Справа №1-38

                                            2009р.

ПОСТАНОВА

судового засідання

  „31” липня 2009 року   Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді    Кавацюка В.І.

                 при секретарі             Юрчишин О.В.

                 з участю прокурора  Палюха А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, військовозобов’язаного, на військовому обліку перебуває в Залізничному райвійськкоматі м. Львова, не судимого, зареєстрованого за адресою – АДРЕСА_1, проживаючого за адресою – с. Рудно, вул. Бузкова,16,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 365 ч. 1 КК України,

у с т а н о в и в :

   Підсудний ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачується у тому, що він, працюючи на посаді помічника начальника Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, будучи службовою особою – працівником  правоохоронного органу, в обов’язки якого входить здійснення функцій представника влади, володіючи спеціальним званням „підполковника міліції”, 01 вересня 2006 року приблизно о 21.00 год., вийшовши за межі наданих йому повноважень, діяв всупереч вимогам ст.ст. 2, 5, 10 Закону України „Про міліцію”,  п.4.3.3 „Інструкції про організацію роботи чергової частини міського, районного відділу (управління) внутрішніх справи, лінійного відділу (відділення) внутрішніх справ на транспорті, міського, селищного відділу (відділення) міліції” (додаток №2 до наказу МВС України №485 від 18 серпня 1992 року), згідно якого, у випадку необґрунтованого доставлення громадянина оперативний черговий, встановивши його не винуватість, зобов’язаний негайно звільнити доставленого і запропонувати особі, винній у необґрунтованому доставленні, вибачитись, після чого зробити необхідну позначку у Книзі доставлених.

   Згідно п.4.3.4.5 та п. 4.4.2.7 „Інструкції про організацію роботи чергової частини міського, районного відділу (управління) внутрішніх справи, лінійного відділу (відділення) внутрішніх справ на транспорті, міського, селищного відділу (відділення) міліції”  у випадку, якщо доставлений заявив про погіршення стану свого здоров’я, черговий зобов’язаний викликати швидку медичну допомогу чи представників відповідного медичного закладу та забезпечити постійний нагляд за такою особою і доповісти про подію начальникові міськрайліноргану. Рішення про подальше утримання згаданих осіб черговий приймає в залежності від висновку лікаря та вказівки начальника міськрайліноргану. Контроль за додержанням строків адмінзатримання зобов’язаний здійснювати оперативний черговий і строк його може тривати не більше 3 годин.

   Тим самим підсудний ОСОБА_1, діючи без достатніх підстав, 01 вересня 2006 року приблизно о 21.00 год., незаконно, помістив у кімнату затриманих Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області охоронця АТ „Галичфарм” ОСОБА_2 та начальника служби безпеки цього господарського товариства ОСОБА_3, внаслідок чого останні незаконно утримувались у кімнат і для затриманих 13 годин, що заподіяло істотну шкоду їх охоронюваним правам та законним інтересам. Зокрема, згідно висновку комплексної судово-медичної експертизи №76 від 05 червня 2008 року стан здоров’я ОСОБА_3 під час перебування в Личаківському РВ ЛМУ ГУ МВС трактований як „неускладнена гіпертензивна криза, гіпертонічна хвороба 2 ст., гіпертензивне серце”, він потребував надання йому лікарської медичної допомоги і госпіталізації, однак підсудним ОСОБА_1 цього вчинено не було.    

