Справа № 1-191/07
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2009 року
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Баєвої О.І.
при секретарі Шутяк З.С.
з участю прокурора Моти Р.Д.
захисника ОСОБА_1
громадського захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, поляка, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, має на утриманні неповнолітню доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, фактично проживаючого за адресою: будинок № 35 дачного кооперативу «Дружба», що неподалік вул. Брюховецької в м. Львові, раніше судимого:
02.08.1994 року Шевченківським районним судом м. Львова за ст. 141 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
14.09.2000 року Шевченківським районним судом м. Львова за ст. 206 ч.1, 140 ч.2, 141 ч.2, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
17.11.2003 року Шевченківським районним судом м. Львова за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, -
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України, -
у с т а н о в и в:
Підсудний ОСОБА_3 в період часу з 14.00 по 15.00 год. 22 березня 2008 року знаходячись в приміщенні дачного будинку №64 дачного кооперативу «Золотий Ренет», що по вул. Брюховицькій в м. Львові, вчинив хуліганські дії, які виражалися в тому, що він, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, безпричинно почав висловлюватися нецензурними словами в адресу потерпілого ОСОБА_5 та продовжуючи хуліганські дії наніс йому удари в область голови та тулуба. Вищезазначені дії підсудний ОСОБА_3 вчиняв в присутності своєї неповнолітньої доньки.
В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненні злочину заперечив та пояснив, що дійсно 22 березня 2008 року близько 14.00 по 15.00 год. він разом з дочкою та знайомою прийшов в дачний будинок №64 дачного кооперативу «Золотий Ренет», оскільки мав намір знайти викрадені у свого знайомого речі. Побачивши викрадені речі в даному будинку, він почав вимагати у потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 їх повернення. Між ними виникла сварка, яка переросла в бійку. Жодних хуліганських дій він не вчиняв.
Суд знаходить, що факт скоєння злочинних дій та винуватість підсудного у вчиненому злочині, незважаючи на невизнання своєї вини самим підсудним, стверджується зібраними по справі доказами.
Показами потерпілого ОСОБА_5, даними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про те, що 22 березня 2008 року він разом з ОСОБА_6 перебував в будинку №64 дачного кооперативу «Золотий Ренет». Близько 14.00 год. до них прийшов підсудний та почав в нецензурній формі вимагати повернення якихось речей. Він залишив підсудного і ОСОБА_6 в будинку, а сам вийшов на вулицю. Раптом він відчув удар в задню частину голови, повернувся та побачив, що удар йому наніс підсудний, який відразу наніс йому другий удар ногою в голову. Всі ці події тривали близько 20 хвилин та відбувалися в присутності неповнолітньої доньки підсудного (т. 2 а.с.37).
Показаннями свідка ОСОБА_7, даними в судовому засіданні про те, що 22 березня 2008 року близько 15.00 год. він повернувся до свого будинку №64, що в дачному кооперативі «Золотий Ренет». Він побачив ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_5, який був побитий. На його запитання останні відповіли, що тілесні ушкодження потерпілий отримав внаслідок бійки, яку безпричинно розпочав підсудний ОСОБА_3, в грубій формі вимагаючи повернення якихось речей. При цьому він виражався в їх адресу нецензурними словами та кричав. Такі його дії відбувалися в присутності неповнолітньої дочки та знайомої жінки.
Аналогічними за змістом та по суті показаннями свідка ОСОБА_8, даними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні.
Протоколом ставки віч-на-віч від 24.03.2008 року між потерпілим ОСОБА_5 та підсудним ОСОБА_3 на якій вони підтвердили свої покази (т. 1 а.с.29-30).
Протоколом ставки віч-на-віч від 25.03.2008 року між свідком ОСОБА_8 та підсудним ОСОБА_3, на якій вони підтвердили свої покази (т. 1 а.с.35-36).
Протоколом ставки віч-на-віч від 25.03.2008 року між свідком ОСОБА_7 та підсудним ОСОБА_3, на якій вони підтвердили свої покази (т. 1 а.с.52-53).
Протоколом огляду місця події 23.03.2008 року (т. 1 а.с. 19-20).
Згідно акту судово-медичного дослідження №181 від 25.03.2008 року у потерпілого ОСОБА_5 виявлено: множинні синці та садна на голові, на верхніх кінцівках, множинні синці на спині, на шиї, на грудях, крововилив в білкову оболонку правого ока. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 22 березня 2008 року та відносяться до легкого ступеню тяжкості (т. 1 а.с.33-34).
Оцінюючи покази потерпілого та свідків, суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться в об’єктивному зв’язку з матеріалами кримінальної справи, стверджуються іншими об’єктивними доказами.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд знаходить, що винуватість підсудних у вчиненому злочині доведена повністю.
Заперечення своєї вини підсудним суд розцінює як обраний ним метод захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене.
Суд вважає, що злочинні дії підсудного вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 296 КК України за ознакою хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, оскільки підсудний, своїми умисними діями, грубо порушив громадський порядок, виражав явну неповагу до суспільства, безпричинно розпочав бійку з потерпілим, виражався в його адресу нецензурними словами.
Призначаючи підсудному міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винного, який раніше неодноразово судимий, обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання суд не вбачає, вважає, що покарання слід призначити в межах санкції статі, за якою кваліфіковано злочин у виді обмеження волі.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обрану – утримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання – 24 березня 2008 року.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова, засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя Баєва О.І.