донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
18.07.2006 р. справа №22/90а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Алєєвої І.В. |
суддів | Агапова О.Л., Бондаревої Г.Г., |
при секретареві судового засідання | Горанська Д.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Зінченко А.М. – за дов. Масенко Н.В. – за дов. Ромозанова Т.А.- за дов. , |
від відповідача: | Демніченко С.Б. – за дов. Горобченко Н.М.– за дов., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції м.Шахтарськ |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 27.07.2006 року (підписана 05.06.2006р.) |
по справі | №22/90а (суддя: Волошинова Л.В.) |
за позовом | Виробничо-комерційного приватного підприємства "Агрозапчасть" с.Золотарівка |
до | Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції м.Шахтарськ |
про | визнання недійсними податкових повідомлень- рішень від 13.03.2006р. №0000032340/1-337 та №0000022340/1-336 |
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Виробничо-комерційне приватне підприємство “Агрозапчасть” (с. Золотарівка Шахтарський район Донецької області), звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції (м. Шахтарськ ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 13.03.2006р. №0000032340/1-337; від 13.03.2006р. №0000022340/1-336.
Постановою від 01.06.2006р. ( підписана 05.06.2006р.) господарський суд Донецької області (суддя: Волошинова Л.В.) позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що норми п.51,пп..5.2.1,п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств “ не ставлять можливим віднесення витрат по сплаті послуг стільникового радіотелефонного зв’язку до складу валових витрат в залежність від наявності на балансі суб’єкта господарювання стільникового телефону, тим, що в п.5.11 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств “ прямо передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється, тим, що згідно з пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” можливість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих ( сплачених ) в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей, поставлена в пряму залежність від можливості включення витрат на придбання таких товарно-матеріальних цінностей до складу валових витрат, а валові витрати в спірних правовідносинах сформовані вірно.
Місцевим господарським судом встановлено факт укладення 31.05.2001 р. договору про надання послуг стільникового радіотелефонного зв’язку в межах України між Виробничо-комерційного приватного підприємства “Агрозапчасть” (с. Золотарівка Шахтарський район Донецької області) та Спільним підприємством “Український спільників зв’язок” в особі директора ТОВ “ Мобітел ”, факт придбання позивачем 02.06.2001р. мобільного стільникового радіотелефону марки “Mitsubishi Astral” (серійний номер 332144350237934) вартістю 1 грн. з відповідним відображенням в бухгалтерському обліку за рахунком “112” - “Малоцінні необоротні матеріальні активи”, факт здійснення позивачем платежів за користування послугами стільникового радіотелефонного зв’язку в перевіряємий період.
Відповідач, Шахтарська ОДПІ , з прийнятою постановою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обґрунтування вимог про скасування на те, в порушення положень ст..79, ст..86 КАС України господарський суд першої інстанції надав невірну оцінку обставинам справи і це призвело до прийняття постанови з порушенням норм матеріального права, на те, що в порушення пп..5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивач відніс суму витрат за послуги СП “Український мобільний зв’язок” ( з 2005р. ЗАТ “Український мобільний зв’язок”) до складу валових витрат в деклараціях з податку на прибуток за 9 місяців 2004р., за 2004р., за 1 кв. 2005р., за 1 півріччя 2005р.,за 9 місяців 2005р. на те, що телефон стільникового зв’язку не обліковується на балансі підприємства, про що свідчать дані Головної книги за 2004р., 2005р. по рахунках “№15”; “№112”. Відповідач в своїх апеляційних вимогах наполягає на тому, що під час перевірки посадовими особами підприємства не надавались документи в підтвердження оприбуткування стільникового телефону на баланс підприємства. Відповідач вважає, що позивач не довів належними доказами факт використання послуг мобільного зв’язку з метою, що пов’язана з підготовкою та організацією виробництва. Одночасно з цим відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що під час проведення попередніх комплексних документальних перевірок ( акт від 14.05.2003р. №93/23-111-1) 30456279 за період з 01.03.2000 по 01.03.2003р., акт від 22.10.2004р. №300/23-1/30456279 за період з 01.01.2003р. по 31.07.2004р.) не було встановлено порушень стосовно віднесення до складу валових витрат сум за послуги мобільного зв’язку, оскільки під час проведення вищезазначених перевірок телефону мобільного зв’язку марки “Mitsubishi Astral” обліковувався в бухгалтерському обліку позивача по рахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи”.
Позивач, Виробничо-комерційне приватне підприємство “Агрозапчасть” (с. Золотарівка Шахтарський район Донецької області), в заперечення на апеляційну скаргу апеляційні вимоги відхилив, посилаючись на те, що ним в повному обсязі виконувались умови договору від 31.05.2001р. б/н між Виробничо-комерційним приватним підприємством “Агрозапчасть” ( с. Золотарівка Шахтарський район Донецької області) та СП “Український мобільний зв’язок” ( з 2005р. ЗАТ “Український мобільний зв’язок”), на те, що здійснювалась оплата послуг зв’язку, оформлювались відповідні рахунки та податкові накладні. Позивач наполягає на тому, що телефон мобільного зв’язку марки “Mitsubishi Astral” ( серійний №332144350237934) було придбано за умовами акції за первісною вартістю 1 грн., що підтверджується актом форми ОС 1, оборотами за рахунком “112” “ Малоцінні необоротні матеріальні активи” та відображено в Головній книзі за 2001р.
Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 07.07.2006р. №04-08 (1421/06 в порядку ст.29. Закону України “Про судоустрій України” визначено склад судової колегії” (головуючий суддя-доповідач –Алєєва І.В., суддя Агапов О.Л., суддя - Бондарева Г.Г. ) по розгляду апеляційної скарги Шахтарської ОДПІ на постанову господарського суду Донецької області від 01.06.2006р. (підписана 05.06.2006р.) у справі №22/90а
01.11.2005р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.2005р. №2953-ІV, яким п.6 та п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, в зв’язку з чим апеляційне провадження по апеляційній скарзі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Вивчивши матеріали справи №22/90а, апеляційні вимоги, викладені в апеляційній скарзі, заперечення позивача на апеляційну скаргу, проаналізувавши пояснення представників сторін , судова колегія встановила:
Предметом спору по справі є вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Шахтарської ОДПІ:
1) №0000022340/1-336 від 13.03.2006р., яким Приватному виробничо-комерційному приватному підприємству “Агрозапчасть” ( с. Золотарівка Шахтарський район Донецької області) з посиланням на підпункт “б” підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст.4, п.п.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, п.3.1 ст.3, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначена сума податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 1295 грн., у тому числі основний платіж –942грн.; штрафні санкції –353 грн.
2) №0000032340/1-337 від 13.03.2006р., яким Приватному виробничо-комерційному приватному підприємству “Агрозапчасть” ( с. Золотарівка Шахтарський район Донецької області) з посиланням на підпункт “б” підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст.4, п.п.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, п.3.1 ст.3, пп.7.4.1,пп.7.4.4 , п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість визначена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість” на загальну суму 1272 грн., у тому числі: основний платіж – 848 грн.; штрафні санкції –424 грн.
Оспорені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі зведеного акту від 26.12.2005р. №288/23-6/30456279, складеного за результатами планової невиїзної перевірки Приватного Виробничо-комерційного підприємства “Агрозапчасть” з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.07.2004р. по 30.09.2005р.
В акті перевірки зазначено, що в порушення пп..5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем до складу валових витрат в деклараціях про податок на прибуток за 9 місяців 2004р., за 2004р., за 1 кв. 2005р., 1 півріччя 2005р., 9 місяців в 2005р. віднесено суми витрат за послуги мобільного зв’язку , отримані від СП “Український мобільний зв’язок” ( з 2005р. ЗАТ “Український мобільний зв’язок”) по рахунках:
- №9544302 від 01.10.2004р. на 434 грн.81 коп., в т.ч. ПДВ -72 грн. 48 коп.
- №10005800 від 01.11.2004р. на 282 грн.15 коп., в т.ч. ПДВ- 47 грн. 03 коп.
- № 10494276 від 01.12.2004р. на 283 грн.79 коп., в т.ч. ПДВ- 47 грн. 31 коп.
- №11018640 від 01.01.2005р. на 285 грн.19 коп., в т.ч. ПДВ- 47 грн. 04 коп.
- №11453918 від 01.02.2005р. на 234 грн., 45 коп., в т.ч. ПДВ- 39 грн. 08 коп.
- №12049211 від 01.03.2005р. на 387 грн., 65 коп., в т.ч. ПДВ- 64 грн. 62 коп.
- №12567494 від 01.04.2005р. на 531 грн., 21 коп., в т.ч. ПДВ- 88 грн.55 коп..
- №13108437 від 01.05.2005р. на 573 грн., 46 коп., в т.ч. ПДВ- 95 грн. 58 коп.
- №13681881 від 01.06.2005р.на 396 грн., 07 коп., в т.ч. ПДВ- 66 грн.01 коп.
- №14251901 від 01.07.2005р. на 364 грн., 38 коп., в т.ч. ПДВ- 60 грн.73 коп.
- №15010967 від 01.08.2005р. на 371 грн., 52 коп., в т.ч. ПДВ- 63 грн.18 коп.
- №15020968 від 01.10.2005р. на 379 грн. , 10 коп., в т.ч. ПДВ- 63 грн.18 коп.
Відповідач за результатами перевірки дійшов висновку про завищення позивачем валових витрат на загальну суму 3769 грн., констатував, що телефон стільникового зв’язку не обліковуються на балансі підприємства і під час проведення перевірки посадовими особами підприємства не надано документів в підтвердження оприбуткування стільникового телефону на балансі підприємства.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються матеріалами справи, які підтверджують факти, встановлені місцевим господарським судом (факт придбання позивачем спірного мобільного телефону вартістю 1 грн., факт здійснення платежів за послуги мобільного зв’язку за договором від 31.05.2001р., факт відображення вартості придбаного мобільного телефону в бухгалтерському обліку за рахунком “112” “Малоцінні необоротні матеріальні активи”.
Місцевим господарським судом в спірних правовідносинах досліджено договір від 31.05.2001р. (див. 29-30 арк. справи), акт №1 від 02.06.2001р. приймання передачі форми ОС (див. 33 арк. справи), далі Головна книга за 2004р., за 2005р., за 2001р., дані рахунку “112” за 2001р. за спірний період, податкові накладні (див. 63-74 арк. справи), рахунки (див. 75-103 арк. справи), платіжні документи на сплату послуг мобільного зв’язку в спірний період (див. 104-144 арк. справи).
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обліку –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовлюються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підстави використання позивачем мобільного зв’язку регламентовані відповідним наказом по ПВКП “Агрозапчасть” та локальними правилами користування мобільним зв’язком. Посвідчені копії наказу та відповідних правил долучені місцевим господарським судом до матеріалів справи (див. 31-32 арк. справи). Витрати позивача за послуги мобільного зв’язку були здійснені в зв’язку з веденням господарської діяльності.
З рахунків за послуги стільникового (мобільного) зв’язку та платіжних документів на оплату отриманих послуг за договором від 31.05.2001р. між позивачем та СП “Український мобільний зв’язок” ( з 2005р. ЗАТ “Український мобільний зв’язок”) вбачається, що умови договору сторонами виконуються, проводяться розрахунки за послуги мобільного зв’язку.
Відповідно до пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно зі ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
На підставі договору від 31.01.2001р. оператором мобільного зв’язку позивачу щомісячно направлялися персоніфіковані рахунки за надані послуги мобільного зв’язку. Заявник апеляційної скарги не довів, що документи, які були предметом дослідження господарським судом першої інстанції, містять будь-які недостовірні відомості.
Місцевий господарський суд обґрунтовано посилається на норму п.5.11 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з якою установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі, не дозволяється.
Господарським судом першої інстанції вірно застосовані в спірних правовідносинах і норми пп..7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “ Про податок на додану вартість”, згідно з яким податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “ Про податок на додану вартість” не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. В даному випадку податковий кредит підтверджено відповідними податковими накладними.
З огляду на вищезазначене судова колегія дійшла висновку, що постанова місцевого господарського суду по справі №22/90а відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального і процесуального права із заявлених в апеляційній скарзі підстав не підлягає зміні або скасуванню.
Результати апеляційного провадження по справі ухвалені колегією суддів в нарадчій кімнаті відповідно до положень ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ст.101, ст.103, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.196, ст.198, ст.205, ст..206 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини ухвали Донецького апеляційного господарського суду про у справі №22/90а.
В порядку п.4 ст.167, 196 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам повідомлено про виготовлення повного тексту ухвали в п’ятиденний термін з моменту проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали.
Беручи до уваги викладене, керуючись п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст.94, ст.101, ст.103, ст.154, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.185, ст.186, ст.195, ст.196, ст.198, ст.199, п.1 ст.201, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції м. Шахтарськ на постанову господарського суду Донецької області від 01.06.2006р.(підписана 05.06.2006р.) у справі №22/90а –залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 01.06.2006р. (підписана 05.06.2006р.) у справі №22/90а –залишити без зміни.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції –Вищого адміністративного суду України .
Головуючий: І.В. Алєєва
Судді: О.Л. Агапов
Г.Г. Бондарева