АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2017 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Худика М.П.,
суддів - Балацької Г.О., Горб І.М.,
за участю секретаря
судового засідання - Міленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 25.12.2014 року, у кримінальному провадженні № 12014100030010985,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - Здрака С.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_3,
захисника - ОСОБА_2.,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в АДРЕСА_3, раніше судимий: 04.08.2011 року за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі, 26.06.2014 року звільнений на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році»,
Засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
По провадженню вирішено питання щодо речових доказів.
Визначено строк відбування ОСОБА_3 покарання з моменту фактичного затримання.
За вироком суду, 30.09.2014 року приблизно об 11 год., ОСОБА_3 знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, повторно таємно викрав з тумби належні ОСОБА_5 золоті вироби, а саме: золоту каблучку з камінцями, 585 проби, вагою 3,05 г., вартістю 884 грн., золоту каблучку з камінцями, 585 проби, вагою 1,46 г., вартістю 425 грн., золоту каблучку з камінцями, 585 проби, вагою 2,72 г., вартістю 799 грн., золотий ланцюжок, 585 проби, вагою 7,11 г., вартістю 2397 грн., золотий кулон у вигляді літери «Ю» із камінцями, 585 проби, вагою 0,66 г., вартістю 204 грн., а всього на загальну суму 4709 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.
Цього ж дня, приблизно о 12 год. ОСОБА_3 знаходячись біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_1, під вигаданим приводом зарядити мобільний телефон, повторно заволодів належним ОСОБА_5 майном, а саме мобільним телефоном марки «Нокіа XL», вартістю 1120,23 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Life», вартістю 15 грн., з грошима в сумі 2 грн. на рахунку, в чохлі, вартістю 600 грн., карткою пам'яті «microSD», ємкістю 16 Gb, вартістю 260 грн., а всього на загальну суму 1997, 23 грн., з викраденим з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.
Також, ОСОБА_3, 01.10.2014 року, приблизно о 20 год., знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, повторно таємно викрав належні ОСОБА_5 золоті вироби, а саме: золотий браслет, 585 проби, вагою 1,73 г., вартістю 578 грн., золоту каблучку з камінцем, 585 проби, вагою 3,41 г., вартістю 972,40 грн., золоту каблучку з камінцями, 585 проби, вагою 4,34 г., вартістю 1451, 80 грн., а всього на загальну суму 3011, 20 грн., з викраденим з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить вирок суду змінити, пом'якшити призначене ОСОБА_3 покарання, застосувати до нього положення ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_4 обґрунтовує вимоги тим, що суду першої інстанції не були відомі обставини, що пом'якшують покарання, у зв'язку з чим вирок суду є занадто суворим.
Вказує, що обвинувачений після винесення вироку працевлаштувався, відшкодував потерпілій матеріальну та моральну шкоду, має на утриманні цивільну дружину, яка вагітна. Тому вважає, що крім визнаної судом першої інстанції обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, також необхідно визнати добровільне відшкодування завданого збитку, відшкодування моральної шкоди та примирення з потерпілою. При цьому, з урахуванням того, що
ОСОБА_3 мріє стати батьком, займається суспільно-корисною працею, утримує вагітну дружину, чим доводить суспільству, що став на шлях виправлення, у зв'язку з чим, на думку захисника, може виправитись без ізоляції від суспільства.
Просить також дослідити зазначені ним обставини та на підтвердження цих обставин докази, які не були дослідженні в суді першої інстанції з тієї причини, що не були відомі на момент ухвалення вироку, вказуючи що ці докази будуть надані в подальшому стороною захисту.
Під час апеляційного розгляду кримінального провадження, у зв'язку з перебуванням захисника ОСОБА_4 в зоні АТО та з метою недопущення прав обвинуваченого на захист, колегією суддів залучено до кримінального провадження захисника в порядку ст. 49 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 з 7 квітня 2016 року не з'явився у 20 судових засідань, не зважаючи на те, що повідомлявся належним чином про дату, час та місце наступних апеляційних розглядів, підтвердження наявності поважних причин неприбуття на вимогу суду не надавав, що вказує на зловживання ним процесуальними правами, навіть за наявності клопотань про перенесення апеляційного розгляду.
Тому з урахуванням того, що в апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисником ОСОБА_4 ставиться питання про пом'якшення становища обвинуваченого ОСОБА_3, присутність якого не є обов'язковою під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_2., яка не заперечувала проти проведення розгляду за відсутності обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_2., яка підтримала апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, провівши судові дебати, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно та у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, є обґрунтованими, відповідають фактичними обставинам провадження і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами у їх сукупності.
Дії, ОСОБА_3 відповідно до встановлених судом фактичних обставин по провадженню та пред'явленого обвинувачення, кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, що та за
ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, що ніким з учасників судового розгляду не оспорюється, а тому ці обставини апеляційним судом не перевіряються, згідно з вимогами
ч.1 ст. 404 КПК України.
Що стосується призначеного ОСОБА_3 покарання, за сукупністю злочинів, у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, то, суд при його призначенні обґрунтовано виходив із вимог ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який раніше судимий, має не зняту та не погашену судимість знову вчинив умисні злочини, суспільно-корисною працею не займається, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, фактичні обставини провадження, думку потерпілої.
При цьому, при визначенні розміру реального покарання у виді позбавлення волі, враховуючи вік ОСОБА_3, обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, судом першої інстанції обґрунтовано визначено термін позбавлення волі у мінімальних розмірах з урахуванням положень ст. 70 КК України, та призначив реальне покарання, яке відповідає ст. 65 КК України і за своїм видом та розміром, і на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, не вбачаючи підстав для застосування ст. 75 КК України.
Не убачає підстав і колегія суддів для звільнення від відбування покарання з випробуванням обвинуваченого ОСОБА_3, оскільки як останнім так і захисниками на протязі всього апеляційного розгляду будь-яких доказів на підтвердження доводів викладених в апеляційній скарзі та доповнень до неї не надано, що позбавило можливості суд апеляційної інстанції їх дослідити та вказує на їх відсутність, та вирішення питання для визнання їх такими обставинами, що пом'якшують покарання.
Тому, на думку колегії суддів, підстав для призначення, більш м'якого покарання, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, зокрема характеру злочинних дій, а також врахування особи обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, за що відбував тривалий термін покарання у місцях позбавлення волі, однак на шлях виправлення не став та через короткий проміжок часу після звільнення, вчинив умисні злочини, один з яких відноситься до категорії тяжких.
Крім цього, враховуючи конкретні обставини провадження, зокрема кількість епізодів злочинних дій, відсутність підтвердження на час апеляційного розгляду відшкодування завданих злочином збитків, а також й те, що на момент вчинення злочинів обвинувачений суспільно-корисною працею не займався, а отже вчинив умисний корисливий злочини з метою власного збагачення, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки обвинуваченого, та вказує на неможливість його виправлення у менш тривалий термін, за відсутності інших обставин, що пом'якшують покарання, з урахуванням визначення остаточного покарання, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Отже, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та необхідність і достатність для попередження нових злочинів саме такої міри покарання, а тому вважає за необхідне вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - без задоволення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б тягли скасування чи зміну вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 25.12.2014 року щодо ОСОБА_3, у кримінальному провадженні № 12014100030010985 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.
СУДДІ:
___________________ _________________ ________________
ХудикМ.П. Балацька Г.О. Горб І.М.
Справа № 11-кп/796/473/2017 Категорія КК: ч. 2 ст.190
Головуючий у першій інстанції: Тарасенко Н.В.
Доповідач Худик М.П.