УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа 1-4\2010 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2010 року Апеляційний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді - Матієк Т.В.,
судді - Бовтрук В.М.,
народних засідателів - Аверченкової О.М., Шостачук Т.В., Бондарчук Т.І.,
при секретарі - Бондаренко Г.В., Малюги З.М., Макєєвої О.В.,
за участю прокурора - Піх Ю.Г., Процишена В.М.,
потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника потерпілих - ОСОБА_5,
захисників - Токаревої О.М., Сусло Л.А.,Желіховської Р.М., Желіховського В.М. підсудного - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Донецька, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, який проживає в АДРЕСА_1, не судимий, державних нагород чи відзнак Президента України не має, дитина війни,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.115, ч.2 ст.15 і п.1 ч. 2 ст. 115 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 18.06.2008 року біля 9 години 25 хвилин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, маючи намір вбити двох осіб, умисно позбавив життя ОСОБА_7 та вчинив замах на вбивство ОСОБА_4 при наступних обставинах.
Так, протягом лютого-червня 2008 року ОСОБА_7, діючи на підставі довіреності ВСІ № 787006 від 03.08.2005 року, укладеної між ним та донькою ОСОБА_3 щодо розпоряджання майном та представництва її інтересів, неодноразово намагався звільнити кімнату площею 37,7 кв.м від речей ОСОБА_6
і ОСОБА_10 та зайняти цю кімнату у квартирі АДРЕСА_1, яка належала на праві спільної сумісної власності
ОСОБА_3., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_10 та ОСОБА_6, однак, останній перешкоджав реалізації наміру ОСОБА_7
При цьому, право користування зазначеною окремою кімнатою у вказаній квартирі за ОСОБА_3 та її неповнолітньою дочкою ОСОБА_11. в судовому порядку не було визнано, оскільки рішення, яким їм надавалось таке право користування, було скасовано рішенням Апеляційного суду Донецької області від 1.06.2007 року, про що було відомо як ОСОБА_6, так і ОСОБА_7
Незважаючи на це, 18.06.2008 року приблизно о 09 годині 05 хвилин ОСОБА_7 прибув до квартири АДРЕСА_1 з метою звільнення кімнати площею 37,7 кв.м від речей мешканців квартири ОСОБА_6 і ОСОБА_10 та розміщення в ній власних речей за іншим рішенням - рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2005 року. Разом з ОСОБА_7. перебував його знайомий ОСОБА_4., який на прохання ОСОБА_7 прийшов допомогти йому. Вони принесли з собою лом та молот з наміром використати їх для проникнення до квартири, але ОСОБА_6 відчинив їм двері.
Перебуваючи в квартирі, між ОСОБА_7. та ОСОБА_6 виник спір з приводу законності перебування ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в даній квартирі. ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 і ОСОБА_4. про те, що він викликав працівників міліції. Знаходячись в кімнаті 37,7 кв.м, ОСОБА_4. попросив ОСОБА_6 надати йому рішення Апеляційного суду Донецької області від 1.06.2007року для ознайомлення. ОСОБА_6 попросив свою дружину ОСОБА_10., яка перебувала на кухні, принести копію вказаного судового рішення. ОСОБА_10 принесла ОСОБА_4. копію рішення та повернулася до кухні. В цей момент ОСОБА_7 і ОСОБА_6 сидили за столом в кімнаті 37,7 кв.м та розмовляли. ОСОБА_4. сидів біля них і читав рішення протягом 10 хвилин. У процесі розмови ОСОБА_4. заявив, що це рішення є незаконним, а ОСОБА_7 став вимагати звільнення кімнати від речей ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_10., оскільки він мав намір здати кімнату в оренду. Для цього ОСОБА_7 став виносити крісло. ОСОБА_6 став перешкоджати ОСОБА_7 і між ними відбулася штовханина, по завершенні якої останній залишив крісло та спробував піднести до шафи розкладну драбину, яка перебувала в кімнаті, щоб ОСОБА_4. міг зняти з шафи книжкову полицю. Тоді ОСОБА_6, взявши руками за один з кінців зазначеної драбини, знову почав перешкоджати ОСОБА_7, вириваючи її з його рук, і штовханина між ними продовжилась, в результаті чого ОСОБА_6 отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та саден.
