Україна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Категорія статобліку – 2.11.17
Справа № 2-а-3693/09/0470
П О С Т А Н О В А
Іменем України
10 серпня 2009 року місто Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук Н.В.
при секретарі – Михалевич І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
25 лютого 2009 року фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання дій Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі – відповідач та/або Марганецька ОДПІ) в особі її працівників Фоміна І.А. та Новак О.О., щодо здійснення перевірки позивача; скасування акту №000133 від 22 грудня 2007 року (далі – акт № 000133) та прийнятого відповідачем рішення №000083240 від 28 грудня 2007 року про застосування штрафних санкцій на суму 7675 гривень (далі - рішення № 000083240); стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 1500 гривень та судових витрат.
26 лютого 2009 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 26 травня 2009 року.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити їх повністю, а саме визнати дії відповідача неправомірними та скасувати акт №000133 та рішення № 000083240.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що посадові особи Марганецької ОДПІ діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вважає, що підстав для визнання дій відповідача неправомірними та скасування акту та рішення немає. Також, представник відповідача, наполягає на застосуванні частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду для захисту його прав, свобод та інтересів.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 12.09.2003 року, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області.
22 грудня 2007 року працівниками Марганецької ОДПІ було проведено перевірку фізичної особи – підприємця ОСОБА_1. За результатами перевірки було складено акт №000133 та прийнято рішення №000083240 від 28 грудня 2007 року про застосування штрафних санкцій.
Позивач вважає, що при проведенні перевірки працівниками Марганецької ОДПІ були допущені порушення вимог чинного законодавства України, а саме: направлення видані Марганецькою об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області інспекторам Фоміну І.А. та Новак О.О., бланк № 000741 та № 000742 від 21 грудня 2007 року були видані без реєстраційного номеру та без зазначення виду перевірки (планова, позапланова), тобто порушено вимоги Закону України від 04.12.1990 № 509 «Про державну податкову службу в Україні» (далі – Закон України №509) та Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» (далі – Указ № 817); працівниками відповідача не було пред’явлено службових посвідчень, які відповідно до Указу № 817 є обов’язковими, також, не було пред’явлено копію наказу керівника Марганецької ОДПІ про проведення позапланової виїзної перевірки, із зазначенням підстав перевірки, з датою початку та датою закінчення перевірки, що відповідно до Закону України № 509 є обов’язковою умовою допуску до перевірки.
Отже, відповідно до статті 3 Указу № 817 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства; б) суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності; в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності; г) суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки; д) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту; е) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства. Позапланові виїзні перевірки з підстави, визначеної у пункті "е" частини першої цієї статті, проводяться лише органами державної податкової служби та органами контрольно-ревізійної служби в межах їх повноважень. Позапланова виїзна перевірка може здійснюватись і на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
Також, стаття 112 Закону України № 509 визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, а саме, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Тобто, при проведенні перевірки фізичної особи – підприємця ОСОБА_1. відповідачем було порушено вимоги Закону України № 509 та Указу № 817, а саме: не було визначено вид перевірки, в направленні на перевірку не було зазначено підстави за яких вона проводиться, також не було пред’явлено копії наказу керівника Марганецької ОДПІ про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Отже, системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що при проведенні перевірки позивача, відповідач не притримувався вимог чинного законодавства, тобто діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Також, необхідно зазначити, що при розгляді справи по суті представник відповідача неодноразово наголошував на тому, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду для захисту його прав, свобод та інтересів, а саме оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій від 28 грудня 2007 року, отримано позивачем особисто, згідно поштового повідомлення про вручення 10 січня 2008 року. Таким чином встановлений частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк для звернення з адміністративним позовом закінчився 10 січня 2009 року.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 99, а також, частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд, згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду для захисту його прав, свобод та інтересів позовні вимоги фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 9, 86, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 14.08.2009 року.
Суддя Н.В. Захарчук