   В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 пояснив, що він працював в органах внутрішніх справ з 1981 року по грудень 2006 року та був звільнений за вислугою років. Станом на 01 вересня 2006 року він мав звання підполковника міліції  та займав посаду оперативного чергового – помічника начальника Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області. Вказаного числа він заступив на службу та після проведення інструктажу з особовим складом отримав повідомлення від чергового ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області про те, що на АТ „Галичфарм” чиниться опір працівникам міліції та туди необхідно терміново направити наряд слідчо-оперативної групи і начальника райвідділу міліції ОСОБА_4 Він, підсудний, направив на вказане підприємство автопатруль, слідчо-оперативну групу та доповів про вимоги чергового ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області начальнику райвідділу ОСОБА_4 Приблизно о 21.00 год. в Личаківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області були доставлені ОСОБА_2 і ОСОБА_3, щодо яких начальник райвідділу ОСОБА_4 наказав оформити про їх затримання на підставі рапортів працівників відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Відносно ОСОБА_2 одним з дільничних інспекторів міліції райвідділу було складено протокол затримання і протокол про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,  та останній був поміщений в кімнату затриманих, а відносно ОСОБА_3 такі процесуальні документи склав оперуповноважений ВКР Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_5 Зазначені процесуальні документи дільничний інспектор міліції і оперуповноважений ОСОБА_5 оформляли в своїх службових кабінетах і що там відбувалось він, підсудний, не знає. Коли ОСОБА_3 привели в чергову частину, він побачив, що обличчя в останнього червоне та ОСОБА_3 повідомив, що йому погано. Він, ОСОБА_1, доповів про це начальнику райвідділу ОСОБА_4 та особисто викликав машину швидкої медичної допомоги. Після того, як оперуповноважений ВКР Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_5 приніс в чергову частину документи на затриманих ОСОБА_2 і ОСОБА_3, він, ОСОБА_1, сказав йому доповісти всі матеріали начальнику райвідділу ОСОБА_4 Через деякий час ОСОБА_5 повернувся і повідомив, що начальник райвідділу ОСОБА_4 підпише складені документи вранці наступного дня, і що він дав вказівку помістити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в кімнату для затриманих осіб. Оскільки стан здоров’я ОСОБА_3 був поганий, він, підсудний, відмовився виконати таку вказівку.  Лікарі швидкої медичної допомоги, які прибули на його виклик, оглянули ОСОБА_3, надали йому медичну допомогу і стали вимагати його госпіталізації. Про це, він. ОСОБА_1, неодноразово доповідав начальнику райвідділу міліції ОСОБА_4, однак останній в категоричній формі заборонив проведення госпіталізації. Після того, як стан здоров’я ОСОБА_3 покращився, лікарі поїхали, а ОСОБА_3 залишився перебувати дол. ранку в приймальній кімнаті чергової частини райвідділу міліції. Вранці наступного дня, він, ОСОБА_1, доповів всі матеріали начальнику райвідділу ОСОБА_4, передав чергування іншому працівнику міліції та в подальшому забув про факт затримання ОСОБА_2 і ОСОБА_3  Однак в лютому 2008 року він довідався, що проти нього порушена кримінальна справа та зразу ж звернувся зі скаргою до прокурора  Львівської області, проте відповіді на неї не отримав. Винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину себе не визнає, оскільки виконував вказівки начальника Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 та вважає, що в його діях може бути лише склад дисциплінарного проступку.    

   Крім цього, підсудний ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності і  закриття даної кримінальної справи на підставі ст. 7 КПК України.  

   Заслухавши думку прокурора Палюха А.І., який проти задоволення клопотання не заперечив, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з таких підстав.

   Відповідно до ст. 7 ч.3  КПК України за наявності підстав, зазначених в ст. 48 КК України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.

   Згідно ст.48 КК України  особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.  

   В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_1 прослужив в органах внутрішніх справ понад 25 років, з грудня 2006 року є пенсіонером, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, інкримінований йому злочин відноситься до категорії  злочинів середньої тяжкості, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 претензій до нього не мають та на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки він перестав бути суспільно небезпечним.    

   Керуючись ст.ст.7, 7-1, 273, 274, 282, 296  КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

   Клопотання задовольнити.

    ОСОБА_1  звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 365 ч.1 КК України, та кримінальну справу щодо нього провадженням закрити.

   Раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід – підписка про невиїзд – скасувати.

   На постанову сторонами може бути подана  апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя                                                                              В. І. Кавацюк