ОСОБА_4., виконуючи прохання ОСОБА_7, став на стілець та почав знімати з шафи книжкову полицю. А ОСОБА_7 в цей час вийшов у коридор. ОСОБА_6 взяв у руки лом, який принесли із собою ОСОБА_7 і ОСОБА_4., та завдав ним удар у лівий бік тулубу ОСОБА_4, спричинивши йому сильний біль, внаслідок чого останній зліз зі стільця та вихопив лом з рук ОСОБА_6, після чого конфлікт було припинено.
Одразу ж після цього до кімнати увійшов ОСОБА_7, якому ОСОБА_4. розповів про вказані дії ОСОБА_6, і вони вдвох вийшли на балкон покурити. Повернувшись приблизно через 10 хвилин до кімнати 37,7 кв.м, ОСОБА_4. почав
готуватися знову знімати книжкову полицю з шафи, а ОСОБА_7 пішов до коридору квартири.
У цей чає у ОСОБА_6, який перебував в кімнаті площею 37,7 кв.м, на ґрунті особистих неприязних стосунків, які виникли внаслідок спору щодо права користування кімнатою та дій ОСОБА_7 і ОСОБА_4, виник раптовий умисел на протиправне позбавлення їх життя, тобто на умисне вбивство двох осіб.
Вийшовши слідом за ОСОБА_7. до коридору квартири, ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел, завдав удар кулаком ОСОБА_7 в ділянку правого ока, після чого схопив ніж, який лежав на столі для інструментів, і, діючи умисно, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання смерті потерпілого, завдав ним не менше 12 ударів ОСОБА_7. в ділянку нижньої щелепи, шиї, грудей, живота та правого стегна, внаслідок яких останній впав на підлогу.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вбивство двох осіб, ОСОБА_6 повернувся до кімнати, де взяв лом, та здійснив напад на ОСОБА_4 Захищаючись, останній схопив обома руками за лом і між ним та ОСОБА_6 виникла боротьба, в ході якої кожен з її учасників намагався вихватити лом. Під час боротьби було розбито скляні двері серванту і уламками скла ОСОБА_6 спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді порізів та подряпин. Після цього ОСОБА_4. вдалося відштовхнути від себе ОСОБА_6 Звільнившись, ОСОБА_4. направився до виходу з кімнати 37,7 кв.м у напрямку коридору, де на підлозі лежав ОСОБА_7
ОСОБА_6, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання смерті ОСОБА_4, взяв у кімнаті 37,7 кв.м невстановлений слідством ніж та з метою вбивства останнього наздогнав його перед виходом з кімнати. Однак, ОСОБА_4., помітивши ОСОБА_6 з ножем в лівій руці, намагаючись уникнути ударів ножем, руками заблокував його руки. Незважаючи на це, ОСОБА_6, продовжуючи утримувати в своїй лівій руці ножа, завдав ним удар в ділянку життєво-важливих органів ОСОБА_4, поранивши праву легеню, печінку та діафрагму. Намагаючись уникнути тілесних ушкоджень та утримуючи ліву руку ОСОБА_6, ОСОБА_4. ногою відштовхнув його від себе, внаслідок чого отримав різане поранення в ділянці правої долоні ножем, який ОСОБА_6, падаючи, тримав в лівій руці. Звільнившись від ОСОБА_6, ОСОБА_4. відразу вибіг з квартири.
Побачивши це, ОСОБА_6 знову повернуся до ОСОБА_7, який із завданими йому тілесними ушкодженнями лежав на підлозі, та, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вбивство двох осіб, використовуючи молот, який ОСОБА_7 та ОСОБА_4. принесли в квартиру, завдав ним не менше, ніж три удари ОСОБА_7 в ділянку верхньої та нижньої щелепи, а також в ділянку правої ключиці.
Намагаючись захистити ОСОБА_7, ОСОБА_4., який побачив дії ОСОБА_6, тримаючи перед собою стільця, почав відганяти ОСОБА_6 від ОСОБА_7 ОСОБА_6 почав наступати на нього, але ОСОБА_4. в наслідок чого, захищаючись стільцем і відчувши погіршення стану свого здоров'я, вибіг з
квартири і спустився по східцям на перший поверх, звідки його забрали лікарі швидкої медичної допомоги, надавши необхідну медичну допомогу.
