донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.07.2006 р. справа №16/180
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Діброви Г.І. |
суддів | Шевкової Т.А., Москальової І.В., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Франкфурт В.В. (постанова про призначення ліквідатором від 29.06.2004р.), |
від відповідача: | Петренко О.Г. (довіреність №71-01/3451 від 07.11.2005р.), |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства Донецька залізниця м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 07.06.2006 року |
по справі | №16/180 (суддя Манжур В.В.) |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства «Миронівський завод залізобетоннихконструкцій», м. Дебальцеве Донецької області |
до | Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк |
про | Стягнення заборгованості за опротестованими векселями |
В С Т А Н О В И В:
У 2006 році позивач, Відкрите акціонерне товариство «Миронівський завод залізобетонних конструкцій», м. Дебальцеве Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача –Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення заборгованості за опротестованими векселями на загальну суму 61400 грн., відсотків по векселям в сумі 2277 грн. 49 коп.
Рішенням від 07.06.2006р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Миронівський завод залізобетонних конструкцій», м. Дебальцеве Донецької області були задоволені повністю. Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги доведені.
Відповідач, Державне підприємство «Донецька залізниця», м. Донецьк, вважає, що рішення господарського суду прийнято із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального і процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2006 року відмінити повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду змінена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.
Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Згідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню у даних правовідносинах, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджується двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до пп. 2,3,4 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з того, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, порушенні та невірно застосовані норми матеріального права України, що призвело до прийняття по спору неправильного рішення, яке не ґрунтується на законі.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач, Відкрите акціонерне товариство «Миронівський завод залізобетонних конструкцій», є держателем простих векселів №№ 643355939805, 66335593738791, 66335593738794, 66335593738311, 66335593738312, 66335593738313, 643355934793, 643355934794, 643355939866 на загальну суму 61400 грн. Вказаними векселями відповідачем, Державним підприємством «Донецька залізниця» було оплачено постачання залізобетонних виробів згідно акту приймання-передачі векселів від 30.07.2004р. №714.
Векселедателем вказаних векселів є Державне підприємство «Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєнню галузі (Центр) Мінпаливенерго».
Строк платежу по всім векселям вказаний до 31 грудня 2005р.
Вказані векселі також мають застереження індосанта «без обороту на мене».
Позивач звернувся з вимогами до векселедателя по платежу до векселя, однак платежу не отримав. У зв'язку з несплатою вказані векселі були опротестовані нотаріусом.
В матеріалах справи відсутні документи щодо звернення позивача до суду про безспірне стягнення суми боргу за векселями до векселедателя.
У позовній заяві, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості по опротестованим векселям у загальній сумі 61400 грн. та відсотків по векселям, які підлягають до сплати в розмірі 2277 грн. 49 коп.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Господарський суд Донецької області прийняв рішення з неповним з'ясуванням обставин та їх недоведеністю, в зв'язку з чим висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам, з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального права України, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування рішення.
Здійснення індосаменту векселя робить індосанта умовно зобов'язаним по цьому векселю перед третьою особою –векселедержателем.
Індосант може уникнути від відповідальності, якщо включити до тексту передавального напису безоборотне застереження: «без обороту на мене». Застосування такого застереження не суперечить нормам вексельного права. Відповідно до вимог ст. 15 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, оскільки не обумовлено протилежне, індосант відповідає за акцепт і за платіж, він може заборонити новий індосамент векселя; у такому разі він не несе відповідальності перед тими особами, на користь яких вексель був після нього індосований.
Тобто, вказана стаття передбачає можливість включення до індосаменту оговорки «Без обороту на мене», або будь-якої іншої оговорки, що має наслідком звільнення індосанту від відповідальності за платіж по векселю. У такому випадку індосант відповідає лише за дійсність переданої за векселем вимоги. Вказана оговорка означає, що при неакцепті або неплатежі до такого індосанту не можуть бути пред'явлені вимоги, передбачені ст.ст. 43-49 Уніфікованого Закону, тобто звільняє індосанта від відповідальності за невиконання зобов'язань за векселем основним боржником –векселедателем простого векселю.
Поняття безоборотного індосаменту застосовується «Положенням про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України», а саме: форма індосаменту, за якої індосант перед своїм підписом робить напис: "без обороту на мене" або інше рівнозначне застереження. Це дає індосанту змогу уникнути пред'явлення до нього претензій у разі неоплати векселя зобов'язаною за ним особою.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, є порушення норм матеріального права України, що є підставою для скасування рішення.
Доводи позивача щодо правомірності винесення рішення судом першої інстанції та застосування ст. 12 Уніфікованого закону не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки в даному випадку безоборотне застереження не є написом, який обмежує індосамент, тобто робить його таким, що порушує безперервний ряд індосаментів, або його безумовність, або є такою умовою, за якою вексель не має юридичної сили.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, приймає нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача щодо стягнення заборгованості за опротестованими векселями на загальну суму 61400 грн., відсотків по векселям в сумі 2277 грн. 49 коп.
За таких обставин, рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2006 року у справі №16/180 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –задоволенню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодовуються з позивача по справі.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Миронівський завод залізобетонних конструкцій», м. Дебальцеве Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2006 року у справі №16/180 –задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від від 07.06.2006 року у справі №16/180 –скасувати.
Відмовити у позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства «Миронівський завод залізобетонних конструкцій», м. Дебальцеве Донецької області до відповідача –Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення заборгованості за опротестованими векселями на загальну суму 61400 грн., відсотків по векселям в сумі 2277 грн. 49 коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Миронівський завод залізобетонних конструкцій», м. Дебальцеве Донецької області на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги в розмірі 318 грн. 38 коп.
Зобов'язати господарський суд Донецької області видати наказ.
Головуючий Діброва Г.І.
Судді: Шевкова Т.А.
Москальова І.В.
Надр. 5 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу
3 –відповідачу
4 –ДАГС;
5 –ГС Дон. обл.
Богомолова Ю.І.