ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06.03.2017Справа № 910/19022/13

За позовом Компанії "Доппельмайр Зайльбанен Г.м.б.Х."

до Приватного виробничого підприємства "СІРІУС"

про спонукання до виконання зобов'язань та стягнення 112247,83 євро

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Дронов І.В.

від відповідача: Сикалюк Д.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія "Доппельмайр Зайльбанен Г.м.б.Х." звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного виробничого підприємства "СІРІУС" про спонукання до виконання зобов'язань за контрактами № WAA 0001389 від 09.09.2007 року та № WAA 0001390 від 09.09.2007 року та стягнення 112 247, 83 євро (що складає 1 211 933, 54 грн. на 24.09.2013 року), з яких 86 740, 90 євро основний борг, 25 506, 93 євро 3 % річних, також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору та послуг адвоката.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/19022/13.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016р. у справі №910/19022/13 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015р. та рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2015р., та передано дану справі на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

31.10.2016р. матеріали справи № 910/19022/13 надійшли до Господарського суду міста Києва та відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд судді Пригунової А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2016р. суддею Пригуновою А.Б. прийнято справу № 910/19022/13 до свого провадження та призначено дану справу до розгляду у судовому засіданні на 21.11.2016р.

Судом оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

12.12.2016р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому Приватне виробниче підприємство "СІРІУС" заперечує проти позову та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

20.02.2017р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні 20.02.2017р. представник відповідача подав заяву, в якій просив припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах через наявність третейської оговори у тексті спірної угоди. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на п. 3 ст.2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року - ратифікована Україною 10 жовтня 1960 року).

Судом оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача заперечив щодо припинення провадження у справі із зазначених відповідачем підстав. Доказів, витребуваних судом у судовому засіданні 20.02.17р., позивач не надав; будь-яких клопотань з цього приводу суду не подав.

Представник відповідача підтримав свою позицію щодо припинення провадження у справі через наявність третейського застереження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд відзначає наступне.

09.09.2007р. між Компанією "Доппельмайр Зайльбанен Г.м.б.Х." та Приватним виробничим підприємством "СІРІУС" укладено контракт № WAA0001389, відповідно до п.13.2 якого, будь-які спори та розбіжності по даному контракту повинні вирішуватися у відповідності з правилами примирення та арбітражу Міжнародного арбітражу у Стокгольмі у відповідності до його Регламенту. Рішення, які приймаються арбітражем, є остаточними та обов'язковими для обох сторін.

Відповідно до п.5 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до п.4.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з відповідними змінами) провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду ( пункт 5 частини першої статті 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду ( пункт 5 частини першої статті 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК.

Судом встановлено, що доказів недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання укладеної сторонами третейської угоди матеріали справи не містять.

При цьому господарському суду слід мати на увазі, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів при здійснені правосуддя поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Водночас, виконуючи статтю 19 Конституції України, суд зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у таких випадках: якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Пунктом 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року - ратифікована Україною 10 жовтня 1960 року) передбачено, що суд, до якого подано позов з питання щодо якого є угода, передбачена даною статтею, зобов'язаний, за проханням однієї із сторін, направити сторін до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила силу або не може бути виконана.

Вищенаведене спростовує доводи позивача щодо необхідності розгляду даного спору господарським судом міста Києва.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний спір має вирішуватись саме Міжнародним арбітражем у Стокгольмі, а тому суд вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про припинення провадження у справі мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Дослідивши матеріали справи в цілому, керуючись ст. 49, п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 910/19022/13 за позовом Компанії "Доппельмайр Зайльбанен Г.м.б.Х." до Приватного виробничого підприємства "СІРІУС" про спонукання до виконання зобов'язань та стягнення 112247,83 євро.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригунова А.Б.