Внаслідок спричинення ОСОБА_6 множинних колото-різаних та різаних ран протягом короткого проміжку часу настала смерть ОСОБА_7 на місці події.
В результаті умисних дій ОСОБА_6 ОСОБА_7. були заподіяні наступні тілесні ушкодження:
а) ділянка розмізчення шкіри та підшкірної клітковини на нижній губі зліва, садно у вигляді півмісяця в центрі підборіддя з дрібними надривами шкіри, руйнування верхньої щелепи в передній частині із ушкодженням передніх зубів, велика забійно-рвана рана в ділянці верхньої щелепи справа з розмізченням підшкірної клітковини, скалковий перелом нижньої щелепи, садно на рівні правої ключиці з розмізченням підшкірної клітковини на цьому рівні, скалковий перелом передньої частини правої ключиці, які мали ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
б) синець на нижній повіці правого ока, який мав ознаки легкого тілесного ушкодження;
в) одна різана рана в ділянці нижньої щелепи справа, одне наскрізне колото-різане поранення в ділянці правого надпліччя - колото-різана рана в
правій надключичній ділянці, яка сполучалась з колото-різаною раною на задній поверхні шиї, одна колото-різана рана на передній поверхні шиї над яремною вирізкою грудини, одна колото-різана на рівні голівки правої ключиці - раньові канали від цих ран проходилиь в м'яких тканинах; одна велика різана рана на передній поверхні грудей на рівні сосків, яка не проникала в грудну порожнину, велика колото-різана рана на рівні лівої реберної дуги з двома додатковими надсіченнями по краях, що проникала у черевну порожнину, ушкоджувала ребра зліва та тонку кишку, одна колото-різана рана в епігастральній ділянці справа з раньовим каналом, який проникав у черевну порожнину, велика колото-різана рана на животі справа, яка проникала у черевну порожнину та пошкоджувала тонку кишку, велика колото-різана рана на нижній частині живота, що проходила від правої здухвинної кістки до лівої реберної дуги, проникала у черевну порожнину, одна колото-різана рана над пупком, яка проникала у черевну порожнину, одна колото-різана рана у лівій здухвинній ділянці з раньовим каналом в товщі підшкірної клітковини, одна колото-різана рана задньо-зовнішній поверхні правого стегна.
Вказані множинні колото-різані та різані рани мали ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Смерть ОСОБА_7 настала від множинних колото-різаних поранень тіла з ушкодженням внутрішніх органів.
В результаті умисних дій ОСОБА_6 ОСОБА_4. було заподіяне колото- різане проникаюче поранення грудей та живота справа з пошкодженням правої легені, діафрагми та печінки. Вказане поранення завдане гострим предметом, могло виникнути від дії клинка ножа і відносилось до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.
Виконавши всі дії, які ОСОБА_6 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, реалізувати свій злочинний умисел, направлений на позбавлення
життя ОСОБА_4, він не зміг довести його до кінця по незалежним від його волі причинам, оскільки смерть ОСОБА_4 не настала в зв'язку із вчасно наданою йому медичною допомогою.
Підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні 6.04.2009 року та у подальших поясненнях винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів себе не визнав, зазначив про те, що 18.06.2008 року умислу на вбивство ОСОБА_7 та ОСОБА_4 не мав, колото-різаних поранень він їм не спричиняв, удари молотом по щелепі та ключиці ОСОБА_7 не наносив і йому не відомо, хто вбив ОСОБА_7 та спричинив ножове поранення грудей ОСОБА_4. Пояснив, що свої попередні показання про часткове визнання ним вини в суді дав внаслідок неузгодженості позиції захисту із захисником Сусло Л.А., якій не довіряв.
