донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.07.2006 р. справа №40/130
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Діброви Г.І. |
суддів | Шевкової Т.А., Москальової І.В., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Вєдєнєєв С.О. (довіреність №1-2006 від 04.04.2006р.), |
від відповідача: | Цимбаліста Л.В. (довіреність №145/06 від 14.07.2006р.) Аносова О.О. (довіреність №144/06 від 14.07.2006р.) , |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Акціонерного товариства «Фірми «Меблі», м. Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 01.06.2006 року |
по справі | №40/130(Суддя Підченко Ю.О.) |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства «Більярдний клуб «Bilijardaj», м. Донецьк |
до | Акціонерного товариства "Фірма "Меблі" м.Донецьк |
про | стягнення 716 842,14грн. |
В С Т А Н О В И В:
У 2006 році позивач, Відкрите акціонерне товариство «Більярдний клуб «Bilijardaj», м. Донецьк, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача –Акціонерного товариства «Фірми «Меблі», м. Донецьк про стягнення вартості витрат по ремонту приміщення в розмірі 162538 грн. 20 коп.
В процесі розгляду справи, відповідно до вимог ст.. 22 ГПК України, позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 716841 грн. 25 коп.
Рішенням від 01.06.2006р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Більярдний клуб «Bilijardaj», м. Донецьк про стягнення з Акціонерного товариства «Фірми «Меблі», м. Донецьк вартості витрат по ремонту приміщення в розмірі 162538 грн. 20 коп. задоволені частково та призначено до стягнення з відповідача вартість витрат по ремонту приміщення в сумі 334389 грн. 92 коп., у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача витрат по орендній платі в сумі 382452 грн. 22 коп. –судом відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що позивачем обґрунтовані його вимоги щодо відшкодування відповідачем вартості витрат по ремонту орендованого приміщення в сумі 334389 грн. 92 коп., а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.03.2004р. по 31.12.2005р. в сумі 382452 грн. 22 коп. необґрунтовано заявлені.
Відповідач, Акціонерне товариство «Фірма «Меблі», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що рішення господарського суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 01.06.2006 року скасувати в частині відшкодування позивачеві витрат по ремонту приміщення в сумі 334389 грн. 92 коп., судових витрат та прийняти нове рішення по справі щодо повної відмови у задоволенні позовних вимог.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду змінена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з вимогами апеляційної скарги не погодився, та просив Донецький апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.
Відповідач звернувся до господарського суду із клопотанням про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, у задоволенні якого відмовлено судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду в зв'язку із його недоцільністю.
Відповідач надав доповнення до апеляційної скарги, яке прийнято апеляційною інстанцією.
Позивач направив до суду відзив на доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначив, що вимоги відповідача, викладені в додатку до апеляційної скарги не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також угод, хоч і не передбачених законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено договір оренди нежитлових приміщень №2-27/2004/3 від 01.03.2004р. із додатковою угодою від 01.12.2004р.; договір оренди нежитлових приміщень №2-27/2004 від 30.12.2004р., відповідно до умов яких відповідач зобов'язався передати у користування позивачеві приміщення, розташоване за адресою: вул. Московська, 2 , м. Макіївка, загальною площею 610, 24 кв. м. строком з 01.03.2004р. до 31.12.2004р. та з 30.12.2004р. до 30.12.2005р. для здійснення підприємницької діяльності.
Вказаними договорами, пп. 2.1, 2.2 сторони визначили права та обов'язки сторін, а також умови проведення капітального ремонту, перепланування та поліпшення стану переданого в оренду приміщення.
Відповідно до п. 1.1 договорів, приміщення було передано за умовами здійснення статутної діяльності, в зв'язку з чим позивачем був проведений ремонт орендує мого приміщення. Проти здійснення якого відповідач не заперечував.
В підтвердження факту наявності згоди відповідача на проведення ремонту, позивач надав листи відповідача №№01/771, 01/772, 01/773.
Позивачем у орендованому приміщенні було проведено обсяг робіт, а саме: ремонт бетонних підлогів, реконструкцію тощо, для здійснення яких позивач уклав додатково ряд договорів підряду.
Факт виконання робіт щодо поліпшення орендованого приміщення на суму 162538 грн. 20 коп. підтверджений актами приймання виконаних робіт від 24.10.2005р., 28.11.2005р., актами витрат на матеріали №007, №14, платіжними дорученнями на оплату проведених робіт та наданих послуг.
Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення орендної плати в сумі 382442 грн. 33 коп. за період з 01.03.2004р. до 31.12.2005р. з урахуванням прийнятого по справі №1/71пн рішення від 26.04.2006р. про звільнення його з орендованого приміщення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України, як загального акту законодавства.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст.ст. 759 –786 ЦК України, зокрема ст.. 778 ЦК України, якщо поліпшення речі (майна) зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування майном.
Згода орендодавця на проведення ремонту у приміщенні підтверджена матеріалами справи.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що вимоги позивача щодо відшкодування з відповідача вартості витрат по ремонту орендованого приміщення, в сумі 334389 грн. 92 коп., обґрунтовані та задоволені, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.03.2004р. по 31.12.2005р. в сумі 382452 грн. 22 коп. необґрунтовано заявлені.
Заперечення заявника апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не впливають на правомірність прийнятого рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 01.06.2006 року у справі №40/130 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Фірми «Меблі», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 01.06.2006 року у справі №40/130 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 01.06.2006 року у справі №40/130 –без змін.
Головуючий Діброва Г.І.
Судді: Шевкова Т.А.
Москальова І.В.
Надр.5 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу;
3 –відповідачу;
4 –ДАГС;
5 –ГС Дон. обл.;
Богомолова Ю.І