КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/11324/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Рахманкулова І.П. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Безименної Н.В.,

суддів Аліменка В.О. та Кучма А.Ю.,

за участю секретаря Шутовської І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року позивач звернувся в Деснянський районний суд м. Чернігова з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02.02.2017 адміністративний позов ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.12.2015 по 20.05.2016 залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2017 року та прийняти нове рішення, яким визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної йому пенсії по інвалідності у розмірі 80% від суми місячного заробітку 14 958 грн. 98 коп., починаючи з 01.01.2016, відповідно до довідки військової прокуратури Центрального регіону України № 18/80ПФ вих. №16 від 27 вересня 2016 року, без обмеження її виплати максимальним розміром.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду даної справи є позовні вимоги:

про визнання неправомірними дій Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії, відповідно до заяви від 12 жовтня 2016 року, виходячи з зазначеного у довідці військової прокуратури Центрального регіону України № 18/80ПФ вих.. № 16 від 27 вересня 2016 року місячного заробітку, у розмірі 80 відсотків від цього заробітку та зобов'язання Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної мені пенсії по інвалідності у розмірі 80 відсотків від суми місячного заробітку 14 958, 98 грн., починаючи з 1 грудня 2015 року, відповідно до довідки військової прокуратури Центрального регіону України № 18/80ПФ вих.. № 16 від 27 вересня 2016 року, без обмеження її виплати максимальним розміром.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

При цьому, колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними і не залежать від волевиявлення і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить здійснити перерахунок його пенсії з 01.12.2015.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV пенсія- щомісячна пенсійна виплата, тобто позивач, отримуючи пенсію щомісяця, був обізнаний щодо її розміру.

До суду з даним позовом позивач звернувся лише 21 листопада 2016 року, тобто з пропуском строків встановлених ст. 99 КАС України. Позивачем ні в адміністративному позові, ні в апеляційній скарзі не наведено об'єктивних обставин поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовних вимог за період з 01.12.2015 по 20.05.2016 без розгляду.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції не уповноважений розглядати справу по суті заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 16 березня 2017 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.