Справа №1-298

                                                                                                                2009р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   „25” вересня 2009 року     Шевченківський    районний   суд   м. Львова

в складі: головуючого – судді  Кавацюка В.І.

                 при секретарі             Юрчишин О.М.

                 з участю прокурора  Соколенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, військовозобов’язаного, перебуває на обліку в Шевченківсько-Личаківському  РВК м. Львова, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого – м. Львів, вул. Бажана  23а (ос.), в порядку ст. 89 КК України не судимого,

 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 289 ч.1, 289 ч.2 КК України,

у с т а н о в и в :

       Підсудний  ОСОБА_1 14 травня 2009 року в період часу з  16-00 год. до 16-10 год., перебуваючи  по вул. Бажана 23а у м. Львові,  маючи  умисел  на незаконне заволодіння  транспортним  засобом з корисливих мотивів, підійшовши до автомобіля марки «ВАЗ 21063», червоного кольору, д.н.з О3624ЛВ, належного його батькові - ОСОБА_2, незаконно заволодів вказаним автомобілем, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на суму 20 тис. грн. Цього ж дня, а саме, 14.05.2009 року вищевказаний автомобіль ОСОБА_2 власними силами знайшов.

      Крім цього, ОСОБА_1, 15.05.2009 року приблизно о 09-15 год, перебуваючи біля залізно-дорожнього переїзду, що у мікрорайоні Рясне-2 у м. Львові, неподалік  церкви, маючи умисел на незаконне заволодіння  транспортним засобом , повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи в автомобілі марки «ВАЗ 21063», червоного кольору, д.н.з. О3624ЛВ, належного гр. ОСОБА_2, шляхом пошкодження  замка запалювання, запустив двигун автомобіля, після чого незаконно  заволодів вказаним автомобілем, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 20 тис. грн. Цього ж дня, вищевказаний автомобіль працівниками міліції було знайдено.    

   В ході досудового слідства і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що він дійсно 14 травня 2009 року  перебуваючи в м. Львові в будинку № 23а по вул. Бажана разом зі своїм  знайомим  ОСОБА_3 бачачи  як  до  будинку під»їхав  на автомобілі

 його батько і пішов додому припаркувавши автомобіль коло входу в будинок, в нього виник умисел на викрадення автомобіля щоб покататися. Сівши в автомобіль, вони разом з ОСОБА_3 поїхали в лісопосадку в районі Рясне-2 в м. Львові, де зустріли своїх знайомих ОСОБА_4 та її знайомого, імені якого він не знає. Припаркувавши автомобілі, вони стали розпивати горілку з ними. Близько 21-00 год. до них підійшов його батько і посадивши його на переднє сидіння поїхав в напрямку їхнього місця проживання. По дорозі автомобіль зламався, і батько витягнувши ключі з замку запалення пішов  додому, а його залишив в машині. Близько 07-00 год. в ОСОБА_1 виник знову виник умисел на викрадення автомобіля. Шляхом розбирання замка викруткою та з»єднанням дротів він завів авто, та поїхав до свого знайомого Василя, який проживає в м. Львові на вул. Величковського 44. Приблизно о 17-00 год він був затриманий працівниками міліції. ОСОБА_1 також  зазначав те, що  керувати викраденим автомобілем він нікому не давав.    

    Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину повністю і об’єктивно стверджується зібраними в ході досудового слідства доказами, які зазначені в обвинувальному висновку. Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами, не оспорювались в судовому засіданні ні підсудним ОСОБА_1, ні іншими учасниками судового розгляду.

   Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю та об’єктивно доведена та його дії органом досудового слідства  правильно кваліфіковано за ст. 289 ч.1, так як своїми умисними діями він вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, а також за ст. 289 ч. 2 КК України, оскільки пізніше ОСОБА_1 повторно вчинив заволодіння транспортним засобом.

      Призначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винного, те, що він є інвалідом 3-ої групи, у вчиненому щиро покаявся, позитивно характеризується за місцем проживання та приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання можливе  без ізоляції від суспільства.      

      Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

    ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочинів, передбачених ст.ст.289 ч.1, 289 ч.2 КК України, та призначити покарання:

     -   за ст. 289 ч.1 КК України – три роки позбавлення волі;

     -  за ст. 289 ч.2 КК України – п»ять років позбавлення  волі без конфіскації майна.

   На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді п»яти  років позбавлення волі без конфіскації майна.

   На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1  звільнити від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року  іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

   Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця постійного проживання.

   Раніше обраний запобіжний захід ОСОБА_1 – підписка про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

   На вирок може бути  подана апеляція до апеляційного  суду  Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський  районний суд м. Львова.

Суддя                                                                    В.І. Кавацюк