Підсудний також пояснив про те, що у 1992 році його син ОСОБА_12 одружився з ОСОБА_3. ЇЇ батько ОСОБА_7 допоміг обміняту квартиру АДРЕСА_2 на квартиру АДРЕСА_1. В цій квартирі проживали він і дружина. У 1993 році дана квартира була приватизована на 5 осіб, в тому числі на ОСОБА_3 і онуку ОСОБА_11. В 1993 році син з сім'єю виїхали за кордон працювати, у 1996 році його шлюб розірвано. Кожен з подружжя утворив свою сім'ю за кордоном, де вони постійно й проживають. Він та дружина ОСОБА_10 ніколи не заперечували, щоб бувша невістка ОСОБА_3 з онукою проживали у квартирі, проте останні такого бажання не висловлювали. У 2004 році ОСОБА_7 на підставі доручення, наданого ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом про виділення належних ОСОБА_3 і ОСОБА_11 2\5 часток з спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1. Позов було задоволено частково та їм була виділена кімната площею 37,7 кв.м у користування. Проте рішенням Апеляційного суду Донецької області від 1.06. 2007 року рішення судів першої і другої інстанції було скасовано з направленням справи на новий судовий розгляд, тобто квартира знову стала перебувати у спільній сумісній власності. З лютого 2008 року ОСОБА_7 неодноразовово, біля семи разів, намагався в примусовому порядку самоуправно звільнити кімнату 37,7кв.м від речей ОСОБА_6 і ОСОБА_10, вселитися в кімнату. При цьому він приходив вселятися разом з ОСОБА_14, ОСОБА_4 Вони брали з собою молот та лом, приходили без судового виконавця, тому він не впускав ОСОБА_7 до квартири, викликав працівників міліції, писав неодноразові заяви до Печерського РУ ГУ МВС України в м. Кивіє та до інших правоохоронних органів з приводу незаконних дій ОСОБА_7 Працівники міліції посилались на те, що ОСОБА_7 діяв від імені доньки на підставі генеральної довіреності, яка давала йому право входження і перебування в квартирі. Тобто, конфлікт між ними з ОСОБА_7 працівники міліції не вирішили. З лютого 2008 року по травень 2008 року вони з дружиною перебували у сина за кордоном, а коли приїхали, то з'ясувалося, що ОСОБА_7 звільнив кімнату 37,7 кв.м віх їх речей, закрив її на замок та змінив замок від вхідних дверей квартири. Тому вони все повернули в попередній стан.
ОСОБА_6 підтвердив, що між ним і ОСОБА_7. склалися гострі неприязні стосунки із-за спору щодо правомірності перебування ОСОБА_7
в квартирі 19 та користування ним кімнатою 37,7 кв.м. ОСОБА_7 знав про рішення Апеляційного суду Донецької області від 1.06.2007 року. Це рішення він показував ОСОБА_7, коли останній намагався вселитися напередодні подій 18.06.2008 року.
18.06.2008 года в 9 годин 25 хвилин до нього дійсно прийшли ОСОБА_7 і ОСОБА_4. Він відразу подзвонив до чергової частини ГУ МВС Украинни у м.Києві, а дружина по лінії «02» з повідомленням, що невідомі погрожують вибити вхідні двері, попросив приїхати на місце події. ОСОБА_7 сказав, що якщо він не відчинить двери, то вони її зломають. Щоб цього не сталося він відкрив двері квартири. Біля дверей квартири стояли ОСОБА_7 з двома чемоданами, за ним ОСОБА_4. з двома кульками. ОСОБА_4 тримав молот і лом. ОСОБА_7 грубо відштовхнув та вони зайшли до кімнати 37,7 кв.м. Він повідомив про те, що викликав працівників міліції, та запитав, чому немає судового виконавця. ОСОБА_7 сказав, що буде звільняти кімнату від речей. При цьому ОСОБА_7 схватив крісло та ним вдарив ОСОБА_6 по ногах. Щоб затягнути час до приїзду працівників міліції, він попросив дружину, яка не була з ними в кімнаті 37,7 кв.м, надати їм рішення Апеляційного суду Донецької області. Дружина надала це рішення ОСОБА_4., який його певний час вивчав та повернув, вказавши, що це рішення є незаконним. Дружина пішла з кімнати на кухню. Коли ОСОБА_4. і ОСОБА_7 почали виносити речі з кімнаті 37,7 кв.