Категорія статобліку –6.14
Справа № 2-а-4785/09/0470
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
07 серпня 2009 року місто Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Захарчук Н.В.
при секретарі – Михалевич І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний справу за позовом прокурора Дніпровського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1., третя особа територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області про стягнення адміністративно-господарського штрафу, -
В С Т А Н О В И В :
23 березня 2009 року прокурор Дніпровського району м. Дніпродзержинська (далі – заявник та/або прокурор Дніпровського району) в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (далі – позивач), третя особа територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області (далі - територіальне управління) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) адміністративно-господарського штрафу за порушення ним вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт по постанові про накладання фінансових санкцій № 024875, в сумі 1700 гривень, а також державного мита на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
24 березня 2009 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 10 червня 2009 року.
Заявник у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх повністю, а саме стягнути з відповідача 1700 гривень за порушення ним вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт.
Представник Головної державної інспекції на автомобільному транспорті підтримав позовні вимоги та просить задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, стягнувши з Відповідача суму заборгованості у розмірі 1700 грн.
Відповідач або представник відповідача у судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце його проведення. З клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, заперечення проти позову не надав. Відповідно до частини 2 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі та не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов’язані завчасно повідомити про це суд. У зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без його присутності, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення заявника та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, 29 квітня 2008 року на підставі щотижневого графіку та завдання на перевірку від 25 квітня 2008 року за № 021165, начальником територіального управління Салкоч О.Ф. було проведено рейдову перевірку, під час якої було виявлено, що у водія який здійснював регулярні пасажирські перевезення на автобусі марки Мерседес Бенц, державний номер НОМЕР_1, який належить фізичний особі – підприємцю ОСОБА_1. відсутні документи, передбачені статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344 (далі – Закон України № 2344), а саме – ліцензія та ліцензійна картка. Це порушення було зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 051935 (далі – Акт № 051935).
14 травня 2008 року, керуючись п.п. 25, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі – Порядок № 1567), начальником Територіального управління Салкоч О.Ф. було прийнято постанову № 024875 (далі – Постанова № 024875) про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 1700 гривень за порушення ним вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до вимог пункту 29 Порядку № 1567 відповідачу було направлено копію постанови про застосування фінансових санкцій. 21 травня 2008 року відповідачем було отримано зазначену постанову, що підтверджуються повідомленням про вручення поштового відправлення.
Незважаючи на зазначене вище, відповідач до цього часу не сплатив штраф та не повідомив про це територіальне управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області.
Частиною 2 статті 39 Закону України № 2344 визначено, що для водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів обов’язковою є наявність ліцензійної картки.
Відповідальність за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена абзацом 2 частини 1 статті 60 цього закону, а саме надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України № 2344 тягне за собою накладання штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 1700 гривень.
Відповідно до пункту 28 Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована суб’єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено постанову.
Як вже було зазначено вище, штрафні санкції відповідачем сплачені не були.
Статті 69 та 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно із статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.
Зважаючи на вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. є обґрунтованими, в судовому засіданні доведено, що при складанні Акту № 051935 позивач діяв на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а постанову про застосування штрафних санкцій № 024875 було прийнято на законних підставах.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 69, 71, 86, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов прокурора Дніпровського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1., третя особа територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області про стягнення адміністративно-господарського штрафу – задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. до державного бюджету України накладений на нього адміністративно-господарський штраф за порушення ним вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт відповідно до постанови про накладення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
В іншому відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її постановлення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копію постанови надіслати сторонам.
Текст постанови в повному обсязі виготовлений 12.08.2009 року.
Суддя Н.В. Захарчук