АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 жовтня 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого : Медяного В.М.,
суддів: Сопруна В.В., Камзалова В.В.,
при секретарі: Новотарській В.І.,
за участю сторін у справі: позивача ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області справу за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 серпня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 серпня 2009 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить ухвалу суду від 27.08.2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, внаслідок чого позовна заява була повернута їй необґрунтовано.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення апелянта, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ст.. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги даної заяви не підлягають розгляду в порядку позовного провадження, оскільки законодавець встановив спеціальний порядок вирішення питання про розподіл судових витрат, якими зокрема відповідно до п. 2 ч.3 ст. 79 ЦПК України є витрати на правову допомогу, між сторонами у цивільній справі, оскільки згідно положень ст. 220 ЦПК України в разі якщо суд, що ухвалив рішення, не вирішив питання про судові витрати, він може за заявою осіб, які беруть участь у справі, ухвалити з даного приводу додаткове рішення. Також суд посилається на ч. 1 ст. 122 ЦПК України, згідно якої суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги ОСОБА_1. дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1. норм процесуального права, які призвели до необґрунтованої відмови у його відкритті.
Зокрема, згідно ст. 89 ч. 1, 3 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача. В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Як вбачається з поданого до суду ОСОБА_1. позову, ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 3.10.2006 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1. про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на спільно нажите майно.
Також, ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.05.2007 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1. про встановлення факту проживання однією сім»єю та визнання права власності на частину майна.
Також, ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 25.12..2007 року повернуто позивачці позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1. про встановлення факту проживання однією сім»єю та визнання права спільної сумісної власності.
Також, ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.11.2008 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1. про визнання права власності на частину сумісно нажитого майна.
В зв'язку з провадженням у даних справах ОСОБА_1. укладала угоди з адвокатом на надання правової допомоги, про що свідчать надані нею квитанції про оплату послуг адвоката. ОСОБА_1. вважає, що поведінка ОСОБА_3 свідчить про її недбале ставлення до перебігу справ, в зв'язку з чим вважає її дії як позивачки необґрунтованими.
За таких вищевикладених обставин справи, колегія суддів вважає, що така необґрунтована відмова суду у відкритті провадженні у даній справі порушує конституційне право ОСОБА_1. на судовий захист, передбачений ст.55 Конституції України та ст.. 4 ЦПК України, а також її право на звернення до суду за захистом, передбачене ст. 3 ЦПК України, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 89 ЦПК України у разі залишення заяви без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Також суду першої інстанції слід звернути увагу на те, що такі вимоги повинні розглядатися у позовному провадженні шляхом пред'явлення окремого позову.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 серпня 2009 року скасувати та передати питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: В.В.Сопрун
В.В.Камзалов