ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
Категорія статобліку – 6.6.4
справа № 2-а-6465/09/0470
09 вересня 2009 року місто Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Захарчук Н.В.
при секретарі – Михалевич І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «НікаМол» про звернення стягнення на активи, -
ВСТАНОВИВ:
05 травня 2009 року Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція (далі – позивач або Нікопольська ОДПІ) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про звернення стягнень на активи товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «НікаМол» (далі – відповідач або ТОВ «Агрофірма «НікаМол») в рахунок погашення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 232 грн. 60 коп., з комунального податку у розмірі 5 грн. 10 коп., з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 2 203 грн. 81 коп., зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 37 грн. 38 коп. на користь держави.
В обґрунтування позову зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «НікаМол» має податковий борг перед бюджетом зі сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 232 грн. 60 коп., з комунального податку у розмірі 5 грн. 10 коп., з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 2 203 грн. 81 коп., зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 37 грн. 38 коп., який виник внаслідок несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання.
06 травня 2009 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 09 вересня 2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 2 478 грн. 89 коп.
Відповідач у судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце його проведення. З клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, заперечення проти позову не надав. Відповідно до частини 2 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі та не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов’язані завчасно повідомити про це суд. У зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без його присутності, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «НікаМол» зареєстроване Нікопольською райдержадміністрацією Дніпропетровської області 10 червня 2002 року. Відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «Агрофірма «НікаМол» є платником податків, зборів (обов’язкових платежів) та перебуває на податковому обліку в Нікопольській об’єднаній державній податковій інспекції.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач має податковий борг у розмірі 2 478 грн. 89 коп., який складається: з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 232 грн. 60 коп., з комунального податку у розмірі 5 грн. 10 коп., з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 2 203 грн. 81 коп., зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 37 грн. 38 коп.
Отже, податковий борг з податку з доходів фізичних осіб утворився в результаті порушень статті 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за № 2181 (далі – Закон України № 2181) розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.
Платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.
Розстрочення податкових зобов'язань надається на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту.
Тобто, заступником начальника Нікопольської ОДПІ за заявою ТОВ «Агрофірма «НікаМол» прийнято рішення про розстрочення податкового зобов’язання № 20/2 від 15.02.2008 року, згідно з яким відповідачу було надано розстрочення сплати податкового зобов’язання під проценти з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 292 грн. 16 коп., залишок несплаченої суми становить 231 грн. 07 коп., також додатково на суму податкового боргу була нарахована пеня у сумі 01 грн. 53 коп.
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача перед бюджетом з податку з доходів фізичних осіб становить 232 грн. 60 коп.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251 (далі – Закон України № 1251) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно із статтею 15 Закону України № 1251 до переліку місцевих податків належить комунальний податок.
Також, відповідно до статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 року № 56-93 (далі - Декрет) комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Статтею 18 зазначено вище Декрету органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.
Згідно із пунктом 5.1 статті 5 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
05 лютого 2009 року відповідачем до Нікопольської ОДПІ було подано податковий розрахунок комунального податку з ІV квартал 2008 року, згідно якого було нараховано 5 грн. 10 коп. комунального податку.
Відповідачем до Нікопольської ОДПІ було подано розрахунки суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на 2008 рік (вх. № 2333), згідно якого нараховано податку у розмірі 2 385 грн. 50 коп., залишок несплаченої суми складає 1 766 грн. 81 коп.; на 2009 рік (вх. № 4292 згідно якого нараховано за І квартал 2009 року податку у розмірі 437 грн. 00 коп., сума несплачена в повному обсязі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року № 1963 (далі - Закон України № 1963) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Згідно із Законом України № 1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується: юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
ТОВ «Агрофірма «НікаМол» у встановлені строки не сплачено суму податкових зобов’язань зазначених у поданих ним розрахунках суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.
Також, необхідно зазначити, що 14 листопада 2008 року Нікопольською ОДПІ проведено перевірку ТОВ «Агрофірма «НікаМол» з питання своєчасності внесення до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів за період з 19.02.2008 року по 14.11.2008 року, про що складено акт № 2511/153.31585853.
Перевіркою встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181, а саме несвоєчасна сплата збору за спеціальне використання водних ресурсів по строку 19.02.2008 року у сумі 216 грн. 55 коп.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
На підставі Акту № 2511/153.31585853 від 14.11.2008 року Нікопольською ОДПІ на адресу Відповідача було направлено податкове повідомлення-рішення № 0004761530/0/62584 від 28.11.2008 року, яким визначено платнику до сплати суму штрафу у розмірі 43 грн. 31 коп. Сума штрафу визначена в цьому податковому повідомленні-рішенні на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181 у розмірі 20 % узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченого з затримкою.
Вказане податкове повідомлення-рішення отримано представником ТОВ «Агрофірма «НікаМол», що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до підпунктів 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього Закону. Абзацом З підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181 передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
ТОВ «Агрофірма «НікаМол» у встановлені строки не зверталось з відповідною скаргою до Нікопольської ОДПІ або до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення та не сплатило донараховану суму податкових зобов'язань.
За рахунок існуючої переплати у сумі 05 грн. 93 коп. сума податкового боргу зі збору за спеціальне використання водних ресурсів була зменшена і складає 37 грн.38 коп.
У підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181 вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, оскільки відповідачем не було перераховано сум боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 232 грн. 60 коп., з комунального податку у розмірі 5 грн. 10 коп., з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 2 203 грн. 81 коп., зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 37 грн. 38 коп., то відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» його податкові зобов’язання стали податковим боргом.
Порядок погашення зобов’язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за № 2181 (далі – Закон України № 2181).
Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податковий борг як податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов’язання.
Відповідно до статті 4 Закону України № 2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації і в такому випадку обчислена сума податкового зобов’язання вважається узгодженою та не може бути оскаржена в адміністративному порядку.
Отже, згідно із статтею 4 Закону України Закону України від 04 грудня 1990 року № 509 «Про державну податкову службу в Україні» (далі – Закон України № 509) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі
Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 зазначеного вище закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те , що органи Державної податкової адміністрації України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу , зокрема, примусово шляхом звернення до суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статті 69 та 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно із статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про звернення стягнення на активи товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «НікаМол» є правомірними та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 69, 71, 86, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «НікаМол» про про звернення стягнення на активи - задовольнити в повному обсязі.
Звернути стягнення на активи товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «НікаМол» в рахунок погашення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 232 грн. 60 коп., з комунального податку у розмірі 5 грн. 10 коп., з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 2 203 грн. 81 коп., зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 37 грн. 38 коп. на користь держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копію постанови надіслати сторонам.
Текст постанови в повному обсязі виготовлений 14.09.2009 року.
Суддя Н.В.Захарчук