УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 197/48/17 Суддя 1 інстанції Леонідова О. В.

Номер провадження 11-кп/774/169/К/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017  року                                                         м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                             Воловик Н.Ф.

суддів                                                  Чумак Н.О., Русакової І.Ю.

секретар                                               Кузьміна Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Широківського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2017 року відносно

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 червня місяця 30 дня, уродженця

с. Пушкарівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого, відбуваючого покарання в Широківському виправному центрі № 75,

Учасники судового провадження:

прокурор -Кіковка С.С.

представник Широківського ВЦ №75 –ОСОБА_3

засуджений – ОСОБА_2

                                       В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової, якою просить звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.

Широківський районний суд Дніпропетровської області в оскаржуваній ухвалі від 27 січня 2017 року, дослідивши документи, додані до клопотання та матеріали особової справи, оцінивши поведінку засудженого за весь період відбуття покарання,  який з 01.03.2004р. відбував покарання в  ДСІЗО м. Києва,  мав 1 стягнення, з 03.09.2004р. відбував покарання в Ладижинській ВК № 39, мав 2 заохочення, 4 стягнення, з 03.08.2009р. відбував покарання в Синельниківській ВК № 94, мав 4 заохочення, 9 стягнень, з 11.03.2016р. відбуває   відбуває покарання в  Широківському виправному центрі № 75, має три заохочення, працює різноробочим, вчинив злочин, внаслідок якого настала смерть людини, шкоду потерпілій не відшкодовував, мав 14 стягнень, які є погашеними, та 9 заохочень, згідно з характеристиками за період відбуття покарання до 2014 року характеризувався негативно як такий, що не стає на шлях виправлення, тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що засуджений ОСОБА_2 не довів своє виправлення  сумлінною поведінкою і ставленням до праці, у  зв'язку з чим суд  вважає за  необхідне відмовити в задоволенні  подання.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги засуджений ОСОБА_2А зазначав, що у нього залишився невідбутий строк 6 місяців, з дня прибуття в ШВЦ він працює, стягнення у нього були 2 роки тому,просить звернути увагу на те що в Синельниківській СІК-94 у нього було 4 заохочення, і Сінільніковскій районний суд замінив йому невідбуту частину покарання на більш м'який вид покарання, при цьому вказав, на те що він виправився, і став на шлях виправлення, крім цього у нього є дитина, якою зараз займається мати пенсіонерка. Також у суді першої інстанції прокурор, представник колонії і комісії також не заперечували проти його звільнення.

Під час апеляційного розгляду в судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 просив його апеляційну скаргу задовольнити, звільнити його умовно-достроково від подальшого відбування призначеного покарання, представник установи відбування покарань не заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого, прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги просив залишити ухвалу суду без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, вивчивши матеріали провадження та особової справи на засудженого, представлені органом відбування покарання, вислухавши думку учасників процесу та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, порівнявши їх з матеріалами, що знаходяться у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги

Відповідно до вимог ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Тобто, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.   

При вирішенні питання про застосування щодо особи умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, вирішальним фактором є не факт відбування ним призначеного покарання, а саме - виправлення засудженого.

Так, процес виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним.

На думку колегії суддів, розглядаючи клопотання засудженого ОСОБА_2,суд першої інстанції належним чином дослідив всі обставини провадження та в достатній мірі вмотивував свій висновок про те, що він не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання.

Так, з матеріалів провадження та особової справи на засудженого вбачається, що до Широківського районного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника Широківського виправного центру № 75  УДПтС України в Дніпропетровській області, погоджене з головою спостережною комісією Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Початок строку покарання: 19.02.2004 року. Кінець строку покарання: 29.07.2017 року.  Станом  на 27.01.2017 року не відбута частина покарання засудженого складає 6 місяців 2 дні. В огрунтування подання заначено, що засуджений відбув необхідну частину строку покарання, і сумлінним ставленням до своїх обов’язків, довів своє виправлення та заслуговує на розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання (а.п.1,2)

Судом першої інстанції це подання ретельно розглянуто і винесено обгрунтовану ухвалу, яку оскаржує засуджений вказуючи про незаконність ухвали суду першої інстанції через неналежне дослідження судом першої інстанції його особи

Проте, колегія суддів з думкою засудженого про можливість застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання через неналежне дослідження судом першої інстанції його особи погодитись не може, і вважає такі доводи необґрунтованими.

Так, з матеріалів кримінального провадження та особової справи на засудженого ОСОБА_2 вбачається, що до останнього фактично за часом відбування покарання може буди застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, проте, проаналізувавши всі відомості про особу засудженого за весь період відбування ним покарання у своїй сукупності, факт перевиховання та виправлення, на думку колегії суду, не підтвердився, про що суд першої інстанції правильно зазначив в оскаржуваній ухвалі.

Так, вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.05.2004 року ОСОБА_2 було засуджено за ч. 3 ст. 185 , ч.1 ст. 115 , ч.1 ст. 70 , ч.1 ст. 71 КК України на 14 років позбавлення волі , запобіжний захід тримання під вартою.(а.п.12-18 о.с. 7-13)

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.08.2004 року вирок залишено без змін Ухвалою Верховного Суду України 25.01.2005 року касаційні скарги залишено без задоволення. .(а.п.30,о.с. 19)

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.02.2016 р. ОСОБА_2 замінено невідбуту частину покарання  більш м'яким - обмеження волі . (а.п.19,о.с.31)

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 29.03.2016р.  на підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 19.02.2004 року по 02.08.2004 року з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі. (а.п.31,32,о.с. 17-19)

Згідно характеристики з 01.03.2004 року відбував покарання в ДСІЗО, за час перебування в установі характеризувався негативно, мав 1 стягнень, заохочень не мав.

З 29.09.2004 року відбував покарання в Ладижинській ВК № 39. за час відбування покарання характеризувався посередньо, мав 2 (два) заохочення та 4 (чотири) стягнення.

З 03.08.2009 року відбував покарання в Синельниківській ВК № 94, за час відбування покарання характеризувався посередньо мав 4 (чотири) заохочення та 9 (дев'ять) стягнень.

З 11.03.2016 року відбуває покарання в Широківському ВЦ-75. За час відбування покарання характеризується позитивно, має 3 (три) заохочення, стягнень не має. Працевлаштований на виробничому об'єкті «Гусятник» різноробочий. норми виробітку виконує в повному обсязі.

Відповідно до статті 65 Кримінально-виконавчого кодексу України бере особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, а саме: реалізації програм диференційованого виховного впливу духовне відродження.

Відповідно до статті 59 Кримінально-виконавчого кодексу України підтримує зв'язки з рідними шляхом телефонних розмов.(а.п.3-4, 5-6, о.с. 227 т.1,12 т.2 )

Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу та не підлягають задоволенню доводи, викладені в апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_2 в тій частині, що суд при вирішенні питання про його умовно-дострокове звільнення не дослідив належним чином матеріалів справи, що характеризують його особу, не врахував, що він має заохочення, а стягнення на час розгляду його клопотання були погашені та зняті.

Судом першої інстанції перевірялисть зазначені доводи під час судового розгляду, і суд прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_2 не довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Колегія суддів, вивчивши і врахувавши усі дослідженні обставини, у сукупності, виходячи з вимог ст.81 КК України, де зазначено, що при застосуванні умовно-дострокового звільнення від покарання вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого, а також вимог ст.154 КВК України, враховуючи положення п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м’яким" від 26.04.2002 року №2, після з’ясовування ставлення засудженого до вчиненого ним злочину, праці та навчання, щодо додержання ним вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях, даних про особу засудженого ОСОБА_2, за весь період перебування в установах відбування покарань,оцінивши, у сукупності, всі обставини, щодо клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для застосування до засудженого ОСОБА_2 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання

Керуючись ст.ст.405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

 П О С Т А Н О В И Л А :

  Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Широківського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання на підставі ст.81 КК України, - залишити без змін.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

Н.Ф. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Русакова