АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 10-386/09 Головуюча у суді І-ої інстанції Черненко І.В.
Категорія ч.2 ст.368 КК України Доповідач Письменний Г.О.
05 жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Письменного Г.О.,
суддів Бабича О.П., Коротченка В.В.,
за участю прокурора Сидоренка А.А.,
захисника-адвоката ОСОБА_1,
старшого слідчого СВ прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5
за присутності обвинуваченого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 вересня 2009 року, якою відмовлено в обранні стосовно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого начальником Світловодської ОДПІ ДПА у Кіровоградській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
запобіжного заходу у вигляді взяття під варту строком на два місяці та обрано запобіжний захід у вигляді грошової застави в розмірі 20 000 (двадцяти тисяч) грн.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.
У ході розслідування кримінальної справи встановлено наступне.
17.08.2009 року представник за довіреністю ПП „ОСОБА_3"- ОСОБА_4 звернувся до начальника Світловодської ОДПІ ДПА у Кіровоградській області ОСОБА_2 з приводу внесення очолюваною останнім податковою інспекцією заяви про визнання банкрутом двоюрідного брата ОСОБА_4, - директора ПП "ОСОБА_3", оскільки окрім заборгованості перед бюджетом ПП. "ОСОБА_3" мав заборгованість перед банківськими установами. Внаслідок такого звернення, начальник Світловодської ОДПІ ОСОБА_2, усвідомивши безвихідність процесуального становища ОСОБА_3 в тому, що останній, заборгувавши банкіківським установам, може позбутися належного йому майна, поставив ОСОБА_4 умову про передачу йому хабара в сумі 10 тисяч гривень за подання податковим органом заяви до суду про порушення справи про визнання ПП "ОСОБА_3" банкрутом та за ініціювання Світловодською ОДПІ процедури банкрутства ПП "ОСОБА_3" Крім цього, в ході розмови цього ж дня, 17.08.2009 року, ОСОБА_2, в своєму робочому кабінеті, розташованому в адмінбудівлі Світловодської ОДПІ за адресою: вул. Леніна, 14, м. Світловодськ, Кіровоградська область, в погрозливій формі заявив, що у разі відмови надання йому зазначених коштів ОСОБА_4, ОСОБА_2 буде ініціювати проведення позапланових перевірок ПП "ОСОБА_3" інспекторами Світловодської ОДПІ з метою виявлення та фальсифікації фактів стосовно спростування підстав для визнання ПП "ОСОБА_3" банкрутом. 28.08.2009 року, в робочому кабінеті ОСОБА_2, ОСОБА_4, усвідомлюючи безвихідність процесуального становища щодо можливості визнання органами ДПА банкрутом зазначеного вище підприємства, вимушений був погодитись на вимоги начальника Світловодської ОДПІ ОСОБА_2 щодо передачі йому грошових коштів. Тож, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 досягли домовленості про передачу хабара останньому двома частинами - по 5 тис. грн., у спосіб і час, вказаний ОСОБА_2: першу частину хабара у сумі 5 тис. грн. ОСОБА_4 мав віддати ОСОБА_2 28.08.2009 року, а другу частину хабара у сумі 5 тис. грн. - після подачі Світловодською ОДШ заяви до судових органів про визнання ПП „ОСОБА_3" банкрутом. Внаслідок цього, 28.08.2009 року ОСОБА_2, у своєму службовому кабінеті отримав від ОСОБА_4 першу частину хабара - 5 тис. гри. - за ініціювання Світловодською ОДПІ заяви до господарського суду Кіровоградської області про порушення справи про банкрутство ПП „ОСОБА_3" Продовжуючи свої протиправні дії, начальник Світловодської ОДПІ ОСОБА_2, організувавши подачу заяви до господарського суду Кіровоградської області про порушення справи про банкрутство ПП „ОСОБА_3", 11.09.2009 року у своєму службовому кабінеті, розташованому по вул. Леніна, 14 у м. Світловодську, приблизно о 10 годині 25 хвилин одержав від ОСОБА_4 другу частину хабара за вирішення вказаного питання, одразу після чого ОСОБА_2 був заблокований працівниками ГУ БКОЗ СБУ в своєму службовому кабінеті.
