Категорія статобліку –2.30
Справа № 2-а-10098/09/0470
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 серпня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Захарчук Н.В.
при секретарі – Михалевич І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій незаконними та зобов‘язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
03 серпня 2009 року ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання дій Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (далі – відповідач або КП «ДМБТІ») щодо відмови в реєстрації за ОСОБА_1. права власності на нерухоме майно, а саме: в житловому будинку літ. А-2 нежитлове приміщення №1, літ. а1-1 – вхід в підвал, літ. а2-1 – вхід в підвал, загальною площею 233,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію та зобов’язанні Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за Позивачем право власності на нерухоме майно, а саме: в житловому будинку літ. А-2 нежитлове приміщення №1, літ. а1-1 – вхід в підвал, літ. а2-1 – вхід в підвал, загальною площею 233,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію.
04 серпня 2009 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 13 серпня 2009 року.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити їх повністю, а саме: визнати дії незаконними та зобов’язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради зареєструвати право власності на нерухоме майно за ОСОБА_1.
Представник Відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що подані Позивачем документи не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам чинного законодавства України.
Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ЛЕВЛЕКС» від 17 квітня 2008 року по справі № 10-16/08 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності було визнано право власності за ОСОБА_1. на нерухоме майно, а саме: в житловому будинку літ. А-2 нежитлове приміщення №1, літ. а1-1 – вхід в підвал, літ. а2-1 – вхід в підвал, загальною площею 233,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію.
28 січня 2009 року ОСОБА_1. Кіровським районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист для виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ЛЕВЛЕКС».
22 червня 2009 року державним реєстратором Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради Донченко Г.І. було прийняте рішення про відмову в реєстрації. Відмову в реєстрації права власності Відповідач обґрунтував тим, що подані документи не відповідають вимогам, установленими Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення) та іншим актам чинного законодавства України.
Так, статтями 2 та 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01 липня 2004 року № 1952 (далі – Закон України № 1952) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Державна реєстрація прав здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав.
Також, згідно із пунктом 5 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України № 1952 до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Отже, підпунктом 1.4. пункту 1 Тимчасового положення визначено, що державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Відповідно до статті 19 Закону України № 1952 та додатку 1 Тимчасового положення, а саме пункту 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна - це рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Згідно з роз‘ясненнями Міністерства юстиції України № 19-32/30 від 22.06.2007 р. «Щодо надання роз‘яснення стосовно рішень судів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об‘єкти нерухомого майна» визначено, що Конституцією України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов‘язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Окрім того, в цьому ж роз‘ясненні зазначено, що забороняється тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності. Так, реєстрація прав на нерухоме майно має здійснюватися у відповідності до резолютивної частини рішення суду.
Також, в роз‘ясненні зазначено, що правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності, є рішення третейського суду про визнання права власності та ухвали третейського суду про роз'яснення рішення, виправлення у рішенні описок, арифметичних помилок або будь-яких інших неточностей, оскільки вони є складовими частинами рішення. Однак, при подачі документів для реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду додається виконавчий документ, виданий компетентним судом.
Тобто, виходячи із вище зазначених норм суд дійшов висновку, що Позивач виконав всі визначені чинним законодавством приписи, надав органам реєстрації права власності передбачені чинним законодавством України документи, а посилання Відповідача на підпункт 3.3 пункту 3 Тимчасового положенням є безпідставним та необґрунтованим.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій незаконними та зобов‘язання вчинити певні дії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 71, 86, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій незаконними та зобов‘язання вчинити певні дії – задовольнити в повному обсязі.
Дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної щодо відмови ОСОБА_1 в реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: в житловому будинку літ. А-2 нежитлове приміщення №1, літ. а1-1 – вхід в підвал, літ. а2-1 – вхід в підвал, загальною площею 233,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію - визнати незаконними.
Зобов’язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме: в житловому будинку літ. А-2 нежитлове приміщення №1, літ. а1-1 – вхід в підвал, літ. а2-1 – вхід в підвал, загальною площею 233,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її постановлення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копію постанови надіслати сторонам.
Текст постанови в повному обсязі виготовлений 18.08.2009 року.
Суддя Н.В. Захарчук