Справа №1-62/2007р.

ВИРОК

Іменем  України

14 лютого 2007р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого                                  судді     Мельника О.О.

при секретарі                                              Лесик І.Ю.

з участю прокурора                                     Рифи Н.В.

захисника                                                   ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, не одруженного, військовозобов"язанного, тимчасово проживає в АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

за ст.ст. 128,186 ч.2 КК України, ВСТАНОВИВ: Підсудний ОСОБА_2, 26.08.2006р., о 22-30г., знаходячись поблизу будинку №30 по вул.Броварський в м. Бориспіль Київської області, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілої, що виразилось в нанесенні, потерпілій ОСОБА_3, удару кулаком в обличчя, від якого остання впала, втративши рівновагу, на асфальтобетонне покриття проїжджої частини, отримавши, внаслідок падіння, середньої тяжкості тілесні ушкодження в вигляді перелому променевої кістки лівої руки зі зміщенням уламків та умисно, відкрито, з корисливих спонукань, заволодів чужим майном, що належить потерпілій, а саме: жіночу сумку, вартістю 70 грн. та 185грн, мобільний телефон „Сіменс А-52", вартістю 300грн., зі стартовим пакетом „Джинс", вартістю 40грн. та гаманець, вартістю 50грн., які знаходились в вказаній сумці, чим заподіяв потерпілій, матеріальної шкоди на 645 грн. та моральної шкоди в вигляді спричинення фізичного болю та порушенні звичного способи життя. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 свою вину не визнав і пояснив, що близько 22-00год. йшов на АЗС за пивом по вул.Броварській. По дорозі завернув в провулок щоб послати повідомлення з власного телефону. Через 10 хвилин пробігла невідома людина, а потім на нього напав свідок ОСОБА_4, почав його душити та вимагати повернути телефон та речі якоїсь жінки. Злякавшись, він вирвався та почав тікати, але перечепившись впав. Тоді свідок його наздогнав та повторив свої вимоги. Він(підсудний) повідомив, що нічого не брав і вони пішли до тієї жінки на впізнання, але остання вже поїхала в лікарню і його відпустили. На слідуючий день діти потерпілої запропонували йому піти до останньої на впізнання, на що він погодився. Потерпіла вказала на нього, і вказала, що він був лисий, хоча він постригся вже 27.08.2006р. Тоді його затримали працівники міліції, які сфальсифікували адміністративний протокол та свідчення очевидців, внаслідок чого, він отримав 15 діб арешту, під час відбування якого, до нього застосовували фізичне та психічне насильство. Під даним тиском він себе оговорив, що вчиняв злочин. Хоча даного злочину не вчиняв. І в стані алкогольного сп'яніння не був.

Не дивлячись на особисте невизнання, вина підсудного підтверджується даними протоколу усної заяви потерпілої про нанесення, їй тілесних ушкоджень(а.с.6), даними протоколу огляду місця події - ділянки, де було вчинено злочин(а.с.8), даними довідок про вартість викраденого майна(а.с.14-16), даними протоколів пред'явлення особи для впізнання, за яким потерпша за зростом, статурою та рисами обличчя впізнала підсудного як особу, яка вчинила відкрите викрадення її майна, а свідок ОСОБА_4, як особу, яку він затримав в той вечір(а.с.50-53), даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за яким потерпіла розказала та показала на місці обставини нападу на неї(а.с.61-69), даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за яким свідок ОСОБА_4 розказав та показав на місці обставини затримання підсудного(а.с.70-75), даними протоколу відтворення обстановки та обставин події згідно якого свідок ОСОБА_5 розказала та показала на місці обставини знаходження, нею на слідуючий день, сумки, поблизу від того місця де сидів підсудний та гаманця потерпілої(а.с.79), даними висновків судово-медичної експертизи, за якими встановлено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілій і те, що дані ушкодження вірогідніше виникли від падіння, а не при умисному нанесенні удару по руці потерпілої(а.с.82,83,88,89), даними довідки Бориспільської лікарні від 26.08.2006р. щодо характеру тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілій(а.с.85), даними протоколу виїмки у потерпілої гаманця та жіночої сумки(а.с.92). даними протоколу огляду даних предметів в якості речових доказів, постанови про приєднання їх до справи та розписки потерпілої отримання даних предметів на зберігання(а.с.93-95), даними роздруківки телефонних розмов з мобільного телефону потерпілої за час з 26.08.2006р. по 25.01.2007р., де зазначено, що останній дзвінок з даного телефону був здійснений 26.08.2006р. о 22-57год., а з мобільного телефону свідка ОСОБА_6 26.08.2006р. дзвінки на номер викраденого телефону потерпілої не здійснювались, хоча дзвінки здійснювались на інші номери в районі того ж телефонного передавача де і останній дзвінок з телефону потерпілої(а.с.244-248), даним копії постанови помічника Бориспільського міжрайпрокурора про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю події злочину за заявою підсудного щодо застосуванні відносно нього, незаконних методів дізнання та слідства(а.с.238-240), показами потерпілої, свідків.

Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що 26.08.2006р. о 22-30 год. вона йшла додому по вул.Броварський, коли чоловік, що йшов на зустріч в напрямку вул.Київський Шлях і якого вона впізнала як підсудного, раптово вдарив її рукою в око, від чого вона впала та зламала руку, а нападник вирвав сумку де була її заробітна плата в гаманці та мобільний телефон і побіг в сторону вул.К/Шлях. А вона побігла до гуртожитку де розказала, що нападником був наглядно знайомий хлопець, люди повідомили її рідних, викликали „швидку" та відвезли до лікарні. Коли підсудного привели до неї вона його одразу впізнала як нападника, та викликали міліцію. На слідстві вона також його впізнала. Внаслідок злочинних дій підсудного їй заподіяні матеріальні збитки на суму 2181грн.55 коп., які виражаються в втраті частини заробітку, в витратах на придбання ліків та в вартості викраденого і не повернутого майна, а також моральні на суму 5000грн., які виражаються в порушенні звичного образу життя, внаслідок пошкодження руки та в спричиненні фізичного болю. І дані збитки просить стягнути з підсудного.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 26.08.2006р. о 23-00год. йому повідомили, що побили потерпілу-маму його дружини. Коли він вийшов на вулицю побачив потерпілу, яка трималась за руку, мала синець під оком та показала куда побіг нападник. Він побіг в ту сторону і метрів за 400 в провулку побачив підсудного, який сидів під парканом, тримав в руках мобільний телефон, а побачивши його почав тікати по дорозі щось викидаючи за паркан. Потім підсудний спіткнувся та впав на пісок і де він його наздогнав. На його запитання підсудний йому повідомив, що то не він вчинив грабіж. Туда ж підійшли свідки ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8. Підсудний був в стані алкогольного сп'яніння, оскільки від нього пахло спиртними напоями. Оскільки в підсудного викрадених речей не було, він його відпустив. Потерпіла казала, що раніше бачила підсудного. А на слідуючий день був присутній коли потерпіла одразу впізнала в підсудному нападника, коли останнього до неї привели.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що коли вона з чоловіком-свідком ОСОБА_4 вийшли на вулицю то побачила маму-потерпілу ОСОБА_3, в якої була зламана рука. Чоловік побіг за нападником, а вона викликала швидку та побігла за чоловіком. Останнього знайшла в провулку з підсудним. На слідуючий день свідок ОСОБА_5 знайшла сумку та гаманець з грошима потерпілої.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що разом з свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_9 просила підсудного прийти до матері на впізнання. Потерпіла його одразу впізнала. Із-а поламаної руки потерпіла не могла за собою доглядати та ходити на роботу.

