Справа № 2а-603/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2009 року
Індустріальний районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого – судді Галічого В.М.
При секретарі – Власенко М.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до БДПС по
обслуговуванню м. Дніпропетровська, про оскарження постанови у справі про
адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до
відповідача про визнання незаконною та скасування постанови по справі про
адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову посилалася на те, що
22.07.2009 р., позивачка рухаючись на автомобілі «CHEVROLET AVEO», д/н АЕ
9067 ВО по вул. Комсомольській в напрямку вулиці Короленко у м.
Дніпропетровськ, вона під’їхала до перехрестя вулиці Комсомольська та вулиці
Красна, зупинилась, так як сигнал регулювальника був забороняючий. Коли
регулювальник повернувся до позивачки лицем та дав жезлом знак про проїзд
перехрестя, вона почала рух у тому ж напрямку. Раптово регулювальник різко
повернувся до неї боком, а потім спиною. Все це відбувалося під час руху на
перехресті. Почувши свисток регулювальника, зупинила автомобіль за перехрестям
у незабороненому місці на узбіччі. Після чого інспектором ДПС БДПС по
обслуговуванню м. Дніпропетровська сержантом міліції ОСОБА_2, було
винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ 250173
від 22.07.2009 р., за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП
(проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху), а саме: проїзд на
заборонний жест регулювальника, відповідно до якої на ОСОБА_1
Григорівну було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход
держави в сумі 430 грн.
Позивачка просила суд визнати незаконною та скасувати постанову по справі про
адміністративне правопорушення від 22.07.2009 р., оскільки вважає її
безпідставною, при винесені вищезазначеної постанови були порушені права
позивачки, передбачені ст. 268 КУпАП; при винесені постанови по справі про
адміністративне правопорушення не були відібрані пояснення свідків; які можуть
відповідно до ст. 251 КУпАП виступати доказами по справі; інших доказів
вчинення вищевказаного правопорушення інспектором надано не було.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала, наполягала на його
задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився,
повідомлявся належним чином.
Судом встановлено, що 22.07.2009 р., позивачка рухаючись на автомобілі
«CHEVROLET AVEO», д/н НОМЕР_1 по вул. Комсомольській в напрямку вулиці
Короленко у м. Дніпропетровську, під’їхала до перехрестя вулиці Комсомольська
та вулиці Красна, зупинилась, так як сигнал регулювальника був забороняючий.
Коли регулювальник повернувся до позивачки лицем та дав жезлом знак про проїзд
перехрестя, вона почала рух у тому ж напрямку. Після чого, була зупинена
сержантом міліції ОСОБА_2, яким було винесено постанову по справі про
адміністративне правопорушення серії АЕ 250173 від 22.07.2009 р., за вчинення
правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП (проїзд на заборонний сигнал
регулювання дорожнього руху), а саме: проїзд на заборонний жест регулювальника,
відповідно до якої на ОСОБА_1 було накладено
адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход держави в сумі 430 грн.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про
наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення вимог проїзду жесту
регулювальника тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України у справах про протиправність рішень,
дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування
правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,
якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне
правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом
порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність
адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші
обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні
встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,
свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів
та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи
засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за
виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки
дорожнього руху.
Відповідно до ст. 252 КУпАП , орган (посадова особа) оцінює докази
за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’
єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і
правосвідомістю. При цьому у матеріалах справи відсутні будь-які інші докази
провини правопорушника, окрім постанови та протоколу про адміністративне
правопорушення, що свідчить про односторонність, неповноту при їх складанні.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, матеріали
справи про адміністративне правопорушення для дослідження у судовому засіданні
не надав, правомірність оскаржуваної постанови не доказував, суд на підставі ч.
2 ст. 71 КАС України не вважає обґрунтованість зазначеної постанови про
адміністративне правопорушення такою, що знайшла належне підтвердження, що є
підставою для задоволення позову.
Оскільки у справах даної категорії позивачі від судових витрат
звільнені, питання щодо їх розподілу в порядку ст. 94 КАС України судом не
вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 158 – 163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов – задовольнити.
Постанову серії АЕ № 250173 від 22.07.2009 року про притягнення
ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.
122 КУпАП – скасувати, справу про адміністративне правопорушення – закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Індустріальний
районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її
проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частин
постанови – з дня складання постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне
оскарження, і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або
шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про
апеляційне оскарження.
Суддя:
ОСОБА_3