Справа № 431/201/17

Провадження № 11-сс/782/24/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2017 року    м. Сєвєродонецьк Луганської області        

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого                              : Савича Ю.М.

суддів                                        :    Луганського Ю.М., Чорнобривка Ю.В.

за участю секретарів : Подрябінкіна Я.Г., Попової Д.В.

прокурора : Войтенко А.І.

заявника : ОСОБА_1

слідчого : Гасанова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Старобільського районного суду від 25 січня 2017 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого Старобільського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2 від 27 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР від 09.09.2015 року,-

                                         В С Т А Н О В И Л А:

17 січня 2017 року до Старобільського районного суду Луганської області надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2 від 27 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР від 09.09.2015 року, в зв’язку з відсутністю в діях сільського голови села Чмирівка Старобільського району Луганської області ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

У своїй скарзі заявниця просила скасувати постанову слідчого Гасанова Д.В. від 27 грудня 2016 року та повернути матеріали кримінального провадження на досудове розслідування, яке проведено неповно та з порушенням кримінального та процесуального Законодавства .

Ухвалою слідчого судді Старобільського районного суду від 25 січня 2017 року ОСОБА_4 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову слідчого Гасанова Д.В. від 27 грудня 2016 року – без змін.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя посилається, що відсутні підстави для скасування постанови слідчого , оскільки слідчий суддя погодився з висновками слідчого, зазначеними в його постанові, що діючим Законодавством України не передбачено наявність документу про погодження зовнішніх меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами, а відсутність такого документу не перешкоджає видачі Державного Акту на право власності, що на момент приватизації ОСОБА_5 земельної ділянки за адресою : Старобільський район, с. Чмирівка, вул. Колгоспна, 107, ОСОБА_1 не була власником суміжної земельної ділянки, за адресою :Старобільський район с. Чмирівка, вул. Колгоспна, 105, оскільки право власності на неї вона набула згідно рішення Старобільського районного суду Луганської області від 07.09.2010 р.

Окрім того , слідчий суддя погодився із висновком слідчого Гасанова Д.В., що голова Чмирівської сільської ради ОСОБА_3 будь-яких відомостей до акту прийому-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_5 від 19.11.2009 р. не вносив, а тому в діях останнього відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу , якою постанову слідчого Гасанова Д.В. від 27 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження, скасувати та повернути справу на досудове розслідування.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається, що вона звернулась в поліцію із заявою про те, що сільський голова села Чмирівка Старобільського району Луганської області ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи своє службове становище особи місцевого самоврядування у 2009 році, під час приватизації земельної ділянки її сусіда ОСОБА_6, достовірно знаючи про існування спору за межу між нею та сусідом , усвідомлюючи незаконність вчинення дій під час приватизації земельних ділянок, коли вона була в лікарні, як постійний землекористувач, затвердив землевпорядні документи про погодження меж земельної ділянки замість неї, підтвердив письмово про відсутність з її боку спору щодо межі земельної ділянки, при цьому безпідставно збільшивши розмір земельної ділянки ОСОБА_6 за рахунок її землекористування.

Вважає, що її твердження знайшли своє підтвердження і встановлені судами трьох інстанцій у цивільній справі за її позовом щодо визнання незаконним та скасування рішення сільської ради про затвердження землевпорядної документації та надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки та про скасування державного акту ОСОБА_5 Незважаючи на це, слідчий по кримінальному провадженню неодноразово закривав провадження по справі, вважаючи, що в діях сільського голови немає складу злочину, вона оскаржувала його постанови - один раз в грудні 2016 року, другий раз в січні, при цьому слідчий по кримінальному провадженню в якості аргументів відсутності складу злочину у діях сільського голови наводив пояснення сторін, які вони надавали по справі у цивільному процесі, як відповідачі , які були спростовані судами апеляційної та касаційної інстанції.

Посилається , що слідчий не проаналізував висновків судів по цивільній справі, однак при цьому скопіював аргументування відповідача, який програв цивільну справу, для обґрунтування свого рішення про закриття кримінального провадження.

Також вказує, що у її первинній заяві до поліції вона повідомляла яким саме чином сільський голова зловживав своїм становищем , оскільки він достовірно знав про існування між нею і сусідом давнього спору щодо межі, вона неодноразово скаржилась голові, що ОСОБА_5 зміщує межу (самостійно наведену), просила вирішити земельний спір. Однак, замість цього голова та ОСОБА_5 вибрали момент, коли ОСОБА_1 черговий раз перебувала на стаціонарному лікуванні та склали документи, що спору за межу не існує, і в неї претензій до ОСОБА_5 немає, користуючись при цьому недосконалістю законодавства. Судом було встановлено незаконність такої приватизації.

Також посилається , що ні слідчий поліції, ні слідчий суддя не встановили , що дії посадових осіб місцевого самоврядування відповідають Закону , не взяли до уваги висновків судів в рішеннях по цивільній справі, що прямо передбачено законом, не провели дослідження землевпорядної документації, не допитали свідків, які б могли підтвердити існування земельного спору, не перевірили, що вона дійсно знаходилась на лікарняному під час складання спірних землевпорядних документів.

Доводячи своє право на свою земельну ділянку, якою вона користується більше 30 років, витратила кошти та своє здоров’я, при цьому не одержала жодної компенсації, а особи, що вчинили порушення її прав, продовжують займати свої посади та їх ніяким чином не притягнуто до відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, заявника, яка підтримала свою апеляційну скаргу, просить її задовольнити, пояснила, що всі необхідні докази на підтвердження її апеляційних доводів, знаходяться в кримінальному та судовому провадженні, однак слідчий та слідчий суддя не вірно дали їм оцінку, прокурора, який вважає, ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, пояснив, що факт перебування заявниці в лікарні на момент приватизації ОСОБА_7 своєї земельної ділянки не оспорюється, слідчого, який пояснив, чому він дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального та судового проваджень, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку:

При розгляді скарги на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого /прокурора/ та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження, як обставин зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення, так і обставин встановлених ним в кримінальному провадженні, та чи є передбачені ст. 284 КПК України підстави для його закриття.

Пункт 2 частини 1 статті 284 КПК України передбачає закриття кримінального провадження у разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи скарга ОСОБА_1 була розглянута слідчим суддею Старобільського районного суду Луганської області з дотриманням порядку, встановленого чинним кримінальним процесуальним законом, а сама ухвала, прийнята за результатами розгляду скарги, є законною та обґрунтованою.

Розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що постанова слідчого відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, навівши в ухвалі мотиви своїх висновків.

З висновками слідчого судді про відсутність підстав для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження погоджується колегія суддів.

Слідчий суддя правильно прийшов до висновку про законність постанови слідчого про закриття кримінального провадження, оскільки на момент видачі Державного акту ОСОБА_5 жодним законодавчим актом не було передбачене обов’язкове підписання документів про погодження зовнішніх меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами.

В своїй апеляційній скарзі заявниця також не посилається на конкретний нормативно – правовий акт, який би передбачав обов’язкове підписання документів про погодження зовнішніх меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами.

Окрім того, колегія суддів вважає, що рішення по цивільній справі за позовом заявниці щодо визнання незаконним та скасування рішення сільської ради про затвердження землевпорядної документації та надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки та про скасування державного акту на неї , виданого ОСОБА_5, яке залишено без змін рішеннями апеляційною та касаційною інстанцій , само по собі не є безумовною підставою для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги непідтвердженими та такими , що не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді та постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

В зв’язку із чим, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді – без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, п.1 ч.3 ст.407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Залишити без змін ухвалу слідчого судді Старобільського районного суду Луганської області від 25 січня 2017 року ОСОБА_4, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Старобільського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2 від 27 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015130580001057 від 09.09.2015 року в зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10

______________________ ___________________ _____________________