донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.07.2006 р.                                                                                    справа №3/214

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В:

У 2004 році позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Торезтепломережа», м. Торез Донецької області, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача –Відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення», м. Торез Донецької області про стягнення заборгованості за відпущені матеріали в сумі 29451 грн. 55 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.07.2005р. у задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Торезтепломережа», м. Торез Донецької області, було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2005р. рішення господарського суду Донецької області було залишено без змін, апеляційна скарга позивача –без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2006р. касаційна скарга ОКП «Донецьктеплокомуненерго»була задоволена, рішення господарського суду Донецької області та постанова Донецького апеляційного господарського суду були скасовані, а справа №3/214 передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

В процесі розгляду справи позивачем було надано суду уточнення позовних вимог № 769 від 10.05.2006р., в якому позивач просив суд вважати заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 29451 грн. 55 коп. заборгованістю за поставлену транспортерну стрічку.

Рішенням від 08.06.2006р. позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Торезтепломережа», м. Торез Донецької області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення», м. Торез Донецької області суми заборгованості за транспортерну стрічку в розмірі 29451 грн. 55 коп. були задоволені повністю. Судове рішення мотивоване тим, що вимоги позивача обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення», м. Торез Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що рішення господарського суду прийнято із невідповідністю висновків суду матеріалам справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 08.06.2006 року скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду змінена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності  - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, в квітні 2001р. на підставі лист № 01/159 позивач передав відповідачеві транспортерну стрічку на загальну суму 35184 грн. 19 коп.

Факт передачі стрічки підтверджений довіреністю отримувача –представника відповідача Нікішиної Т.І. КАЕ №552110 від 18.04.2001р. та вимогою №14 від 19.04.2001р.

За отриману стрічку відповідач розрахувався з позивачем частково, на суму 5732 грн., після чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 29451 грн. 55 коп., яка до цього часу не погашена.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:

Оскільки між сторонами по справі склалися фактичні господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України, як загального акту законодавства.

Абзац 2 п.4 Заключних положень Господарського кодексу України встановлює, що до господарських відносин, які виникли до набрання чинності відповідних положень Господарського кодексу України, вказані положення застосовуються до правил та обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Відповідно до абзацу 2 п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до вимог абзацу 2 п. 4, п. 9 Перехідних положень Цивільного кодексу України, норми цього кодексу застосовуються до прав та обов’язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий борг у семиденний термін з дня пред'явлення вимоги.

Позивачем на адресу відповідача були направлені претензії №1890 від 15.12.2003р., № 768 від 06.05.2006р. про погашення заборгованості в розмірі 29451 грн.55 коп., які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, в підтвердження наявності заборгованості у бухгалтерському обліку обох підприємств суду надані акти звірки взаєморозрахунків між сторонами від 01.04.2004р., 28.05.2004р., 15.06.2004р., підписані представниками обох підприємств та скріплені печатками.

Відповідач не надав належних доказів визнання у встановленому чинним законодавством порядку недійсними первинних документів, на які посилається позивач,  посилання відповідача на відсутність суми боргу у  його бухгалтерському обліку  судом не приймається до уваги, оскільки це спростовується матеріалами справи.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлену транспортерну стрічку в розмірі 29451 грн.55 коп., доказані, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення заявника апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 08.06.2006 року у справі №3/214 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення», м. Торез Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 08.06.2006 року у справі №3/214 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 08.06.2006 року у справі №3/214 –без змін.

Головуючий          Діброва  Г.І.

Судді:          Шевкова  Т.А.

          Москальова  І.В.

Надр.5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5 –ГС Дон. обл.;

Богомолова Ю.І