м, він став у них на дорозі. В цей момент ОСОБА_7 схопив стул, та з погрозами, що він його вб'є, якщо ОСОБА_6 буде перешкоджати, завдав йому удар стільцем в груди, а ОСОБА_4 вдарив його ломом по руці і в груди. Від цього удару він похитнувся, а ОСОБА_7 штовхнув його на сервант, розбивши скло, яким він порізав собі руки. Він намагався вийти з кімнати, але ОСОБА_4 загородив йому дорогу. ОСОБА_7 стулом, а ОСОБА_4 ломом штохнули його знову на меблеву стінку. Він вдарився, утратив рівновагу та впав на журнальний столик, який стояв поруч, ногами вверх, а головою донизу. В цей час ОСОБА_4 сильно бив його ломом по ногах, від чого у нього утворилися синці. З моменту застосування до нього цього насильства він втратив контроль над собою. У цей час ОСОБА_7 драбиною завдав йому удар по голові. Він відчув біль, схватив драбину, став виносити її з кімнати й почув слова дружини, що вона поранена. Це загострило його душевний стан, збудження посилювалося. Потім він побачив, що ОСОБА_4 встав на стул и тумбу та намагається зняти книжкову полицю. Він підбіг до ОСОБА_4 і між ними виникла штовханина. Тоді він взяв лом та завдав ним удар в живіт ОСОБА_4. Між ними виникла боротьба за лом. У процесі боротьби ОСОБА_4 почав відступати до виходу з квартири. Йдучи за ним, він побачив у коридорі ОСОБА_7, який лежав на підлозі, та який наніс йому удари ногами по ногах, а потім ОСОБА_4, який тримав у руках стул. При цьому він - ОСОБА_6, від шоку інших подій не пам'ятає. Прийшов до свідомості, коли сидів на сходах біля своєї квартири, де його затримали працівники міліції.
Він не мав умислу на позбавлення життя ОСОБА_7 і ОСОБА_4 Він не вбивав ОСОБА_7 та не спричиняв ОСОБА_4. тяжкого тілесного ушкодження. З ОСОБА_7 він контактув лише в кімнаті 37,7 кв.м, в коридорі квартири разом з ним не перебував.
Вважає, ще його дії були правомірними, він захищав своє житло, майно, життя та здоров'я своє і дружини, та знаходився у стані сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_4
Пояснив, що на досудовому слідстві він давав неправдиві показання про те, що він взяв з верстака якісь предмети та наніс удар ОСОБА_7 в живіт, потім ОСОБА_4, а в подальшому ОСОБА_7 молотом. Ці показання він давав внаслідок застосування до нього недозволених методів слідства, які полягали в тому, що працівники слідчо-оперативної групи, слідчий ОСОБА_15., а потім слідчий ОСОБА_16. застосовували до нього психологічний тиск, а слідчий ОСОБА_16. і фізичний тиск, погрожували притягненням до кримінальної відповідальності дружини ОСОБА_10
Дослідивши докази, зібрані по справі, суд вважає повністю доведеною винуватість підсудного ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що підтверджується наступним.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної внасності ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_12., ОСОБА_3. і неповнолітній ОСОБА_11.
ОСОБА_7 діяв на підставі довіреності ВСІ № 787006 від 03.08.2005 року, укладеної між ним та донькою ОСОБА_3 щодо розпоряджання майном та представництва її інтересів, тобто був представником співвласника ОСОБА_3 (т. 1 а.с.138)
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 26.04.2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.11.2004 року, за ОСОБА_3 та ОСОБА_11. визнане право користування кімнатою площею 37,7кв.м в квартирі АДРЕСА_1, з загальним користуванням коридором, кухнею, ванною та туалетом (т.3 а.с. 135-141). Однак, оскільки кімната була зайнята речами ОСОБА_6 і ОСОБА_10, ОСОБА_7 за дорученням дочки звернувся до суду з позовом про зобов'язання звільнити кімнату площею 37,7 кв.м у зазначеній квартирі і не чинити перешкоди в її користуванні.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2005 року позов було задоволено, зобов'язано відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_12. звільнити кімнату площею 37,7 кв.м та передати позивачу ключі від замків кімнати та вхідних дверей квартири. Крім того, відповідачам заборонено вчиняти перешкоди у користуванні кімнатою 37,7 кв.м та місцями загального користування квартири АДРЕСА_1 (т.3 а.с. 144).
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 26.10.2005 року та ухвалою Верховного Суду України від 28.12.2006 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2005 року було залишено без зміни. Та на підставі цього рішення відкрите виконавче провадження (т.3 а.с. 147,161).
Разом з тим, попереднє рішення Печерського районного суду м.Києва від 26.04.2004 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17.11.2004 року про визначення порядку користування квартирою ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 01.06.2007 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (т.3 а.с.132-134).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.11.2007 року позовну заяву ОСОБА_3 про визначення порядку користування житловим приміщенням та виділення їй у користування кімнату 37,7 кв.м залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача без поважних причин (т.3 а.с.145).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 2.04.2010 року за ново- виявленими обставинами скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2005 року та визнано такими, що втратили законну силу ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 26.10.2005 року та ухвалу Верховного Суду України від 28.12.2006 року.
Таким чином, з аналізу судових рішень видно, що на час вчинення злочину 18.06.2008 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2005 року не було скасовано в установленому законом порядку, а тому ОСОБА_7 мав підстави вважати правомірними свої дії, як представник дочки за довіреністю ВСІ № 787006 від 03.08.2005 року, що були спрямовані на звільнення кімнати 37,7 кв.м від речей ОСОБА_6 і ОСОБА_10, а ОСОБА_6, в свою чергу, з огляду на інші судові рішення, які були прийняті по іншій цивільній справі, мав підстави вважати правомірними і свої дії щодо перешкоджання ОСОБА_7 у звільненні кімнати 37,7 кв.м від своїх речей і речей дружини.
Тобто, ці дані підтверджують факт існування між ними особливих неприязних стосунків внаслідок судових спорів.
Факт наявності таких неприязних стосунків підтверджено в суді показаннями підсудного ОСОБА_6, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1., ОСОБА_4, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_14., ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., потерпілого ОСОБА_23. на досудовому слідстві, показання якого досліджені судом.
З цих показань убачається, що ОСОБА_7, як представник співвласника ОСОБА_3 на підставі доручення ВСІ № 787006 від 03.08.2005 року, з лютого 2008 року приймав неодноразові спроби звільнити кімнату 37,7 кв.м від речей ОСОБА_6 і ОСОБА_10 Для чого він звертався за допомогою до своїх друзів ОСОБА_4, ОСОБА_14., ОСОБА_24., які разом з ОСОБА_7. приходили до квартири АДРЕСА_1, при собі мали молот і лом, з допомогою яких відкривали двері квартири, проходили до кімнати, виносили з неї речі мешканців, та заносили свої речі, які в подальшому ОСОБА_6 з дружиною знову виносили з кімнати, заповнюючи її своїми речами. 18.06.2008 року ОСОБА_7 і ОСОБА_4. в черговий раз прийшли до квартири з метою занести в кімнату свої речі, з приводу чого у них з ОСОБА_6 виник конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_7 повідомив про намір здати кімнату 37,7 кв.м. іншій особі в оренду, яка повинна прийти. И це стало причиною виникнення наміру у ОСОБА_6 вбити ОСОБА_7 і ОСОБА_4
Окрім того, зазначені обставини знайшли підтвердження наявними в матерілах кримінальної справи даними відмовних матеріалів по заявах як ОСОБА_6, так і ОСОБА_7, актів від 3.03.3008 року та 23.04.2008 року. (т.3 а.с. 157,186-225).
Крім того, судом достовірно встановлено, що 18.06.2008 року в квартирі АДРЕСА_1 перебувало лише 4 особи, а саме: подружжя ОСОБА_6 і ОСОБА_10 та потерпілі ОСОБА_7 і ОСОБА_4. Інших осіб в квартирі не було. Про це під час досудового слідства і судового розгляду справи зазначили ОСОБА_6, ОСОБА_4. та ОСОБА_10 як суду, так і слідчому.
У ході досудового слідства і судового розгляду справи жодних доказів про те, що до вбивства ОСОБА_7 та замаху на вбивство ОСОБА_4 18.06.2008 року в квартирі АДРЕСА_1 причетна дружина підсудного - ОСОБА_10, не встановлено.
Таким чином, суд вважає, що ці злочинні дії вчинив ОСОБА_6 Свій висновок суд обгрунтовує слідуючими доказами.
Так, в своїх первинних показаннях в судовому засіданні 12.02.2009 року ОСОБА_6 винним себе у вчиненні замаху на вбивство двох осіб, з яких він вбив ОСОБА_7, визнав частково, зазначивши, що ці злочини він учинив у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства з боку ОСОБА_7 і ОСОБА_4 Перебуваючи в такому стані, він двома предметами завдав удар в живіт ОСОБА_7, удар молотом по голові ОСОБА_7, та, можливо, спричинив колото-різане поранення грудей ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_6 дав суду детальні показання щодо обставин протиправного, на його думку, входження потерпілих до квартири, їх намагання звільнити кімнату 37,7 кв.м від речей ОСОБА_6, побиття ними підсудного, спричинення колотого поранення його дружині, які є аналогічними тим, що він давав в судовому засіданні 6.04.2009 року, та які фактично співпадають з показаннями ОСОБА_6 на досудовому слідстві в цій частині. (5 а.с. 120-125)
У судовому засіданні 4.03.2009 року підсудний в присутності інших обраних ним захисників пояснив про те, що він спричинив смерть ОСОБА_7, але зазначав, що це були не умисні дії. Він діяв в умовах захисту від насильства ( т. 6 а.с. 118)
У ході всього досудового слідства ОСОБА_6 в присутності трьох різних обраних ним захисників зазначав про те, що він, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними насильницькими діями з боку ОСОБА_7 і ОСОБА_4, двома предметами завдав удар у живіт ОСОБА_7 та удар молотом по голові останнього, та, можливо, спричинив колото-різане поранення грудей ОСОБА_4
Так, допитаний як підозрюваний 19.06.2008 року в присутності обраного ним захисника Желіховської Р.М. ОСОБА_6 щодо події 18.06.2008 року пояснив про
те ,що 18.06.2008 року біля 9 години 30 хвилин він, дізнавшись про те, що прийшли ОСОБА_7 і ОСОБА_4., зателефонував в ГУ МВС України у м. Києві та видкрив двері квартири, щоб її не зламали. ОСОБА_7 і ОСОБА_4. відштовхнули його і зайшли до кімнати 37,7 кв.м зі своїми речами. Він попросив дружину надати ОСОБА_4 рішення Апеляційного суду Донецької області від 1.06.2007 року. Дружина зайшла до кімнати, передала ОСОБА_4 це рішення. ОСОБА_6 намагався розмовляти спокійно. Розмовляючи з ними, він очікував працівників міліції, тим самим він намагався не допустити силового конфлікту. В той момент він запропонував ОСОБА_7 і ОСОБА_4. вийти на балкон і дочитати рішення суду. Після цього ОСОБА_7 і ОСОБА_4. пішли на балкон, а ОСОБА_6 передзвонив до ГУ МВС України у м. Києві, на що йому повідомили, що міліція виїхала. Повернушись до кімнати з балкону, ОСОБА_7 сказав, що нікого чекати не буде, став стулом штовхати його, а ОСОБА_4 наносив йому удари ломом по ногах, він впав на сервант, розбилося скло. ОСОБА_4 продовжував наносити удари ломом по ногах. У цей момент ОСОБА_7 вдарив його драбиною по спині. Він схопив драбину, склав її. Утримуючи драбину в руках, вони з ОСОБА_7 почали рухатися по кімнаті. Він вирвав драбину та заніс до коридору квартири. Повернувшись до кімнати 37,7 кв.м, він побачив, як ОСОБА_4, який стояв однією ногою на кріслі, а другою ногою на тумбі, почав ламати книжкові полиці. Він стягнув ОСОБА_4, який вдарив його ногою. В цей момент він схватив лом і вдарив ним ОСОБА_4 в пах. Помітивши відсутність дружини, забіг у коридор, де був ОСОБА_7. Потім ОСОБА_7, тримаючи в руці якийсь предмет, підбіг до нього, штовхнув його животом. Тоді ОСОБА_6 схопив з тумбочки якісь два предмета і наніс одночасно ними удар в живіт ОСОБА_7. Останній упав на спину. Потім він побачив, що на нього з молотом в руках біжить ОСОБА_4., але ОСОБА_4., перечепившись через ноги ОСОБА_7, спіткнувся, виронив молот і, ступивши декілька кроків, опинився на сходовій клітині під'їзду. Потім ОСОБА_4. почав наступати на нього зі стільцем в руках, але він з двома предметами в своїх руках, якими саме, він не пам'ятає, почав наступати на ОСОБА_4 В один з моментів, коли ОСОБА_4 намагався зайти до квартири, ОСОБА_6 завдав йому удар в область живота предметом, який утримував в руках. Окрім того, ОСОБА_6 взяв молот і завдав ним удар ОСОБА_7. Потім ОСОБА_4 побіг вниз по східцях, утримуючись при цьому за живіт, а ОСОБА_7 не подавав ознак життя. Тоді він - ОСОБА_6 вийшов з квартири та сів на східці і через деякий час приїхали працівники міліції.
