ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"13" жовтня 2009 р. справа № 5020-11/176
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
(АДРЕСА_2)
про стягнення заборгованості у розмірі 3021,69 грн.,
суддя Дмитрієв В.Є
Представники сторін:
позивач - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Балаклавським РВ УМВС України в місті Севастополі 25.02.2003, ФОП ОСОБА_1,
відповідач - не з’явився, ФОП ОСОБА_2
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3021,69 грн., з яких 2880,00 грн.- основна заборгованість, 141,69 грн. –пеня.
Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань за договорами на розміщення реклами у газеті „Позвоните” №№ 78 та 78/1 від 16.09.2008.
Ухвалою суду від 01.09.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/176.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином за адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб на фізичних осіб-підприємців (а.с. 18-19).
Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з позначками „за закінченням терміну зберігання” можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У зв’язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Позивачу у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
16.09.2008 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Замовник) було укладено договори на розміщення реклами в газеті „Позвоните” № 78 та № 78/1 (далі –Договори) (а.с.7-8).
Відповідно до розділів 1 Договорів Замовник доручає, а Виконавець зобов’язується підготувати та опублікувати інформацію у газеті „Позвоните”. Замовник передає рекламний матеріал та оплачує послуги Виконавця за умовами та у строк, передбачений вказаними Договорами.
Зобов’язання за вказаними Договорами виконані позивачем повністю та належним чином, проте відповідач здійснив оплату за Договорами не у повному обсязі, у зв’язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 2880,00 грн.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 837 Кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Виконання умов Договорів з боку позивача підтверджується наданими до матеріалів справи доказами - оригіналами газети „Позвоните” (а.с. 25-46).
Згідно з пунктом 5.1 Договору № 78 строк його дії –до 27.04.2009.
Відповідно до пункту 5.1 Договору № 78/1 строк його дії –до 03.05.2009.
Таким чином, станом на момент розгляду справи дія вказаних Договорів закінчилась.
Однак, відповідно до частини четвертої статті 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На виконання вказаних вимог Цивільного кодексу України 25.09.2009 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою повністю погасити заборгованість за спірними Договорами (а.с.23).
Проте, на момент вирішення спору докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 2880,00 грн. відсутні.
З урахуванням викладеного, а також того, що відповідачем визнається наявна заборгованість, що підтверджується гарантійним листом (а.с. 9), суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.
Відповідно до пунктів 3.2 Договорів у випадку прострочення оплати за надані Виконавцем послуги, після спливу 3-х банківських днів, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення але не більше 100% вартості рекламного блоку.
На підставі зазначеного позивачем нарахована пеня станом на момент подання позову у розмірі 141,69 грн.
Проте, судом встановлено, що строк нарахування пені настав лише 08.10.2009, у зв’язку з чим позовні вимоги у цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 2880,00 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 97,22 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 163,08 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 14.10.2009
Розсилка:
1. ФОП ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
2. ФОП ОСОБА_2
(АДРЕСА_2)
3. Справа