Такого факту, що підсудний 26.08.2006р. скоїв дрібне хуліганство, не було. Вона давала про це свідчення на прохання працівників міліції з метою затримання підсудного.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що проводив досудове слідство по даній справі. Ні фізичного ні психічного насильства до підсудного не застосовувалось. Останній давав покази добровільно. Розказував все в деталях. Фальсифікацій при розслідуванні, не допускались.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що була присутня понятою при відтворенні обстановки та обставин події за участю потерпілої та свідка ОСОБА_4. Зауважень до протоколу в неї не було.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що 26.08.2006р. з 21 до 22-00год. спілкувались разом з підсудним та свідком ОСОБА_8 в бесідці біля будинку. Потім попросили сходити підсудного за пивом. Через 20 хв. побачили, що підсудного ведуть в їх сторону свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_7, які були в нетверезому стані і повідомили, що підсудний викрав у потерпшої речі. На пропозицію ОСОБА_4 вони повернулись на те місце де знаходився пісок, але речей потерпілої не знайшли. Вона набирала зі свого мобільного телефону номер телефону потерпілої, виклик йшов, але ніхто не відповідав і дзвінка не чули. Підсудний був тверезий. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відпустили підсудного і сказали, що ще розберуться.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дала покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_6, додавши, що в піску знайшли навушники від телефону та сам телефон підсудного.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що проводив дізнання по даній справі. Відбирав явку з каяттям від підсудного для повноти слідства. Опитував останнього. Підсудний давав пояснення добровільно без тиску. Розказував, що в нетверезому стані пограбував жінку, а сумку викинув.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що приймав участь в якості понятого при декількох відтвореннях обстановки та обставин події. Учасники показували, а слідчий заповнював бумаги, а він їх потім підписав.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що як мати підсудного спілкувалась з потерпілою і остання повідомила їй, що підсудній наче і є тим нападником. Крім того, вина підсудного підтверджується даними протоколів очних ставок між підсудним та потерпілою і свідком ОСОБА_4, де останні дали покази, аналогічні їх показам в судовому засіданні.

Таку обставину, як перебування підсудного в стані алкогольного сп'яніння суд не може прийняти як встановлений факт, оскільки покази потерпілої та свідка ОСОБА_4 щодо цього, за відсутністю інших об'єктивних доказів, та враховуючи свідчення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не є достатніми та беззаперечними доказами для встановлення факту алкогольного сп'яніння, приймаючи до уваги їх суб'єктивність.

Крім того, суд не може прийняти до уваги як доказ, що підтверджує вину підсудного, явку з каяттям, оскільки підсудний заперечує таку явку, дізнавач також підтвердив, що явка відбиралась лише для повноти матеріалів і крім того, дана явка не зареєстрована в встановленому, законом порядку, а тому не може вважатись як належно оформлення явка з каяттям.

Разом з тим, суд критично, як неправдиві, такі, що направленні з метою уникнути відповідальності, оцінює покази підсудного про те, що він не вчиняв даного злочину, а на досудовому слідстві він себе оговорив під фізичним та психічним впливом працівників міліції, оскільки факт насильства не знайшов свого підтвердження в ході судового слідства і в процесі проведеної, прокурором, перевірки. Сам підсудний неконкретно та невпевнено називає осіб, які нібито застосовували насильство, вказуючи, що вони були в цивільному та не називались, дії даних працівників не оскаржував, без належного обґрунтування та логічного завершення зазначаючи, що не знав кому можна оскаржувати та що не мав бажання погіршувати відносини зі слідчим, що вказує на відсутність такого насильства, нещирість підсудного і намагання ввести суд в оману.

На те, що саме підсудний був нападником впевнено і неодноразово вказували потерпілий та свідок ОСОБА_4 в правдивості та об'єктивності показів, яких в суду

немає підстав сумніватись, враховуючи, відсутність причин для оговору і те, що їх покази підтверджуються сукупністю вищенаведених доказів по справі.

А факт свідчень потерпілою та свідком ОСОБА_7 щодо скоєння підсудним дрібного хуліганства не є тією обставиною, яка б давала підстави сумніватись в об'єктивності їх показів, оскільки вчинені під впливом інших осіб і навпаки ще раз вказують, що потерпіла була впевнена в тому, що нападником був саме підсудний.

Сам же факт наявності постанови про дрібне хуліганство підсудного не перешкоджає провадженню по даній справі, оскільки постанова встановлює інший факт, не поєднаний з відкритим викраденням та насильством та може бути підставою лише для перегляду адміністративної справи. І крім того, порушення, підсудним громадського порядку не виключає факт скоєння злочину.

Також, безпідставне твердження про те, що протокол пред'явлення для впізнання є незаконним з тих підстав, що потерпілій раніше приводили підсудного на впізнання, оскільки вищевказані докази по справі, в т.ч. і сам підсудний вказують, що потерпіла дійсно його впізнала в себе вдома, що не виключає проведення офіційної процедури впізнання і яка навпаки сприяє встановленню істини та підтверджує покази потерпілої та свідків.

