ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 р. Справа № 876/189/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Іщук Л. П., Онишкевича Т. В.

з участю: секретаря судового засідання Сердюк О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі у м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Ключинського Костянтина Леонідовича на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі №813/3011/16 за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Ключинського Костянтина Леонідовича звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, в якому просило зобов'язати відповідача вчинити дії, щодо знаття арешту з майна (автомобіля) ПАТ «ВіЕйБі Банк», який накладений виконавчим провадженням №49485664.

Позивач свої вимоги мотивував тим, що постановою Правління Національного банку України прийнято рішення про віднесення публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіну М. А.. Відповідно до листа Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в м. Києві на підставі постанови ВДВС Галицького МУЮ у Львівській області на автомобілі VOLKSWAGEN TRANSPORTER та VOLKSWAGEN PASSAT, причіп САНТЕЙ накладено арешт. Однак даний арешт перешкоджає реалізації майна ПАТ «ВіЕйБі Банк» у порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та нормативно - правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року провадження в адміністративній справі закрито.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. У поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для подальшого розгляду по суті.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач посилається на те, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Порядок розгляду адміністративними судами справ з приводу рішень дій чи бездіяльності державної виконавчої служби встановлено статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, наявні обтяження/арешти майна, що знаходяться у власності ПАТ «ВіЕйБі Банк», перешкоджають процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку, гальмують процес реалізації майна, що в свою чергу несе додаткове навантаження на бюджет України.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули та не направили представників, хоча належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. При цьому, від осіб, які беруть участь у справі відсутні клопотання про розгляд справи за їх участі та судом не визнавалася обов'язковою участь сторін і представників в апеляційному розгляді справи.

У зв'язку з цим відповідно до ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто за відсутності сторін та представників, а також не проводилося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення про закриття провадження в справі та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку. Тобто, як зазначив суд першої інстанції, враховуючи характер спірних правовідносин, дану справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 20 березня 2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №63 про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку Славкіну М. А. строком на 1 рік з 20 березня 2015 року до 19 березня 2016 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 лютого 2016 року №213 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та делеговано повноваження ліквідатора Славкіної М. А. строком на два роки до 19 березня 2018 року включно.

Листом від 18 липня 2016 року №31/26 - 243із повідомлено, що станом на 14 липня 2016 року згідно даних автоматизованої інформаційно - пошукової системи міста Києва та НАІС МВС України на підставі постанов ВДВС Дарницького РУЮ в місті Києві від 18 березня 2016 року №436/16 ВП №50314737, від 11 січня 2016 року ВП №49306143, ВДВС Галицького МУЮ у Львівській області від 14 грудня 2015 року ВП №49485664, на автомобілі VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_1, VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_2, причіп САНТЕЙ, номерний знак НОМЕР_3, накладено арешт. Також на підставі постанов Першого ВДВС Луцького МУЮ у Волинській області від 03 лютого 2015 року №1749 ВП №44414482, ВДВС Солом'янського РУЮ в місті Києві від 16 червня 2015 року №1289/10 ВП №47772256, на автомобілі VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_1 та VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_2, накладено арешт.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіною М. А. 25 липня 2016 року направлено листа №22/3 - 38410 про вчинення дій щодо знаття арешту з майна ПАТ «ВіЕйБі Банк», а саме автомобілів за виконавчим провадженням №4985664.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на таке.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частини другої статті З цього ж Закону, фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь - які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Відповідно до ст. 47 Закону, уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону. Рішення уповноваженої особи Фонду є обов'язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.

Згідно ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтями 2, 4, 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено завдання адміністративного судочинства та порядок реалізації права на судовий захист у сфері публічно правових відносин. Зокрема, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій. Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права та інтереси і на вказаний спір поширюється юрисдикція адміністративних судів. Тобто, адміністративним судам підсудні публічно правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Тобто, завдання адміністративного судочинства обумовлюються його особливостями, які відрізняють його від інших видів судочинства.

Частиною 3 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Частиною 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, зокрема: про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Зміст та спрямованість правосуддя випливає із обов'язку держави по забезпеченню прав і свобод людини. Завдання будь - якого судочинства відображає його спрямованість, тобто кінцеву мету.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до наведених норм законодавства, суд дійшов до висновку, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку.

Такий правовий висновок викладено в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16 лютого 2016 у справі №21-4846а15 за позовом управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ліквідації публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" Куреного Олександра Вікторовича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України за результатами розгляду справи за позовом до уповноваженої особи уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ". Так, у постанові в даній справі від 15 червня 2016 року Верховний Суд України зазначив, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, а вони повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Згідно наведених обставин та враховуючи характер спірних правовідносин, даний спір не пов'язаний безпосередньо із здійсненням владних повноважень. Тому даний спір не може бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням характеру спірних правовідносин, змісту вимог позивача, викладених у пред'явленому адміністративному позові, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного і обґрунтованого висновку.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з отриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.

Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із змісту вищезазначених статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Тому підстав, передбачених ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України для скасування ухвали суду першої інстанції і, відповідно, для задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для його скасування і відповідно - до задоволення апеляційних скарг апеляційний суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 159, 195, 196, 199, 200, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Ключинського Костянтина Леонідовича залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі №813/3011/16 за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Л. П. Іщук

Т. В. Онишкевич

Повний текст ухвали виготовлено 23 березня 2017 року.