№ 2а-25/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2009 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Дзярук М.П.
при секретарі Родніковій Ю.О.
за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, про визнання дій неправомірними, стягнення не доотриманої суми при народженні та допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернулася з вищевказаними вимогами. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона має сина ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, тому вона згідно Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, має право на державну допомогу, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, яким визнані неконституційними окремі положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, в тому числі й щодо зупинення дії частини 1 статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, виплачував їй допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною в меншому розмірі ніж визначено Законом. Тому просила суд визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати його нарахувати та виплатити їй допомогу при народженні дітей в сумі 4 244 грн. 00 коп. та щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею тири річного віку відповідно до частини 1 статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з січня 2008 року по вересень 2008 року в сумі 7 300 грн. 80 коп., та зобов’язати відповідача з 01.10.2008р. сплачувати допомогу по догляду за дитиною до трьох років відповідно до встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У судовому засіданні позивач підтвердила зазначені в позові обставини, підтримала позовні вимоги, просила ухвалити рішення та задовольнити вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_5 . заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити в їх задоволені з наступних підстав: ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПСЗН з 22.10.2007р. та отримує допомогу при народженні дітей (сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) та допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, як застрахована особа в системі загальнообов”язкового державного соціального страхування. Допомога була призначена позивачу відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2002р. №1751 „Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім”ям з дітьми”, а також згідно з законом України про державний бюджет на відповідний рік. Статтею 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” та Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами у таких розмірах: допомога при народженні дитини – у розмірі 8 500 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3 400 грн., решта – протягом наступних 12 місяців частинами (по 425 грн. щомісячно). Одноразова допомога при народженні дитини була призначена та сплачена управлінням ОСОБА_1 в розмірі 6 800 грн. ( по 3 400 грн. на кожну дитину) в жовтні 2007 року. Решта допомоги при народженні дитини виплачувалася ОСОБА_1 щомісячно (з 1 листопада 2007р. до 31 жовтня 2008р.) в розмірі 850 грн. (по 425 грн. на кожну дитину) відповідно до діючого законодавства. Тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню. Також не підлягають задоволенню решта вимоги, в зв’язку з тим, що у 2008 році допомога була призначена відповідно до статті 15 та п. 3 розділу VІІІ Прикінцеві положення Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції пункту 23 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який не визнавався неконституційним.
Суд, вислухавши представника позивача та відповідача, вивчивши письмові матеріали справи вважає, що у позові потрібно відмовити.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1 народила дітей – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження. З ІНФОРМАЦІЯ_2 року знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Позивач є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідно мала право на призначення допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.
Відповідально до ст. 41 зазначеного Закону допомога при народженні дитини надається у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта – протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дія статі 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” на 2007 рік зупинена Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік” № 489-У від 19 грудня 2006 року, відповідно до ст. 56 якого допомога при народженні дитини виплачувалась позивачу в 2007 році за рахунок коштів відповідної субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі 8 500 грн. Виплата допомоги здійснювалась одноразово при народженні дитини в сумі 3 400 грн., решта – протягом 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно довідки по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ( а.с. 25) позивачу призначено одноразову допомогу при народженні дитини з 01.10.2007 року по 31.10.2007 року в розмірі 6 800 грн. ( по 3 400 грн. на кожну дитину) та щомісячну допомогу при народженні дитини протягом 12 місяців з 01.11.2007 року по 31.10.2008 року в розмірі 850 грн. (по 425 грн. на кожну дитину).
Одноразова допомога при народженні дитини фактично виплачена, що підтверджується довідкою ( а.с. 25, 27) ) та не заперечувалося позивачем у судовому засіданні.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 не було визнано неконституційними положення абзацу 2 частини 2 статті 56 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким встановлено виплату одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 8 500 грн.
Таким чином, суд вважає, що виплата одноразової допомоги виплачена в повному обсязі відповідно до законодавства.
Що стосується вимог про нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2008 році, то судом встановлено наступне.
Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” статтю 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” виключено. Одночасно внесено зміни , які набрали чинності з 1 січня 2008 року, до ст. 13 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, відповідно до яких встановлено, що допомога по догляду за дитиною до 3 років, виплачується згідно із ст. 15 цього Закону застрахованим і незастрахованим особам в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (до 01.01.2008 року відповідно до ст. 13 цього ж Закону зазначена допомога призначалась лише незастрахованим особам в системі загальнообов'язкового відповідно до вимог Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, а застрахованим (працюючим) особам така допомога призначалась відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”).
Цим же Законом було внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та викладена в такій редакції - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Підпункт 7 п. 23 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” викладено в новій редакції, рішеннями Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року та від 27 листопада 2008 року неконституційним не визнавався, в зв’язку з чим відсутні підстави для незастосування вказаних положень при визначенні розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в 2008 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку обґрунтовано нарахована у відповідності до нової редакції ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, в зв’язку з чим підстав для її перерахунку, а відтак й до задоволення в цій частині позовних вимог, немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 87, 88, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, про визнання дій неправомірними, стягнення не доотриманої суми при народженні та допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку – відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Комунарський районний суд м.Запоріжжя, заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови буде викладений 07.10.2009 року.
Суддя М.П. Дзярук
№ 2а-25/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(резолютивна частина)
01 жовтня 2009 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Дзярук М.П.
при секретарі Родніковій Ю.О.
за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, про визнання дій неправомірними, стягнення не доотриманої суми при народженні та допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, про визнання дій неправомірними, стягнення не доотриманої суми при народженні та допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку – відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Комунарський районний суд м.Запоріжжя, заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови буде викладений 07.10.2009 року.
Суддя М.П. Дзярук