Справа №2-5297/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09. 2009 року Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі головуючої судді Якименко М.М.

при секретарі Скотинянець С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу частини будинку , визнання права власності на частину будинку, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського райсуду м. Вінниці знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу частини будинку , визнання права власності на частину будинку .

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 18.03.2009 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено письмовий договір купівлі-продажу АДРЕСА_1.

Власником даної квартири є ОСОБА_2, право власності на дане майно він набув на підставі договору дарування від 18.04.1991 року. Право власності за відповідачем було зареєстровано в КП « ВООБТІ» 31.05.1991 року.

В якості розрахунку за квартиру позивач передала відповідачу , відповідно до умов договору 40000 гривень. Після укладання договору позивач прийняла придбане нею майно, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 18.03.2009 року.

Даний договір був укладений в письмовій формі, але нотаріально посвідчений не був. Відповідач ОСОБА_2 від його посвідчення відмовляється, оскільки не підготував всіх документів для відчуження майна. В зв»язку з чим позивач не може зареєструвати своє право власності.

При укладення договору сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, відбулося повне виконання його умов , але відповідач відмовилась від його нотаріального посвідчення.

Вказані вище обставини вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 , укладений 18.03.2009 року між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 права власності на АДРЕСА_1 з прибудовами та господарськими будівлями, яка в цілому складається з коридору 2.1-3,8 кв.м., кухні 2.2 площею 11,8 кв.м., кімнати 2.3 площею 20,7 кв.м., кімнати 2.4 площею 8,6 кв.м. ,кімнати 2.5 площею 16,8 кв.м.,коридора 2.6 площею 2,4 кв.м., санвузла 2.7 площею 0,8 кв.м. ванної 2.8 площею 4,7 кв.м., ганку, 7/10 погрібу –П/Б, гаража літера « Г» .

Відповідач позов визнав, не заперечив щодо його задоволення. Пояснив, що він ухиляється від нотаріального посвідчення договору, оскільки він ділова людина, зайнятий і вважає, що оформленням документів на квартиру повинна займатися позивач.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, прийнявши від відповідача визнання ним позову, оглянувши матеріали інвентарної справи №8555на АДРЕСА_1, дослідивши матеріали справи, прийшов наступного висновку.

18.03.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено в простій письмовій формі договір купівлі-продажу 53/100 частини АДРЕСА_1.

За даним договором у день його укладення продавець отримав від покупця 40000 гривень, що підтверджується відповідною розпискою і визнано відповідачем.

ОСОБА_2 є власником даної квартири, відповідно до рішення договору дарування від 18.04.1991 року. Право власності було зареєстровано за ним в КП « ВООБТІ» 31.05.1991 року.

За даним договором ОСОБА_1 отримала 53/100 частини АДРЕСА_1, яка складається з коридору 2.1-3,8 кв.м., кухні 2.2 площею 11,8 кв.м., кімнати 2.3 площею 20,7 кв.м., кімнати 2.4 площею 8,6 кв.м. ,кімнати 2.5 площею 16,8 кв.м.,коридора 2.6 площею 2,4 кв.м., санвузла 2.7 площею 0,8 кв.м. ванної 2.8 площею 4,7 кв.м., ганку, 7/10 погрібу –П/Б, гаража літера « Г» .

З матеріалів справи та матеріалів інвентарної справи вбачається, що дана квартира під забороною не перебуває.

Від нотаріального посвідчення договору відповідач відмовився.

Ст.220 ч.2 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору , що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Ст.334 ч.3 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором виникає у набувача з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально , дійсним.

Приймаючи до уваги викладене, а також те,що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, відбулося його повне виконання з обох сторін, але відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд приходить до висновку про визнання такого договору дійсним з визнанням права власності на дане нерухоме майно за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 ч.2, 334 ЦК України, ст. ст. 10,15,30,60,61 ,208,209,212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу 53/100 частини житлового будинку з прибудовами , господарськими будівлями АДРЕСА_1 , укладений 18.03.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 права власності на 53/100 частини житлового будинку з прибудовами , господарськими будівлями АДРЕСА_1 яка в цілому складається з коридору 2.1-3,8 кв.м., кухні 2.2 площею 11,8 кв.м., кімнати 2.3 площею 20,7 кв.м., кімнати 2.4 площею 8,6 кв.м. ,кімнати 2.5 площею 16,8 кв.м.,коридора 2.6 площею 2,4 кв.м., санвузла 2.7 площею 0,8 кв.м. ванної 2.8 площею 4,7 кв.м., ганку, 7/10 погрібу –П/Б, гаража літера « Г» .

Рішення набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня його проголошення не була подана заява про апеляційне оскарження та не подана апеляційна скарга протягом 20 днів з дня надходження заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: