Справа № 324/223/17

Провадження № 2/324/240/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каретник Ю.М.,

при секретарі Савченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, вказуючи, що з відповідачем по справі з березня 2014 року вони проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Відповідач у справі є батьком їх спільного сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час проживає з позивачкою і перебуває на повному її утриманні. Оскільки відповідач з кінця січня 2017 року проживає окремо від них і матеріальну допомогу на утримання дитини у добровільному порядку не надає, просила постановити судове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, заробітку відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду.

Позивачка, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилася і уповноважених представників не направила. Однак, до суду від неї надійшла письмова заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився і уповноважених представників не направив. Але до суду від нього надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнає у повному обсязі у зазначеному в позові розмірі.

У зв’язку із заявами осіб, які беруть участь у справі про розгляд справи за їх відсутності, на підставі ч.2 ст.197 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечать вимогам законодавства України і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Так, у судовому засіданні з копії свідоцтва про народження серії І-ЖС № 285125 від 05 травня 2015 року встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а позивачка ОСОБА_1 - його матір’ю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Як вбачається із ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Із позовної заяви і доданих до неї матеріалів судом встановлено, що дитина проживає разом з матір’ю, відповідач у справі працездатний, за віком і станом здоров’я може сплачувати аліменти на утримання дитини, визнає у повному обсязі заявлені до нього позовні вимоги, у тому числі й заявлений розмір аліментів.

Судом також враховано положення абз. 4 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року № 3, у якому наголошується, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

А відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

У зв’язку з цим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивачки шляхом стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, від дня пред`явлення позову, тобто з 07 лютого 2017 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто по 28 квітня 2033 року включно.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд керувався положеннями ч. 3 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Судом встановлено, що позивачку ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір у даній справі у сумі 640,00 грн. має бути стягнуто з відповідача у дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10-11, 60-61, 88, 174 ч. 4, 197 ч.2, 212-215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року № 3, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 (однієї третьої) частини з усіх видів його доходів (заробітку), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07 лютого 2017 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто по 28 квітня 2033 року включно.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір на користь держави у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: