ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017 року Справа № 904/12429/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів Сизько І.А., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 31.01.2017 р., представник; ОСОБА_2, протокол загальних зборів від 14.09.2014 р., голова правління ОСББ "Колос",

представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” , м. Київ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року у справі № 904/12429/16

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” , м. Київ

до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Колос”, смт. Слобожанське

про стягнення 47 253, 89 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року (суддя Васильєв О.Ю.) позов задоволено, стягнуто з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Колос”, смт. Слобожанське Дніпропетровської області на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ 70, 92 грн. – основної заборгованості, 14 646, 20 грн. – пені, 15 856, 52 грн. - інфляційних втрат та 2 034, 05 грн. – 3% річних (розстрочивши виконання рішення в цій частині строком на шість місяців наступним чином: 5 434, 61 грн. відповідач повинен сплатити позивачу в строк до 28.02.17р., 5 434, 61 грн. – в строк до 31.03.17р., 5 434, 61 грн. – в строк до 30.04.17р., 5 434, 61 грн. – в строк до 31.05.17р., 5 434, 61 грн. – в строк до 30.06.17р., 5 434, 61 грн. – в строк до 31.07.17р.) та 1 378, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Господарський суд на підставі ст.233 Господарського кодексу України ст.511 Цивільного кодексу України зменшив розмір пені, що підлягає стягненню на 50% з 29 292, 40 грн. до 14 646, 20 грн. і на підставі ст.121 Господарського процесуального кодексу України розстрочив виконання рішення на шість місяців шляхом сплати відповідачем щомісячно в строк до 31 липня 2017 року 5 434 грн. 61 коп. боргу.

Не погодившись з вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” оскаржує його в частині зменшення розміру пені, що підлягає стягненню та надання відстрочки виконання судового рішення.

Зокрема, апелянт посилається на те, що судом під час розгляду справи не було враховано інтереси позивача, що свідчить про неповне з’ясування господарським судом обставин справи, посилання відповідача на незадовільний фінансовий стан не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою для відстрочки виконання ршення суду.

Позивач просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року в частині зменшення розміру пені на 14 646, 20 грн. та розстрочення виконання рішення строком на шість місяців.

13 лютого 2017 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” , м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року у справі № 904/12429/16.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2017 року апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 14 березня 2017 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Джихур О.В. (доповідач), судді Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського апеляційного господарського суду ОСОБА_3 №401/17 від 14 березня 2017 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кузнецової І.Л.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 березня 2017 року визначено для розгляду справи №904/12429/16 колегію суддів у складі головуючого судді Джихур О.В. (доповідач), суддів Сизько І.А., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою суду від 14 березня 2017 року апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року у справі № 904/12429/16 прийнята до свого провадження зазначеною колегією суддів.

В судове засідання 14 березня 2017 року представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники відповідача доводи апеляційної скарги заперечують, вважають рішення господарського суду законним, просять залишити його без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 08 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (продавець) та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Колос” (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №1156/15-ТЕ-4, за умовами п.1.1 якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01.01.15р. по 31.12.15р. газ обсягом до 148,3 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів.

Як зазначено у п. 3.3 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу; обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно з п. 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмові від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

За приписами п. 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом.

Ціна на природний газ неодноразово змінювалася, про що сторонами було укладено додаткові угоди №№1-5 (а.с.20-24).

Положеннями п.6.1 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (п. 7.1 договору).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості; у разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю , крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років (а.с.13-19).

На виконання умов договору позивач здійснив постачання відповідачу природного газу в січні, лютому, березні, квітні та грудні 2015 року на загальну суму 116 729, 45 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, підписаними відповідачем без зауважень, а.с.25-29).

Однак в порушення прийнятих на себе зобов’язань відповідач не своєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату отриманого від позивача газу ; у зв’язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку) за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 70, 92 грн. за період січень-травень, грудень 2015 р. (а.с.10-13).

Окрім того – позивач відповідно до п.7.2 договору та приписів ст.625 ЦК України нарахував відповідачу: 29 292, 40 грн. – пені; 15 856, 52 грн. - інфляційних втрат та 2 034, 05 грн. – 3% річних (а.с.10-13).

На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів сплати заборгованості (з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних ) не надано.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, 3% річних відповідає фактичним обставинам справи, діючому законодавству, правильно враховує періоди нарахувань, у зв’язку з чим судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду щодо стягнення з відповідача 70, 92 грн. основного боргу, 15 856, 52 грн. інфляційних втрат та 2 034, 05 грн. 3% річних.

На підставі п.7.2 договору за прострочку виконання грошового зобов’язання позивачем нарахована пеня в сумі 29 292, 40 грн.

У відзиві на позов відповідач просив господарський суд на 99% зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Розрахунок пені, наданий позивачем, відповідає обставинам справи, відповідачем не спростований.

Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При цьому, норми чинного законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (пп.3.17.4 пп.3.17 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується господарським судом згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №7-рп/2013.

Приймаючи до уваги, що:

- згідно Статуту Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Колос” створено власниками квартир та нежитлових приміщень відповідно до Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" і є неприбутковою організацією;

- джерелом надходження коштів до відповідача є платежі мешканців будинку за надані їм послуги;

- згідно довідок відповідача мешканці будинків №№68, 69 мають значну заборгованість за надані послуги з опалення (а.с.55-62);

- за умовами договору №1156/15-ТЕ-4 від 08 грудня 2014 року газ що продається використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, що споживається населенням.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду щодо зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 50% до 14 646, 20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, при цьому, строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Конституційним судом України, також, зазначено, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Такі ж висновки містяться в постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17 жовтня 2012 року.

Положення ст.ст.83, 121 Господарського процесуального кодексу України не містять переліку виняткових випадків відстрочки або розстрочки виконання рішення, а отже в кожному конкретному випадку, згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, оцінка судом доказів здійснюється за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи ті обставини, що стали підставою для зменшення розміру пені, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду щодо надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення на 6 місяців шляхом сплати щомісяця 5 434 грн. 61 коп.

Скориставшись правом на зменшення розміру неустойки, господарський суд у резолютивній частині рішення не зазначив про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення решти пені в сумі 14 646, 20 грн., у зв’язку з чим резолютивну частину рішення від 31 січня 2017 року слід доповнити реченням щодо відмови у позові в цій частині позовних вимог.

З огляду на те, що можливість використання судом права на зменшення розміру штрафних санкцій, як і визначення розміру, до якого вони підлягають зменшенню, законодавством віднесено на розсуд суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням усіх конкретних обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції у повній мірі оцінив доводи сторін та докази, надані на підтвердження цих доводів, і на підставі об’єктивного та всебічного їх аналізу визнав за можливе зменшити на 50% розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача і розстрочити виконання рішення на 6 місяців, тому підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст.49, 83, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року у справі № 904/12429/16 доповнити абзацем третім наступного зімсту:

"3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 14 646, 20 грн. пені відмовити".

У решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року у справі № 904/12429/16 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя І.А. Сизько

Суддя Е.В. Орєшкіна

(Дата підписання постанови в повному обсязі 16.03.17 р.)