Суперечності в показах свідків та потерпілої щодо одежі підсудного, а також щодо обставин спілкування свідків ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та підсудного вже після затримання останнього, в т.ч. щодо телефонних дзвінків є незначними, викликані суб'єктивним ставленням осіб до вказаних події, а тому не можуть беззаперечно вказувати на нещирість потерпілої та свідків, не є суттєвими і не впливають на встановлення істини по справі і крім того, дані протиріччя усуваються об'єктивними доказами по справі, зокрема роздруківкою, з якої вбачається, що дзвінки з телефону потерпілої після 26.08.2006р. не проводились, останній дзвінок був здійснений одразу після викрадення, а з телефону свідка ОСОБА_6 дзвінки на номер телефону потерпілої не проводились, хоча там відображені всі дзвінки в т.ч. і ті, де з'єднання з абонентом не було.

Крім того, сама обстановка викрадення: пізній час доби, виявлення в тому напрямку, куди зник нападник, саме підсудного і відсутність довкола, інших осіб, безобгрунтоване знаходження його саме в провулку, а не на шляху, з його показів, до АЗС, з мобільним телефоном в руках, мовчазна, без з'ясування обставин, втеча при появі свідка ОСОБА_4 та викидання речей по дорозі, знаходження, в місці перебування підсудного, частини викрадених речей, разом з вищевказаними доказами, в т.ч. з показами потерпілої ОСОБА_3, яка як під час досудового слідства так і в судовому засіданні впевнено і неодноразово вказувала на підсудного вказують, що саме підсудний вчинив вказані злочини.

Таким чином, підсудний ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились в відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, скоїв злочин, передбачений ст.186 ч2 КК України.

Крім того, своїми діями, які виразились в необережному нанесенні потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень, підсудний ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ст. 128 КК України.

При призначенні, підсудному, виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного.

Обставин, які б обтяжували або пом'якшували відповідальність підсудного, судом не встановлено.

Підсудній вважається раніше не судимим, позитивно характеризується по місцю попередньої роботи та проживання.

Разом з тим, враховуючи, що підсудній раніше допускав правопорушення, скоїв тяжкий злочин і збитки не відшкодував суд вважає, що виправлення і перевиховання, останнього, не можливе без ізоляції від суспільства і підстав для призначення покарання не пов"язанного з позбавленням волі, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги, що вина підсудного в викраденні майна потерпілої та спричиненні тілесних ушкоджень, повністю доведена в ході судового слідства, цивільний

позов, останньої, слід задовольнити частково, стягнувши з підсудного на користь потерпілої вартість викраденого і не повернутого майна в сумі 525 грн. та вартість лікування, доведеного чеками(а.с.25) в сумі 238грн. 84 коп., а також моральні збитки, які суд оцінює на суму 3000грн., що підтверджується медичною довідкою та висновками експерта, а також показами свідків.

На підставі ст.81 КПК України, сумку та гаманець - слід залишити в потерпілої.

Враховуючи, що підсудний 27.08.2006р. був затриманий по адміністративній справі в зв'язку з скоєнням даних злочинів, початок строку відбування покарання, підсудному, слід рахувати саме з 27.08.2006р.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

суд,

ЗАСУДИВ: ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочинів, передбачених ст.128, ст.186 ч.2 КК України і призначити покарання:

· за ст. 128 КК України в вигляді 2-хроків обмеження волі

· за ст. 186 ч.2 КК України в вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, остаточно призначити покарання, засудженому ОСОБА_2, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, в вигляді 4-х років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу, засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити - утримання під вартою в СІЗО №13 Державного департаменту з питань виконання покарань в Київській області

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 27 серпня 2006р.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 763грн. 84 коп. матеріальних збитків та 3000 грн. моральних збитків, а всього стягнути 3763грн. 84 коп.

Речові докази по справі: сумку та гаманець - залишити в потерпілої ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Київської області через Бориспільський міськрайсуд протягом 15 діб з дня оголошення, а засудженим з дня отримання копії вироку.

            Суддя               О.О.Мельник