Копія:Справа № 2-428/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2009 року        Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді                 Білецької В.І.

при секретарі                           Лопатка О.В.

розглянувши на попередньому  судовому засіданні в селищі Велика Багачка цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Приватного підприємства «Гарант» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на нього, -

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням 8 сесії 22 скликання Великобагачанської селищної ради Полтавської області від 12.11.1996 року було визнано право власності за Великобагачанською районною спілкою споживчих товариств на приміщення та будівлю магазину «Дитячий світ», що розташований в селищі Велика Багачка по вулиці Шевченка, 99 Полтавської області.

         За договором № 410 – Н купівлі-продажу від 28.04.2000 року Великобагачанська районна спілка споживчих товариств продала Приватному підприємству «Гарант» магазин «Дитячий світ», що знаходиться в селищі Велика Багачка по вулиці Шевченка, 99 Полтавської області нежилою площею 309 м. кв.

         В подальшому ПП «Гарант» за договором купівлі-продажу НОМЕР_1 від 07.05.2002 року продало вищевказане приміщення магазину по вулиці Шевченка, 99 в селищі Велика Багачка ОСОБА_1.

        В позовній заяві позивачка посилається  на те, що за придбане приміщення вона сплатила ПП «Гарант» 7300 гривень, що підтверджується накладною та квитанцією до прибуткового касового ордеру   і виконала умови договору, який в  подальшому сторони нотаріально  не посвідчили, вважала себе власником даного магазину і здійснювала всі права власника: володіла, користувалася і вважала, що має право розпоряджатися своїм майном.

         Однак, при виникненні питання про відчуження цього майна, їй стало відомо, що вона не може розпорядитися своїм майном, оскільки договір купівлі-продажу магазину від 07.05.2002 року не був нотаріально посвідчений .

         Дізнавшись про це, вона звернулась до ПП «Гарант» з пропозицією з’явитися до Великобагачанської державної нотаріальної контори з метою узаконення вищевказаного договору купівлі-продажу магазину.

          Відповідач на її пропозицію не відреагував і свого уповноваженого представника у вказаний день і час до нотаріальної контори не направив.

         Тому позивачка вимушена звернутися до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу магазину від 07.05.2002 року НОМЕР_1, що укладений між нею та ПП «Гарант» та визнати за нею право власності на даний об’єкт нерухомості.

            В судовому засіданні представник позивача  - ОСОБА_2.  позов ОСОБА_1.. підтримав, просив його задовольнити. Просив справу розглянути на попередньому судовому засіданні.

    Представник відповідача  - ПП «Гарант»   в судове засідання не з’явився, до суду надійшов конверт з повідомленням пошти про те, що за даною адресою така організація не існує.

           Суд, заслухавши думку представника позивача ОСОБА_2. та вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку,  що позов підлягає до задоволення. Розгляд справи провести на попередньому судовому засіданні.

             Судом встановлено, що 07.05.2002 року позивач ОСОБА_1. та відповідач  ПП «Гарант»  уклали письмовий договір, згідно якого позивач ОСОБА_1. купила у  ПП «Гарант» за 7300 грн. належне йому на праві власності нерухоме майно у вигляді приміщення магазину, що розташований за адресою: селище Велика Багачка, вул. Шевченка, 99 (а.с.7).

Позивачка ОСОБА_1. виконала умови договору, сплативши в касу ПП «Гарант» 7300 грн. за придбане приміщення магазину , що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 135 від 07.05.2002 року, накладною  про передачу приміщення магазину по вулиці Шевченка, 99, рахунком-фактурою від 07.05.2002 року (а.с.14-16).

Відповідач ПП «Гарант» частково виконало умови договору і передало у власність ОСОБА_1. куплене нею  приміщення магазину. При цьому не передало правовстановлюючі документи на нього, так як їх не було в наявності. А в подальшому відмовилося їх виготовити.

           Відповідно до ч.2 ст. 47 ЦК України ( в редакції 1963 року ),  якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд в праві за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

           При таких обставинах справи, коли позивач ОСОБА_1. виконала умови договору, а відповідач ухилився від його повного виконання, так як з 2003 року ПП «Гарант» припинило свою діяльність,  у суду є підстави для визнання такого договору дійсним.

           Суд визнає право власності на придбане приміщення магазину за позивачем ОСОБА_1., так як остання надала суду достатньо доказів про виконання  договору купівлі-продажу.

           На підставі викладеного та керуючись ст. 47  ЦК України ( в редакції 1963 року), ст.ст.12, 13 Закону України “Про власність”, ст. 392 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 130, 174,  212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          1.  Визнати дійсним договір купівлі-продажу НОМЕР_1 від 07.05.2002 року приміщення магазину, розташованого за адресою: селище Велика Багачка Полтавської області по вулиці Шевченка, 99, укладений між покупцем ОСОБА_1 та продавцем ПП «Гарант».

           2. Визнати право власності за ОСОБА_1 на приміщення магазину, розташованого в селищі Велика Багачка Полтавської області по вулиці Шевченка, 99.

          Заяву  про  апеляційне оскарження  рішення суду  може бути подано  протягом  десяти днів з дня  проголошення  рішення.

          Апеляційна  скарга до апеляційного суду Полтавської  області  може  бути подана   протягом двадцяти днів після  подання заяви  на апеляційне  оскарження.

         Суддя  -  підпис.

       Копія вірна:  Голова  суду –

                             Секретар –