АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2009 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Подковського О.А.
суддів Коструби Г.І. , Крукевича М.Н.
з участю прокурора – Гузіка Й.М.
засудженого - ОСОБА_1 .
захисника – ОСОБА_2 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м. Тернополя на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 13 липня 2009 року ,-
в с т а н о в и л а :
Цим вироком:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м.Тернополя, громадянин України, освіта середня, неодружений, непрацюючий, житель АДРЕСА_1 , судимий:
1. вироком Тернопільського міського суду від 11 грудня 1991 року за ч.1 ст.229-6 КК України (в редакції 1960 року) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.Застосована ст.14 КК України щодо лікування від наркоманії.
__________________________________________________________________
Справа № 11- 256 Головуючий у 1 інстанції - Костів О.З.
Категорія: ч.2 ст.309 КК України Доповідач - Коструба Г.І.
Звільнений 24 квітня 1993 р. по відбуттю строку покарання.
2) вироком Тернопільського міського суду від 08 червня 1994 року за ч.2 ст.141 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому
майна із застосуванням ст.14 КК України щодо лікування від алкоголізма.
Звільнений 3 лютого 1997 р. по відбуттю строку покарання.
3) вироком Тернопільського міського суду від 05 жовтня 1998 року за ч.1 ст.229-20 КК України (в редакції 1960 року) на 2 роки 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.14 КК України щодо лікування від наркоманії.
Звільнений від подальшого відбування покарання 13 жовтня 1999 р. за постановою Хмельницького районного суду Хмельницької обл. від 12 жовтня 1999 р. згідно ст.4 Закону України “Про амністію” від 16. 07.99 р
1. вироком Тернопільського міського суду від 24 квітня 2000 року за ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна із застосуванням ст.14 КК України щодо лікування від наркоманії.
Звільнений 28 січня 2003 р. по відбуттю строку покарання.
1. вироком Тернопільського міського суду від 13 січня 2004 року за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі. Відповідно до ст.96 КК України призначено лікування від наркоманії.
Звільнений 29 жовтня 2005 р. по відбуттю строку покарання.
6) вироком Тернопільського міськрайонного суду від 05 червня 2007 року за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік. Згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду від 18 липня 2008 року звільнений від відбування покарання в зв’язку із закінченням іспитового строку,
засуджений за ч.2 ст. 309 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України на особу покладено обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи , повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 . 8 вересня 2008 року біля 11 год., перебуваючи біля ринку „Оріон” у м. Тернополі, на смітнику знайшов подрібнені коробки рослин маку.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів для власних потреб без мети збуту , ОСОБА_1 . цього ж дня привласнив знайдені сухі коробки рослин маку та, зберігаючи при собі , переніс їх на вул. Петлюри, 3 у м. Тернополі, де був затриманий працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення. Під час проведення особистого огляду у нього було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет білого кольору, в якому знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – макова солома, маса якої в перерахунку на суху речовину становить 205, 65 грама.
В апеляції помічник прокурора м. Тернополя просить вирок суду скасувати у зв’язку із неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного йому судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 . покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Вважає висновок суду про необхідність звільнення ОСОБА_1 . від реального відбуття покарання неправильним, оскільки не в повній мірі враховано, що ОСОБА_1 . є особою, яка багаторазово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних речовин. Це свідчить про стійкість протиправної поведінки, а також про небажання та неможливість стати на шлях виправлення та перевиховання без відбування покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про наявність підстав для скасування вироку за м’якістю призначеного засудженому покарання, засудженого ОСОБА_1 . та його захисника, які просять вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому повторно, є обґрунтованим і в апеляції не оспорюється.
Суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 . за ч.2 ст. 309 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості цього злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали, тощо.
Призначаючи ОСОБА_1 . покарання та звільняючи від його відбування з випробуванням, суд першої інстанції неповною мірою врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного та конкретні обставини справи і обрав засудженому покарання, яке не можна визнати справедливим унаслідок м'якості.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 . неодноразово вчиняв злочини у сфері обігу наркотичних засобів і вчинений ним злочин відповідно до ст. 12 КК належить до категорії середньої тяжкості.
Таким чином, міськрайонний суд, звільняючи ОСОБА_1 . від відбування покарання з випробуванням, не дотримав вимог ст. 65 КК.
Отже, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог п. 2 ч.1 ст. 378 КПК України в зв’язку з необхідністю застосування більш суворого покарання вирок Тернопільського міськрайонного суду від 13 липня 2009 року слід скасувати та постановити новий вирок .
При призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 ., колегія суддів у відповідності до ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи та особу засудженого, який неодноразово вчиняв злочини у сфері обігу наркотичних засобів, і вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.
При цьому колегія суддів враховує пом’якшуючі обставини – визнання вини, щире каяття, активне сприяння встановленню істини у справі, проходження засудженим добровільного курсу лікування від наркоманії, позитивні характеристики ОСОБА_1 ., а тому вважає за доцільне призначити мінімальне покарання , що визначене ч.2 ст. 309 КК України.
Крім того, суд у вступній частині вироку допустився помилки, вказавши судимість ОСОБА_1 . за вироком Тернопільського міського суду від 26 червня 1986 року хоча вона на момент скоєння останнім нового злочину була погашена, відповідно до чого в порядку ст. 365 КПК України ця вказівка підлягає виключенню із вступної частини вироку.
Керуючись ст. 365, 366, 367, 372, 378 КПК України, колегія суддів ,-
з а с у д и л а :
Апеляцію помічника прокурора м.Тернополя задовольнити частково.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 13 липня 2009 року відносно ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасувати.
Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому залишити без змін – підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу.
В порядку ст. 365 КПК України з вступної частини вироку виключити вказівку суду про попередню судимість ОСОБА_1 . за вироком Тернопільського міського суду від 26 червня 1986 року.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений або на нього може бути внесене касаційне подання на протязі одного місяця з моменту проголошення вироку до Верховного Суду України через апеляційний суд Тернопільської області.
Головуючий - підпис
Судді – 2-ва підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Коструба Г.І.