СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
05.10.2009 Справа № 2-а-213/09/2703
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Кучерука О.В.
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя на постанову Ленінського районного суду міста Севастополя (суддя Пузіна В.І.) від 24.03.2009
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя (вул. Карантинна, 16, к. 56, місто Севастополь, 99008)
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни"
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 24.03.2009 позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за жовтень, листопад, грудень 2007 року в сумі 369,90грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з даною постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 24.03.2009, у позовних вимогах відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права.
Так, відповідач вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми статей 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 28, 72, 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а кошти Пенсійного Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Відповідно до частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Ленінським районним судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18.11.2004 (із змінами та доповненнями). Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто, на час закінчення Другої світової війни їй було менш 18 років, є пенсіонером за віком і має статус "дитина війни".
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006, що діяла з 01.01.2007, дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня - 380,00грн., з 1 квітня -406,00грн., з 1 жовтня - 411грн. (частина перша статі 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік").
Дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Викладені в апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя доводи про те, що частинами першої, другої статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного Фонду України та їх використання тільки за призначенням, не приймаються апеляційною інстанцією до уваги у зв'язку з їх недоведеністю.
Судова колегія відзначає, що з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення статті 58 Конституції України, реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
В обґрунтування позовних вимог позивач наводить розрахунок допомоги за 2007 рік без урахування збільшення прожиткового мінімуму на 1%.
Відповідно до частини третьої статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007року застосовуються прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1%. Відповідно розмір мінімальної пенсії за віком становив: з 01.04.2007 по 30.09.2007 -410,06грн., з 01.10.2007 по 31.12.2007- 415,11грн.
Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
На підставі викладеного, з урахуванням статей 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія вважає можливим вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача сплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з жовтня по грудень 2007 року в сумі 373,59грн. (сума розрахована в розмірі, встановленому законом з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму на 1%, а саме: жовтень 2007року- 124,53грн., листопад 2007року- 124,53грн., грудень 2007року- 124,53грн.).
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що строк звернення до суду з вимогами про нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за 2006-2007 роки пропущено частково, оскільки Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 №60рп/2007 було офіційно опубліковано 27.07.2007, позивач звернувся до суду в жовтні 2008 року, з пропуском встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України річного строку, доказів поважності пропуску строку за 2006 рік та з січня по вересень 2007 року позивач суду не надав.
Відповідно до статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права та вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Отже, враховуючи, що у 2007 році позивачу не була сплачена щомісячна державна соціальна допомога, то підлягає нарахуванню та виплаті позивачу за жовтень-грудень 2007 року 373,59грн.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Ленінського районного суду міста Севастополя від 24.03.2009 підлягає зміні, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя - залишенню без задоволення.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 11, 162, 195, 197, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 24.03.2009 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини в наступній редакції:
"Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з жовтня по грудень 2007 року в сумі 373,59грн.".
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно