Справа № 2-2136/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2009 року, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

      Головуючого, судді – Старової Н.А.,

      за участю секретаря – Лешко Ю.П.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

           ОСОБА_1  звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги мотивує наступним. З відповідачем знаходяться в юридичному шлюбі, від якого мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На цей час проживають окремо, дитина проживає із позивачкою.  Сімейне життя не склалося через непорозуміння одне другого, через що постійно виникають сварки. Вважає що подальше сімейне життя є неможливим. Посилається на ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України.

         Позивач ОСОБА_1  у попередньому судовому засіданні позов підтримала, просить суд розглянути справу у попередньому судовому засіданні. Пояснила, що 14 квітня 2006 року вона із відповідачем зареєстрували шлюб. Від шлюбу вони мають дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка проживає та буде проживати із позивачкою. На цей час проживають з відповідачем окремо. Основною причиною є відсутність між ними порозуміння, у зв’язку  з чим постійно виникають сварки з будь-якого приводу. Відповідач пішов з сім'ї та на цей проживає окремо з іншою жінкою. Вважає, що сім’я  розпалась остаточно, примирення між ними бути не може. Наполягала на розірванні шлюбу із відповідачем.   Витрати при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу просила стягнути з відповідача.

    Відповідач ОСОБА_2  у попереднє судове засідання з'явився, просив суд розглянути позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу  у попередньому судовому засіданні. Вимоги і наслідки статей 130, 174 Цивільного процесуального кодексу України відповідачу роз'ясненні. Просив суд розірвати шлюб між ним та позивачем, на примирення не згоден. Пояснив,  що в сім’ї тривалий час через непорозуміння виникали сварки. З листопада 2008 року вони стали проживати окремо, на цей час він проживає з іншою жінкою. Витрати при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу просив стягнути з нього.

Суд, заслухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, докази, які надані сторонами, враховуючи визнання відповідачем позову, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

       Судом встановлено, що між сторонами 14 квітня 2006  року зареєстрований шлюб відділом реєстрації актів цивільного стану Джанкойського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим, актова запис № 82, свідоцтво про одруження НОМЕР_1. Від шлюбу мають малолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Джанкойського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим, актова запис № 151.

       Подружжя спільно не проживає з листопада 2008 року. Причинами розпаду сім'ї є  відсутність взаєморозуміння, любові, відповідач проживає з іншою жінкою. Подальше збереження шлюбу подружжя неможливе, розірвання шлюбу не суперечить інтересам подружжя та їх неповнолітньої дитини. Подружжя наполягає на розірванні шлюбу, вважають примирення неможливим.      

Відповідно до ч.4 ст.130 Цивільного процесуального кодексу України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання  відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає можливим постановити рішення про розірвання шлюбу в попередньому судовому засіданні відповідно до ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу  України.

Зазначені правовідносини сторін регулюються ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України.

Згідно  положень  ч.2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд ухвалює рішення про  розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше  спільне проживання  подружжя неможливе й збереження шлюбу суперечило б інтересам одного  з них, інтересам їхніх дітей, що мають  істотне значення.

Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

      Суд враховує наявність на утриманні позивачки малолітньої  дитини, та вважає можливим покласти витрати по сплаті державного  мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу у розмірі 17 гривен на відповідача, позивача звільнити  від його сплати.

      З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 104, 105, 110,112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

         Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

        Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14 квітня 2006 року  відділом реєстрації актів цивільного стану Джанкойського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим, актова запис № 82,  (свідоцтво про одруження АДРЕСА_1)  розірвати.

        Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави з ОСОБА_2 у розмірі 17 гривень, ОСОБА_1  від сплати державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу – звільнити.

         Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Джанкойський  міськрайонний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295  Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                       Н.А.Старова