донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.07.2006 р. справа №11/12
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Діброви Г.І. |
суддів | Гези Т.Д., Шевкової Т.А., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Рашев В.А. (по довіреності), |
від відповідача: | не з*явився, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | "Вітел" ТОВ |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 19.04.2006 року |
по справі | №11/12 |
за позовом | Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітел" м.Горлівка |
до | Мале приватне підприємство "Ровена" м.Шахтарськ |
про | стягнення 3 543,47 грн. |
В С Т А Н О В И В:
У січні 2006року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Вітел” м.Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Малого приватного підприємства „Ровена” м.Шахтарськ, заборгованості за договором поставки товару №2177 від 29.09.2005року у розмірі 1742грн.69коп., пені в сумі 58грн.05коп., штрафу в сумі 1742грн.69коп.
У ході розгляду справи позивач надав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить стягнути основний борг у сумі 1742грн.69коп., штраф в сумі 1742грн.69коп., пеню в сумі 58грн.09коп.
Рішенням від 19.04.2006року господарський суд Донецької області (суддя Чернота Л.Ф.) у задоволенні позовних вимог відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач з прийнятим рішенням не згоден, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні рішення не були з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушені норми матеріального права.
Відповідач у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, причини неявки невідомі. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду змінена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:
Між сторонами, Товариством з обмеженою відповідальністю „Вітел” м.Горлівка та Малим приватним підприємством „Ровена” м.Шахтарськ, 29.09.2005року укладений договір поставки №2177, згідно якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця протягом всього строку дії даного договору продукти харчування у кількості, асортименті та за ціною, згідно накладним на кожну партію товару, які мають силу додаткових угод про істотні умови даного договору з моменту підписання накладних представником покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити за нього суму, вказану у накладній на кожну партію товару; датою передачі покупцю товару вважається дата підписання представником покупця товарних накладних, які є приймання-здавальними документами за договором; загальна сума договору складається із суми товару, отриманого по всім накладним; ціна на товари, кількість та загальна вартість товарів, які відпускаються встановлюється окремо на кожну партію товару у відповідності з накладними; форма та порядок розрахунків змішана: готівкова –через касу постачальника, безготівкова –шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару (пункти 1.1; 2.1; 4.1; 4.2; 4.3 договору).
Строк дії договору встановлений сторонами до 31.12.2006року (пункт 8.1 договору).
Позивач передав відповідачеві товар, що підтверджується накладними №38221-0-/л від 05.10.2005р., №37132-0-/л від 28.09.2005р., №41512-0-/л від 26.10.2005р., №9886 від 26.10.2005р., №8896 від 28.09.2005р. (а.с.14-18).
В зв’язку з невиконанням відповідачем його зобов’язань по оплаті продукції, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення залишку заборгованості у сумі 1742грн.69коп. з відповідача. Також позивачем були заявлені вимоги про стягнення пені у сумі 58грн.09 коп. та штрафу у сумі 1742грн.69коп. відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 договору.
У ході розгляду справи господарський суд Донецької області дійшов висновку, що позивачем не доведені обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а саме: у накладних №38221-0-/л від 05.10.2005р., №37132-0-/л від 28.09.2005р., №41512-0-/л від 26.10.2005р., №9886 від 26.10.2005р., №8896 від 28.09.2005р. не встановлено особу, яка отримала товар, вказаний у накладних, а також не можливо встановити, чи взагалі він кому-небудь передавався, адже на накладних відсутня печатка саме МПП „Ровена”, не вказано прізвища. Крім того, не зазначено за яким саме договором здійснено поставку. Також не надана ген. довіреність №1600 від 28.09.2005р. на Кобець І.М., яка б підтверджувала повноваження Кобець І.М. на отримання товару від ТОВ „Вітел” саме для МПП „Ровена”.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного:
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також угод, хоч і не передбачених законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач обґрунтував свої позовні договором поставки №2177 від 29.09.2005р., та просив стягнути борг і штрафні санкції, але в матеріалах справи відсутні належні докази того, що первинні документи (накладні) мають відношення до цього договору поставки, та, що передача товару відбулася саме за спірним договором, який є підставою позову.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За своєю правовою природою даний договір є договором поставки.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що датою передачі покупцю товару вважається дата підписання представником покупця товарних накладних, які є прийомо-здаточними документами по договору.
Як вбачається із матеріалів справи і позовної заяви, позивач поставив відповідачеві товар (а.с.14-18). Але, із наданих документів не вбачається, що товар поставлений саме за договором поставки №2177 від 29.09.2005року.
Дослідивши матеріали справи та позовні вимоги, судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведена належним чином наявність заборгованості відповідача саме за договором поставки, який є підставою заявлених ним вимог, оскільки залучені документи не містять посилання на договір.
Відповідач не скористався своїм конституційним правом і в порядку вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, не змінив підставу заявлених вимог до моменту винесення рішення судом першої інстанції.
Оскільки позивач не довів суду наявність у позивача суми основного боргу, відсутнє і право на додаткові вимоги.
За таких обставин, судова колегія, враховуючи викладене, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв’язку з безпідставністю.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, а тому підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника по справі.
Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,102,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел” м.Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2006року у справі № 11/12 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2006року у справі №11/12 - залишити без змін.
Головуючий Діброва Г.І.
Судді: Геза Т.Д.
Шевкова Т.А.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС