Справа № 22ц-1062/09 Головуючий в 1 інстанції - Сіліч І.І.
Категорія - 37 Доповідач - Здрилюк О.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2009 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Стрільчука В.А.,
суддів: Здрилюк О.І., Свистун О.В.,
при секретарі - Савчук О.В.,
з участю пр-ка третьої особи - ОСОБА_1.,
відповідача - ОСОБА_2.,
пр-ка відповідача - ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Рожищенської міської ради про визнання права власності на спадкове майно та позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Рожищенської міської ради про встановлення юридичного факту, визнання права власності на частину спадкового майна та визнання частково недійсним договору купівлі-продажу за апеляційною скаргою третьої особи із самостійними вимогами - ОСОБА_5 на рішення Рожищенського районного суду від 21 травня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Рожищенського районного суду від 21 травня 2009 року позов ОСОБА_4. в даній справі задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на спадкове нерухоме майно, яке складається з жилого будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться вАДРЕСА_1 та належав на праві власності померлому 09.10.2001 року ОСОБА_4
В позові третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Рожищенської міської ради про встановлення юридичного факту, визнання права власності на 1/2 частину спірного будинковолодіння, як спадкового майна та визнання частково недійсним договору купівлі-продажу цього будинковолодіння - відмовлено.
Додатковим рішенням цього ж суду від 27 липня 2009 року стягнуто з ОСОБА_5 в доход держави 1017 грн. 50 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі третя особа - ОСОБА_5. просить скасувати судове рішення від 21.05.2009 року та постановити нове - про відмову в позові ОСОБА_4. і задоволення її позову.
Вважає, що допущено невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що останнім власником спірного будинковолодіння був померлий 09.10.2001 року батько позивача - ОСОБА_4. Після його смерті позивач, який спільно проживав із спадкодавцем, прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Після оформлення свого права власності на підставі постановленого 16.07.2008 року судового рішення, яке набрало законної сили і було лише в подальшому скасоване за нововиявленими обставинами, позивач ОСОБА_4. правомірно розпорядився своїм майном, оформивши договір купівлі-продажу із ОСОБА_2
Оскільки третя особа ОСОБА_5. не довела позовних вимог щодо свого права власності на спірне будинковолодіння, а також пропустила строк позовної давності, про застосування якого просили позивач та відповідач ОСОБА_2., суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення її вимог і відповідно для скасування укладеного договору купівлі-продажу спірного будинковолодіння.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно ст.ст.525, 548 ЦК України в редакції 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Статтею 549 цього ж Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1. якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2. якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Із довідки виконкому Рожищенської міської ради № 600/2-23/2-08 від 27.10.2008 року вбачається, що земельна ділянка по вул.Заньковецької (бувша Крупська),25 в м.Рожище згідно земельно-кадастрової книги рахувалась за ОСОБА_6 (а.с.38).
Згідно даних будинкової книги на АДРЕСА_1 його власником зазначений ОСОБА_6 (а.с.5-7).
ОСОБА_6 і матір позивача - ОСОБА_7 являються рідними братом і сестрою, які проживали спільно в спірному будинковолодінні, де й була зареєстрована вся сім'я Казміруків. Після смерті ОСОБА_6. спадщину прийняла ОСОБА_7., після її смерті спадщину прийняв її чоловік - ОСОБА_4., а після його смерті спадщину прийняв позивач ОСОБА_4..
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність визнання права власності на будинковолодіння, розташоване на АДРЕСА_1, як на спадкове майно, за ОСОБА_4.
Відповідно до вимог ч.ч.1 та 4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Третя особа ОСОБА_5., як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді назвала лише осіб, які були між собою родичами, але не надала жодних належних та допустимих доказів для підтвердження своїх вимог щодо фактів прийняття кожним із них спадщини, яка, на її думку, складається із половини спірного будинковолодіння.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову третьої особи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу третьої особи із самостійними вимогами - ОСОБА_5 відхилити, а рішення Рожищенського районного суду від 21 травня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді