Справа 22ц-289/07                                       Головуючий по 1 інстанції Олефір М.В.

Категорія 44                                                 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

УХВАЛА

Іменем України

17 січня 2007 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.

суддів: Галущенка О.І., Колосовського С.Ю

при секретарі судового засідання - Фірсовій Т.В.

за участю: позивачки ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області (далі - Державна виконавча служба)

на постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2006 р.

за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби про визнання бездіяльності неправомірною,

встановила:

У вересні 2006 р. ОСОБА_1 пред'явила позов до Державної виконавчої служби про визнання бездіяльності неправомірною та відшкодування 1000 грн. моральної шкоди у зв'язку з не проведенням перерахунку аліментів, які стягуються на утримання її дочки на підставі постанови судді.

Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2006 р. позов задоволено частково. Постановлено зобов'язати відповідача провести з 15 жовтня 2005 р. перерахунок аліментів відповідно до ч. 2 ст. 182 СК та стягнуто на користь позивачки 400 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність постанови суду, порушив питання про її скасування з закриттям провадження у справі.

Позивачка, в поданих запереченнях на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обґрунтованим.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК з жовтня 2005 р. мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

2 Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови №3 від 15 травня 2006 p. „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснив, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення".

Судом встановлено, що постановою судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 29 вересня 1995 р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнено аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 заробітку але не менше 25% мінімальної заробітної плати на місяць.

З квітня 2006 р. позивачка надсилала до Державної виконавчої служби заяви про проведення перерахунку аліментів у зв'язку із збільшенням їх мінімального розміру.

Однак посадові і службові особи Державної виконавчої служби відмовляли в проведенні такого перерахунку мотивуючи необхідністю звернення стягувача до суду з вимогами про збільшення розміру аліментів.

Враховуючи те, що зазначена бездіяльність відповідача призвела до порушення прав позивачки на стягнення з жовтня 2005 р. більшого розміру аліментів на утримання дочки, що призвело до втрат немайновбго характеру, суд обґрунтовано ухвалив рішення на користь позивачки.

Оскільки суд першої інстанції постановив правильне по суті і справедливе рішення, то апеляційна скарга в силу ст. 308 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області відхилити, а постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців.