У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

7 жовтня 2009 року

           Колегія  суддів  судової  палати у кримінальних  справах  апеляційного  суду Тернопільської  області у складі :

головуючого – Подковського О.А.

суддів – Коструби Г.І., Лекан І.Є.      

з участю прокурора Гузіка Й.М.

засудженого ОСОБА_1 .

захисника ОСОБА_2 .

потерпілих ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 .

розглянула у відкритому  судовому  засіданні  у м. Тернополі  кримінальну  справу за апеляціями помічника прокурора м.Тернополя,  потерпілих ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 ., засудженого ОСОБА_1 . та його захисника ОСОБА_2 . на вирок Тернопільського міськрайсуду від 1 червня 2009 року, яким

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, громадянин України, освіта середня, неодружений, працюючий водієм в ТОВ «Елдом» м.Тернополя, несудимий, уродженець та мешканець АДРЕСА_1

засуджений за ч.1 ст. 115 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі.

 

Запобіжний захід залишений попередній – тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому рахується з 24 травня 2008 року.

Згідно вироку суду, в ніч з 23 на 24 травня 2008 року ОСОБА_1 ., перебуваючи у  власній квартирі за адресою   АДРЕСА_1 , разом з потерпілим ОСОБА_5 ., ОСОБА_6 . і ОСОБА_7 . розпивали алкогольні напої. При цьому ОСОБА_5 . обізвав співмешканку ОСОБА_1 . та його самого нецензурними словами, через що між ними виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_1 . виник злочинний намір ,спрямований на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_5 .. З цією метою ОСОБА_1 . близько 4 год. ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, кухонним ножем  наніс удар ОСОБА_5 . у життєво важливий орган - праву пахову ділянку, спричинивши йому тілесне ушкодження у вигляді поранення правої пахової ділянки та ушкодження стегнових артерії і вени, що супроводжувалося вираженою зовнішньою кровотечею та розвитком масивної крововтрати, внаслідок чого через короткий проміжок часу настала його смерть.

В апеляціях та доповненнях до них:

•   помічник прокурора м. Тернополя просить вирок суду в частині задоволення цивільних позовів скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства ,оскільки він в цій частині постановлений з істотним порушенням вимог

________________________________________________________________________________________________  

Головуючий у 1 інстанції  - Свачій І.М.                                                         категорія – ч.1 ст.115 КК

Доповідач- Коструба Г.І.                                                                                    справа № 11-248  

КПК, оскільки цивільні позови до початку та в ході судового слідства головуючим не оголошувалися  та не досліджувалися;

•    потерпіла ОСОБА_3 . просить вирок суду скасувати, оскільки призначене судом

покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, при цьому доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 . не оспорюється. При призначенні покарання судом не було враховано, що ОСОБА_1 . скоїв особливо тяжкий злочин, у вчиненому не розкаявся та вини не визнав, завданої шкоди не відшкодував;

- потерпіла ОСОБА_4 ., не оскаржуючи кваліфікацію дій та доведеність вини ОСОБА_1 . у інкримінованому йому злочині, просить вирок суду скасувати через м’якість з тих же мотивів, які вказані в апеляції потерпілої ОСОБА_3 .;

•   захисник засудженого ОСОБА_2 . просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд або додаткове розслідування, або змінити вирок суду, перекваліфікувавши дії ОСОБА_1 . з ч.1 ст. 115 КК на ст. 124 КК  або на ч.2 ст. 121 КК України, призначивши покарання за санкцією вказаних статей із застосуванням ст. 69 КК України. На її думку, суд неправильно виклав у вироку фактичні обставини справи. Засуджений ОСОБА_1 . на протязі всього досудового слідства визнавав свою причетність до злочину. Однак умислу у нього на вбивство гр-на ОСОБА_5 . не було, про що свідчать матеріали справи , зокрема,  явка з повинною, протоколи допиту та відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 . Вважає висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_1 . також необґрунтованим, у зв’язку з чим протягом досудового та судового слідства нею заявлялись клопотання про проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, оскільки ОСОБА_1 . після вчинення злочину, як це зазначено в амбулаторній експертизі ,  страждав на розлади психики і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, що не відповідає дійсності. В той же час  при проведенні даної експертизи не  враховано, що засуджений трічі перебував на стаціонарному лікуванні і знаходився на “Д” обліку у психіатра.  Крім того, суд безпідставно задовольнив цивільний позов потерпілих, оскільки він у судовому засіданні до початку судового слідства не заявлявся, не був зачитаний судом ні до початку судового слідства  ,ні під час нього;

•   засуджений просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд або додаткове розслідуванн,  або змінити, перекваліфікувавши його дії з ч.1 ст. 115 КК на ст. 124 КК  або на ч.2 ст. 121 КК України, призначивши покарання за санкцією вказаних статей із застосуванням ст. 69 КК України, оскільки умислу на вбивство ОСОБА_5 . у нього не було, про що свідчить характер та кількість нанесених потерпілому  ушкоджень. Він наніс останньому лише один удар ножем в пах,  при цьому ніде в матеріалах справи немає вказівки, що вказане тілесне ушкодження наносилось в життєво важливий орган. Про відсутність умислу на вбивство свідчить і його поведінка після скоєння злочину, а саме те, що він намагався зупинити кровотечу у ОСОБА_5 . та викликав швидку медичну допомогу.  Достовірність  показань  про вчинення  злочину під впливом неправомірної поведінки потерпілого стверджується висновком судово-медичної експертизи, в ході якого засвідчено наявність у нього тілесних ушкоджень , а саме саден обох передпліч, лівого стегна, лівого ліктя, синець під оком. Вважає також , що безпідставно задоволений і цивільний позов , який він не має можливості відшкодувати.

 Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора про скасування вироку в частині вирішення цивільних позовів та направлення справи на новий судовий розгляд зі стадіі судового слідства ,потерпілих ОСОБА_4 . та ОСОБА_3 ., які підтримали подані ними апеляції і просять скасувати вирок за м”якістю призначеного покарання , засудженого ОСОБА_1 . та його захисника, які,  підтримавши  свої скарги, просять вирок або скасувати , або перекваліфікувати діі засудженого на ст.124 КК України, ознайомившись з матеріалами справи та доводами апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції потерпілих  до задоволення не підлягають,  апеляції засудженого та його захисника підлягають до часткового задоволення ,а змінена апеляція помічника прокурора м.Тернополя підлягає до задоволення  повністю з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 . у вчиненні злочину , за який його засуджено , відповідає фактичним обставинам справи, обгрунтований сукупністю доказів, розглянутих у судовому засіданні, належно оцінених і наведених судом у вироку і є правильним.

Так , у стадії  досудового слідства ОСОБА_1 . звернувся з явкою з повинною і на допитах  в якості підозрюваного, обвинуваченого давав показання , з яких видно , що під час суперечки з потерпілим   ОСОБА_5 ., з яким продовжував розпивати спиртні напої протягом майже цілого дня,  наніс останньому поранення кухонним ножем у пахову ділянку , та вбив  його.

Згідно з даними протоколу  відтворення обстановки та обставин події  /т.1 а.с. 197 — 198 / від 24 травня 2008 р. з участю ОСОБА_1 . той показав , як наносив удар ножем потерпілому.

Згідно з висновками судово-медичних    експертиз /т.2  а.с. 39-50/ , /т.2 а.с.197-2092 / виявленим на місці події ножем   ОСОБА_5 . було заподіяне  тяжке  тілесне ушкодження , небезпечне для життя в момент його спричинення.

Смерть гр-на ОСОБА_5 . настала в результаті ножового поранення правої пахової ділянки з ушкодженням стегнових артерій і вени, яке супроводжувалося вираженою зовнішньою кровотечею та розвитком масивної крововтрати впродовж короткого проміжку часу (який може становити кілька хвилин), різкого падіння артеріального тиску, гострого кисневого голодування тканин і настання смерті. Вказане поранення стегна спричинене одноразово колючо-ріжучою дією гострого предмета з властивостями леза і спинки, що відповідає клинку ножа. Зазначене підтверджується властивостями (знаряддя) з властивостями рани – щілиноподібна форма, рівні незсаднені краї, один з кінців гострий із насічкою, інший - наближений до заокругленого, подовженням рани в раневий канал, котрий значно переважає над довжиною рани. Враховуючи довжину раневого каналу, таке ушкодження могло бути спричинено клинком ножа із обушком з слабко вираженими ребрами довжиною не менше 11-12 см. , шириною не більше 2.1 см. на рівні занурення його в тіло.

Оцінивши зазначені докази в сукупності, суд обгрунтовано дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 . були спрямовані на  умисне вбивство ОСОБА_5 ., оскільки про це свідчать не тільки  показання  підсудного на досудовому слідстві , з яких можна зробити саме такий висновок , а й дані щодо  характеру , локалізації виявленого поранення , сили нанесення йому ножем удару, достатньої для спричиненого  тілесного ушкодження.

Так, характер і особливість знаряддя злочину,  яке використовувалось для  нанесення  
удару - ніж, значна сила  і  спрямованість останнього  в пахову ділянку, де глибина раневого каналу склала 11-12 см. при довжині леза ножа -14 см, тобто нанесення удару майже  на всю його довжину ,  локалізація ушкоджень – пошкодження стегнових артерій та вени із масивною крововтратою свідчать, що умисел засудженого був направлений саме на вбивство ОСОБА_5 ., оскільки таке насильство неминуче мало  призвести до смерті.  При цьому суд врахував також спосіб вчинення  злочину та інші обставини справи, які в сукупності  свідчать про те , що   підсудний передбачав та свідомо допускав настання смертельного наслідку і умисел засудженого був направлений саме на позбавлення життя потерпілого.

Таким чином , в даному випадку , як це і визнав суд у вироку при формулюванні обвинувачення , діяння засудженого було спрямоване на вбивство, а не на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони.

З п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 квітня 2002 р. №1 “Про судову практику у справах про необхідну оборону “ вбачається , що “Згідно  з ч.3 ст.36 КК  перевищенням меж  необхідної оборони визнається  умисне заподіяння тому , хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає  небезпечності посягання  або обстановці захисту, а згідно  з ч.2 ст. 38 КК перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця,- умисне заподіяння особі , що вчинила злочин,  тяжкої шкоди , яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці  затримання злочинця”.

Твердження ж ОСОБА_1 . та його захисника в апеляціях  про те, що він наносив удари потерпілому з метою самозахисту, не відповідають дійсності та спростовуються здобутими на слідстві і дослідженими в судовому засіданні матеріалами наведеними вище, в тому числі показаннями очевидців конфлікту ОСОБА_7 ., та ОСОБА_6 . Останні в судовому засіданні вказували, що між потерпілим та засудженим дійсно був словесний конфлікт, при цьому щодо неправомірних дій потерпілого по відношенню до засудженого нічого не повідомляли та не заявляли про те , що ініціатором бійки був саме ОСОБА_5 . і  таких даних в матеріалах справи немає. Свідок ОСОБА_8 . в судовому засіданні також повідомила, що бачила шарпанину між потерпілим та засудженим, коли вони тримали один одного руками за одяг , на досудовому слідстві давала ще більш конкретні пояснення  , зазначаючи , що  між потерпілим та ОСОБА_1 . була бійка, яку вона намагалась припинити/  т.1 а.с. 140/.

Відповідно , такі дії потерпілого, як словесний конфлікт , смикання за одяг обвинуваченого та бійка жодним чином не ставили засудженого у стан необхідної оборони. Про це свідчить і тривалість їхнього конфлікту , який , за словами свідка ОСОБА_8 . , продовжувався  5-10 хвилин і протягом якого потерпілий не спричинив підсудному будь-яких серйозних тілесних ушкоджень, за своїми фізичними даними   ОСОБА_1 . міг протистояти потерпілому,  останній  незадовго до смерті у значній кількості вживав алкогольні напої  /т.2 , а.с.  42/, що також не сприяло можливості вчинення будь-якого насильства, про що  свідчать  об»єктивні обставини справи. Потерпілий , вчинюючи протиправні дії, не застосовував до ОСОБА_1 .  будь-які предмети  з метою підсилення  своїх дій.  

Таким чином , у зазначеному випадку, як це і визнав суд у вироку при формулюванні обвинувачення, діяння засудженого було спрямоване на вбивство, а не на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, в тому числі при перевищенні меж необхідної оборони.

Відповідно до встановлених судом фактичних обставин події злочину дії засудженого кваліфіковано за ч.1 ст.115 КК України правильно.

Винність засудженого у вчиненні навмисного вбивства доведена також іншими здобутими по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами , в тому числі висновком амбулаторної судово -психіатричної експертизи № 419 від 17 липня 2008 р./ т.2 а.с. 108-109/, згідно якого ОСОБА_1 . під час вчинення злочину страждав на розлади психіки і поведінки внаслідок вживання  опіоїдів , повна ремісія. Зазначений розлад психіки  не позбавляв ОСОБА_1 .  здатності усвідомлювати  свої дії, керувати ними в той час , до якого відноситься інкриміноване йому діяння. Враховуючи матеріали кримінальної справи , індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_1 ., динаміку розгортання подій , можна зробити висновок ,  що під час скоєння злочину він в стані фізіологічного афекту не перебував. По своєму психічному стану  в даний час ОСОБА_1 . здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_1 . не потребує застосування до нього  примусових заходів медичного характеру.

 Покарання призначене ОСОБА_1 . відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненного останнім злочину, даних про його особу, обтяжуючих та пом’якшуючих відповідальність обставин, в тому числі і тих, які вказані в апеляціях.

 

Разом з тим, задовольняючи цивільні прозови потерпілих, суд припустився порушень вимог закону, а саме  ст. ст. 297 -298  КПК України, згідно яких,  якщо у справі заявлено цивільний позов, оголошується також позовна заява і головуючий запитує підсудного і цивільного відповідача, чи визнають вони позов.

Як вбачається з протоколу судового засідання, вказаних вимог закону судом не було  дотримано, а тому колегія суддів приходить до переконання, що вирок суду відносно ОСОБА_1 . в частині вирішення цивільних позовів слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

 

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляції потерпілих ОСОБА_3 . ОСОБА_4 ., залишити без задоволення,  засудженого ОСОБА_1  та його захисника ОСОБА_2 .– задовольнити частково.

Апеляцію помічника прокурора м.Тернополя задовольнити повністю.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 1 червня 2009 року відносно ОСОБА_1  в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 . – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в Тернопільський міськрайонний суд в іншому складі суду.

В решті вирок залишити без змін.

Головуючий – підпис

Судді – 2-ва підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області                                                                   Коструба Г.І.