Справа №2-47

                                             2009р.    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  „24” червня 2009 року   Шевченківський районний суд м. Львова  

в складі :  головуючого  -  судді   Кавацюка В.І.

                   при  секретарі               Юрчишин О.В.                                                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином,

у с т а н о в и в:

   ОСОБА_1  звернулась  в суд з позовом до Міністерства оборони  України   про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

   В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 27  липня  2002  року під час демонстраційного польоту на летовищі „Скнилів” впав військовий літак СУ-27, який   належав Міністерству оборони України. Внаслідок  цієї авіакатастрофи  загинули двоє близьких їй людей: син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та мати - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

   Вироком військового  апеляційного  суду Центрального  регіону  України   від  23 червня  2005 року, який залишений без зміни Верховним Судом України і набрав законної сили,  працівників відповідача – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було визнано винуватими у вчиненні   злочинів, передбачених ст.ст. 416, 425 КК України, засуджено до різних строків позбавлення волі. Таким чином вина працівників Міністерства оборони України, внаслідок злочинних дій яких їй заподіяна непоправна втрата, доведена.

   У зв’язку з втратою близьких людей її, позивача, життя втратило зміст, а життя всієї сім’ї перетворилось на постійний відчай і смуток. Заподіяну  моральну шкоду їй важко оцінити в матеріальному еквіваленті, проте вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000, 00 грн. та тому вирішила звернутись в суд.

   З огляду на такі обставини просить постановити рішення про стягнення з Міністерства оборони України 500 000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

   В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилась, хоч про час та місце розгляду справи повідомлялась в установленому порядку та подала клопотання з проханням розглядати справу за її відсутності, але з участю її представника ОСОБА_9  

   Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 в  судовому засіданні  позов  підтримав,  зіславшись  на обставини, які викладені  в  позовній  заяві.  

   Представник Міністерства оборони  України  - ОСОБА_10 в  судовому  засіданні  позов  не  визнав, посилаючись на доводи, які викладені в долученому до справи письмовому запереченні від 15.10.2008 року №165/254.  

   Заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

   В судовому засіданні встановлено, що 27  липня  2002  року під час демонстраційного польоту на летовищі  „Скнилів” впав військовий літак СУ-27, який   належав Міністерству оборони України. Внаслідок цієї авіакатастрофи  разом з великою кількістю інших людей також загинули син позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її мати - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вироком військового  апеляційного  суду Центрального  регіону  України   від  23 червня  2005 року, який залишений без зміни Верховним Судом України і набрав законної сили,  працівників відповідача – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було визнано винуватими у вчиненні   злочинів, передбачених ст.ст. 416, 425 КК України, засуджено до різних строків позбавлення волі, чим доведена вина працівників Міністерства оборони України в заподіянні позивачу ОСОБА_1 непоправної втрати. Згідно  висновків експерта №755/2002  і №770/2002 від  28 липня 2002 року  причиною  смерті сина позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2 стала тупа  травма  живота  та  хребта  з грубим руйнуванням  органів  черевної порожнини,  спини та хребетного стовпа, а причиною смерті її матері ОСОБА_3 - повне руйнування  голови,  грудної клітки  та розчленування  нижньої  частини  трупа. Дані  ушкодження  утворилися  від ударів виступаючих  частин  літака. У  зв’язку із загибеллю  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позивача ОСОБА_1 була визнана потерпілою.

   Вищевказані обставини підтверджуються поясненнями представника позивача, ОСОБА_9 в судовому засіданні, долученими до справи копіями свідоцтв про народження і одруження позивача ОСОБА_1, копіями свідоцтв про смерть ОСОБА_2 і ОСОБА_3, витягом з вироку військового апеляційного суду Центрального регіону України від 23 червня 2005 року та цих обставин на заперечував в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_10              

   Відповідно до ст. 440-1 ЦК України (в редакції 1963 року) моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.  

   Згідно ст. 441 цього ж Кодексу організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов’язків.  

   Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 внаслідок вищевказаної авіакатастрофи  військового  літака СУ-27,  в  якій  загинули її малолітній син ОСОБА_11 та мати ОСОБА_12, дійсно було  заподіяно  моральну  шкоду,  яка полягає в постійних фізичних і моральних стражданнях, призвела  до  втрати  нею   нормальних  життєвих зв’язків, вимагала і  вимагає по даний час додаткових  зусиль  для  організації  свого  життя  через  непоправну втрату близьких і рідних їй людей тощо. Однак враховуючи характер і ступінь перенесених нею страждань, їх тривалість, суд приходить до висновку, що позовній вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

   Доводи представника відповідача ОСОБА_10 в заперечення позову суд вважає непереконливими, вони спростовуються зібраними і справі доказами та тому такі доводи суд не може взяти в основу свого рішення і відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

   Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, ст.ст. 6, 440-1, 441, 450 ЦК України (в редакції 1963 року) ст.ст. 15, 16,  23, 1167, 1168 ЦК України (в редакції 2003 року),  суд    

в и р і ш и в :

   Позов задовольнити частково.

   Стягнути з Міністерства оборони України в користь ОСОБА_1 200000,00 грн. (двісті тисяч гривень) у відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, та 16, 00 грн. (шістнадцять гривень) витрат по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

   Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подання в десятиденний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                                                             В.І. Кавацюк