АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 вересня 2009 року                                                                  м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Медяного В.М.,

суддів: Сопруна В.В., Пащенко Л.В.,

при секретарі: Новотарській В.І.,

за участю сторін у справі: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2., представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 липня 2009 року, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2009 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що з 10.05.1997 р. по 26.11.2008 р. вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_5. З квітня 2009 р. відповідач ухиляється від обов'язку утримувати дитину. Відповідач не має постійної роботи, але має неофіційні доходи, а тому на переконання позивачки має змогу сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини. Просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Також просила допустити рішення суду до негайного виконання в межах платежу за 1 місяць.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 липня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на  користь  ОСОБА_1 аліменти на утримання  неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1н., в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 02.06.2009 р. Рішення суду в частині стягнення платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Також стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,5 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3. просить рішення суду від 24.07.2009 року змінити, зменшивши суму аліментів, що підлягає стягненню з нього до 215 грн. щомісячно, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник апелянта відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4. апеляційну скаргу повністю підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Позивачка ОСОБА_1. та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнали та заперечили проти її задоволення, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та за змістом відповідати вимогам ст.. 215 ЦПК України.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що сторони перебували між собою у зареєстрованому шлюбі та мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1н. , який  перебуває на утриманні ОСОБА_1 До 01.04.2009 р. відповідач ОСОБА_3. добровільно надавав матеріальне утримання синові в розмірі по 500 грн. Відповідач створив нову сім»ю в якій виховується малолітня дитина, а його нова дружина вагітна. Відповідач офіційно не працює. На переконання суду розмір аліментів запропонований позивачем в сумі 1000 грн. не враховує матеріальні можливості відповідача, його сімейний стан та наявність інших осіб на утриманні. Разом з тим на переконання суду не є прийнятним розмір аліментів який погоджується сплачувати відповідач, який відповідає мінімальному розміру для дитини відповідного віку в - 215грн, тому суд прийшов до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в сумі 500 грн. щомісячно, оскільки можливість сплати такої суми підтверджується наданими представником відповідача документами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам ст.ст. 180 ч. 1, 182, ч. 1, 184 ч. 1, 191 ч. 1 СК України.

Зокрема, відповідно до ст. 180 ч. 1, 182 ч. 1 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 184 ч. 1 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об'єктивний склад, права та обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для зменшення розміру аліментів, що стягнуті судом.

Посилання апелянта на те, що судом належним чином не враховано його матеріальне становище як платника аліментів, наявність у нього іншої сім»ї - дружини з неповнолітньою дитиною від першого шлюбу та їх спільної дитини від другого шлюбу, є безпідставними, оскільки постановляючи зазначене рішення місцевим судом дані обставини були належним чином враховані. Щодо нецільового на думку відповідача використання позивачкою сплачених ним раніше аліментів, то суду доказів про це суду надано не було. Крім цього, слід врахувати те, що в разі зміни матеріального або сімейного стану платника аліментів, погіршення стану його здоров'я та інше, згідно ст. 192 СК України платник аліментів може звернутися до суду з відповідним позовом про зміну встановленого судом розміру аліментів.

Таким чином рішення місцевого суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:                             В.М.Медяний

Судді:                                 В.В.Сопрун

                                    Л.В.Пащенко