11.09.2009 року прокуратурою Кіровоградської області порушено кримінальну справу, а 14.09.2009 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст. 368 КК України.
21.09.2009 року постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда відмовлено в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою строком на два місяці та обрано запобіжний захід щодо нього у вигляді грошової застави в сумі 20 000 (двадцяти тисяч) грн. В обґрунтування свого рішення судом першої інстанції зазначено, що при розгляді подання не встановлено обставин, які б свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, при цьому суд врахував, що ОСОБА_2 обвинувачується в отриманні хабара в сумі 10000 ( десяти тисяч) грн., відтак - запобіжний захід у вигляді грошової застави в розмірі 20000 (двадцяти тисяч) грн. є достатнім запобіжним заходом за для забезпечення належної поведінки обвинуваченого. Місцевим судом також прийняті до уваги дані, які характеризують особистість ОСОБА_2
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову Ленінського районного суду скасувати, направивши матеріали подання на новий судовий розгляд. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що ОСОБА_2 має владні зв'язки із високопосадовцями, а тому, перебуваючи на волі, може активно перешкоджати встановленню істини по справі, впливати на хід слідства, ухилятися від слідства і суду, продовжувати злочинну діяльність.
Заслухавши доповідача, думку прокурора та пояснення старшого слідчого СВ прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляції і просили скасувати постанову місцевого суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для скасування рішення суду і залишення його без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст.ст. 148, 150 та 155 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту застосовується до особи за вчинення злочину, за який передбачено позбавлення волі не менше 3 років, а також за наявності достатніх даних вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі, або продовжувати злочинну діяльність.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 небезпідставно обвинувачується у тому, що являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, із використанням службового становища всупереч інтересам служби, вчинив одержання хабара поєднане з його вимаганням .
Проте, відмовляючи у задоволенні подання старшого слідчого, районний суд правильно виходив з того, що ОСОБА_2 має позитивні характеристики, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Долучені до справи матеріали підтверджують факт, що за місцем роботи, і по місцю проживання обвинувачений характеризується виключно з позитивної сторони (а.а. с. 54, 55-56).
До того ж, органи досудового слідства не навели достатніх доказів того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_2 буде ухилятися від слідства та суду, від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність, при цьому прокурор достатньо не обґрунтував необхідність зміни запобіжного заходу щодо нього на взяття під варту. Більш за те, - пояснення старшого слідчого СВ прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5, надані ним суду в судовому засіданні 05.10.2009 року, підтверджують факт сприяння органам досудового слідства обвинуваченим у розслідуванні даної кримінальної справи; підтверджено також і те, що обвинувачений ОСОБА_2 з'являється до органів досудового слідства за першим викликом слідчого, і жодного випадку до нинішнього часу, коли б обвинувачений ухилявся від такої явки, - зафіксовано не було.
За таких обставин колегія суддів переконана, що належна поведінка ОСОБА_2 під час досудового слідства та у суді може бути забезпечена застосуванням до нього менш суворого запобіжного заходу ніж взяття під варту, - зокрема такого як застава у розмірі 20 000 (двадцяти тисяч ) гривень.
З огляду на дані обставини, слід визнати, що місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що належна поведінка обвинуваченого на досудовому слідстві може бути забезпечена і без застосування до ОСОБА_2 такого суворого запобіжного заходу, як взяття під варту, а саме - грошовою заставою у вигляді 20 000 (двадцяти тисяч) гривень, - відтак підстав для скасування рішення місцевого суду колегія не вбачає.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 вересня 2009 року, якою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий суддя : Г.О. Письменний
Судді: О.П. Бабич
В.В. Коротченко