На виконання вказаного розпорядження 14.02.2006 року між позивачем та першим відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, за умовами якого позивачу було передано в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду, яка розміщена в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району, тобто позивач став орендарем цілісного водоймища. Даний договір було зареєстровано у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 07.03.2006 року за №040679500201.
03.02.2006 року Голова Христинівської райдержадміністрації підписав розпорядження №20 «Про надання в оренду земель», в якому було зазначено про необхідність приведення договору оренди земельної ділянки від 30.12.2003 року, укладеного між ТОВ «Верхнячка-цукор»та Христинівською райдержадміністрацією у відповідність з вимогами чинного законодавства, виклавши його в новій редакції відповідно до протоколу №18 та до розпорядження Голови Христинівської райдержадміністрації від 12.07.2002 року №144», куди було включено земельну ділянку водного фонду площею 20,2 га, на яку претендував позивач.
08.02.2006 року перший відповідач з другим відповідачем уклав договір оренди земельних ділянок (нова редакція договору оренди, укладеного 30.12.2003 року), до якого було включено вищевказану спірну земельну ділянку водного фонду.
Позивач вважає, що договір оренди земельних ділянок від 08.02.2006 року (нова редакція договору оренди, укладеного 30.12.2003 року) між Христинівською райдержадміністрацією та ТОВ «Верхнячка-цукор»є недійсним в частині передачі в оренду земельної ділянки водного фонду, розміщеної в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району загальною площею 20,2 га.
Договір оренди земельних ділянок від 08.02.2006 року є новою редакцією договору оренди від 30.12.2003 року між першим та другим відповідачами. У відповідності до пункту 1.1. договору оренди від 30.12.2003 року орендодавець надає, а орендар приймає земельну ділянку із земель несільськогосподарського призначення в межах Вербуватської сільської ради під існуючими об»єктами ТОВ «Верхнячка-цукор»загальною площею 170,04 га. Згідно пункту 2.2 цього ж договору даний об»єкт буде використовуватись під розміщення об»єктів заводу без зміни цільового призначення. У договорі від 30.12.2003 року мова про земельні ділянки водного фонду не йде взагалі. Не зазначено це і в розпорядженні голови Христинівської райдержадміністрації №144 від 12.07.2002 року про надання в оренду земель.
У відповідності до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним призначенням поділено на категорії і землі водного фонду являються окремо визначеною категорією всіх земель.
При укладанні договору порушені вимоги пункту 4 статті 59 Земельного кодексу України, згідно якого громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, озера, водосховища, інші водойма, болота для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Пункт 15 договору оренди земельних ділянок від 08.02.2006 року, укладеного між першим та другим відповідачами, визначає, що земельні ділянки, які складають предмет договору, передаються в довгострокову оренду для обслуговування комплексу будівельних споруд та використання у технологічному процесі. Такі умови використання земельних ділянок водного фонду вказаною нормою Земельного кодексу України не передбачені. Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, є істотною умовою договору оренди землі.
Окрім того, суд бере до уваги, що прийняте на комісії рішення про зобов»язання другого відповідача привести договір оренди земельної ділянки від 30.12.2003 року у відповідність до чинного законодавства не передбачало включення до складу цих земель спірної земельної ділянки.
Також суд погоджується з доводами позивача про те, що при укладенні договору від 08.02.2006 року порушені вимоги статті 17 Закону України «Про оренду землі», у відповідності до якої передача об»єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Договором від 08.02.2006 року такі строки передачі об»єкта оренди орендарю не передбачені. Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»умови і строки передачі земельної ділянки орендарю також є істотною умовою договору оренди землі.
Згідно частини 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі»відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог статті 17 цього закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону. У відповідності до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 цього кодексу.
Позивач у процесу судового розгляду справи подав доповнення до позовної заяви, у яких збільшив розмір позовних вимог і просить визнати договір оренди земельних ділянок від 08.02.2006 року (нова редакція договору оренди, укладеного 30.12.2003 року) між Христинівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю ”Верхнячка - цукор” недійсним в частині передачі в оренду земельної ділянки водного фонду, розміщеної в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району, а саме пункт: «2. Землі водного фонду: під лісами прибережних захисних смуг навколо водойм –6,5475 га, відкриті заболочені землі –5, 51 га, під водосховища для створення запасу води, задіяному в технологічному процесі –20, 2 га”.
Судом встановлено наступне:
Предметом договору оренди від 08.02.2006 року є земельні ділянки, площею 131, 74 га, в т.ч. під промисловими забудовами –99, 483 га, землями водного фонду: під лісами прибережних захисних смуг навколо водойм –6,5475 га, відкритими заболоченими землями –5, 51 га, під водосховищами для створення запасу води, задіяної в технологічному процесі –20, 2 га. Предметом договору оренди земельної ділянки водного фонду, укладеного між Христинівською райдержадміністрацією та позивачем від 14.02.2006 року є земельна ділянка водного фонду загальною площею 19.6 га, в т.ч.: водне дзеркало –8.75 га, очерет –1,8812 га, болото –8,9688 га. Предмети обох договорів включають в себе одну і ту ж земельну ділянку водного фонду.
Позивач звернувся до першого відповідача з заявою про надання в оренду прибережних захисних смуг вздовж узрізу земельних ділянок водного фонду, розміщених в адміністративних межах Вербуватської сільської ради.
14.06.2006 року Голова Христинівської райдержадміністрації підписав розпорядження №157 «Про надання в оренду земель», у відповідності до якого позивачу передано в довгострокову оренду терміном на 15 років прибережні захисні смуги загальною площею 15,5725 га.
03 липня 2006 року між позивачем та першим відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, за умовами якого позивачу в оренду передані прибережні захисні смуги вздовж водоймища площею 12,2012 га та 3, 2713 га загальною площею 15, 5725 га для створення сприятливого режиму водного об»єкта, який використовується для риборозведення. Даний договір було зареєстровано у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 04.07.2006 року за №040679500205.
У відповідності до частини 1 статті 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду у користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
Згідно пункту 4 статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг … озера, водосховища, інші водойми, болота … для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Пунктом 15 договору оренди від 08.02.2006 року визначено, що земельні ділянки, які складають предмет договору, передаються в довгострокову оренду для обслуговування комплексу будівельних споруд та використання у технологічному процесі. Такі умови використання земельних ділянок водного фонду пунктом 4 статті 59 Земельного кодексу України не передбачені. Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі»умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, є істотною умовою договору оренди землі.
Згідно частини 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі»відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог статті 17 цього закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону. У відповідності до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 цього кодексу.
У судовому засіданні представник Христинівського районного відділу Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»підтвердив, що дійсно в договорі від 08.02. 2006 року мова йде про земельні ділянки, які є предметом договорів. Укладених між позивачем і першим відповідачем. Окрім того, він зазначив, що земельна ділянка, визначена згідно з технічною документацією, виготовленою ТОВ «Геоприват»в 2002 році, в дійсності у встановлених даною організацією розмірах не існує.
Також судом встановлено, що перевіркою Черкаської обласної та Христинівської районної прокуратур було встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 30.12.2003 року укладено із суттєвими порушеннями чинного земельного законодавства: не складено кадастровий план земельної ділянки, відсутній акт визначення меж земельної ділянки в натурі, не проведено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, яка передається в оренду, при підписанні договору не отримано згоди ВАТ «Верхняцький цукровий завод». 16.01.2006 року прокурором Христинівського району внесено протест начальнику Христинівського відділу земельних ресурсів на скасування державної реєстрації договору оренди від 30.12.2003 року і 26.01.2006 року державна реєстрація договору була скасована.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі статті 49 ГПК України на користь позивача з обох відповідачів підлягають стягненню понесені позивачем господарські витрати: сплачені державне мито в розмірі 85 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 203 грн.
Керуючись ст. ст.49, 82-84 ГПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати договір оренди земельних ділянок від 08.02.2006 року (нова редакція договору оренди, укладеного 30.12.2003 року), укладений між Христинівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю ”Верхнячка - цукор”, недійсним у частині передачі в оренду земельної ділянки водного фонду, розміщеної в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району, а саме пункт: «2. Землі водного фонду: під лісами прибережних захисних смуг навколо водойм – 6,5475 га, відкриті заболочені землі –5, 51 га, під водосховища для створення запасу води, задіяної в технологічному процесі –20, 2 га”.
3.Стягнути з Христинівської районної державної адміністрації (м. Христинівка Черкаської області, вул. Леніна, 30, ідентифікаційний код 04061300) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхнячка-цукор»(смт. Верхнячка Христинівського району Черкаської області, вул. Заводська, 1, ідентифікаційний код 31359992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт Продукт»», ідентифікаційний код 30856544, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, рахунок №26006010549841 у Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012 –по 101 грн. 50 коп. судових витрат з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
СУДДЯ В.В. Потапенко