Після ознайомлення з протоколом ОСОБА_6 власноручно зазначив про правильність викладених в ньому з його слів обставин (т.4 а.с.56-74).
Відповідно до даних освідування, зазначених у висновку експерта № 4137 від 20.06.2008 року, 20.06.2008 року, при освідуванні ОСОБА_6 пояснював судово-медичному експерту про те, що 18.06.2008 року ОСОБА_7 та очно знайомий наносили йому тілесні ушкодження та одного з них ОСОБА_6 вдарив металевим предметом у живіт, а іншого якимись гострими предметами бив по тілу (т.6 а.с.10)
Допитана в суді експерт ОСОБА_26. підтримала свій висновок та показала, що наведені у висновку обставини події, які відбувалися 18.06.2008 року в квартирі
АДРЕСА_1, зокрема з приводу нанесення ОСОБА_6 колото-різаних поранень іншим особам, записані зі слів ОСОБА_6 Про ці обставини ОСОБА_6 розповідав їй добровільно. На освідування він був доставлений працівниками міліції, але в її присутності конвой та працівники міліції взагалі не розмовляють, будь-якого тиску на ОСОБА_6 не було. На незаконні дії працівників міліції ОСОБА_6 їй не посилався та пояснював, що його не били. (т.7 а.с.85)
Згідно з актом стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної та наркологічної експертизи №333 від 23.09.2008 року в ході психологічного дослідження ОСОБА_6, розповідаючи про обставини події 18.06.2008 року, не заперечував свою причетність до вбивства ОСОБА_7 та нанесення колото- різаного поранення грудей ОСОБА_4 (т.4 а.с.242 зворот)
Згідно з даними протоколу допиту ОСОБА_6 як обвинуваченого від 24.06.2008 року, останній в присутності іншого обраного ним захисника Мухи О.О. підтвердив свої показання, які він давав 19.06.2008 року як підозрюваний (т.4 а.с.13-131).
Згідно з даними протоколу додаткового допиту як обвинуваченого від 14.07.2008 року в присутності обраного ним захисника ОСОБА_28., ОСОБА_6 своєї вини не визнав, проте, також пояснював, що наносив удар в живіт ОСОБА_7 предметами, які взяв з верстака. Крім того, ОСОБА_6 зазначав, що він перебував у збудженому стані і в цей момент міг завдати ОСОБА_4 удар. Всі поранення ОСОБА_7 та ОСОБА_4. завдав він сам з метою самозахисту, а не інша особа. (т.4 а.с. 133-142)
Відповідно з даними протоколу додаткового допиту як обвинуваченого 09.10.2008 року в присутності захисника ОСОБА_28., ОСОБА_6 підтверджував, що тілесні ушкодження, про які він говорив раніше в процесі слідства, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 завдавав саме він. Стосовно інших тілесних ушкоджень, які виявлені у ОСОБА_7 та ОСОБА_4, то ОСОБА_6 заначив, що не пам'ятає своїх дій після того, як ОСОБА_7 здійснив на нього напад. (т.4 а.с. 156-157). У той же час ОСОБА_6 власноручно зазначав у протоколі допиту деталі розвитку подій та місце знаходження учасників, що свідчить про усвідомлення ним характеру своїх дій.
Як вбачається зі смісту всіх вищевказаних протоколів, після ознайомлення зі змістом протоколів допиту як підозрюваного та обвинуваченого вони були підписані ОСОБА_6 і захисниками без будь-яких застережень, тим самим учасники підтвердили правильність викладених слідчим показань ОСОБА_6 Заяви чи посилання захисників або ОСОБА_6 на застосування до нього недозволених методів слідства з боку працівників міліції і слідчих відсутні.
Згідно з даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 24.06.2008 року з наданими до нього фото-таблицями ОСОБА_6 в присутності захисника Мухи 0.0. розповідав та показував на місці, яким чином він завдавав удар двома предметами в живіт ОСОБА_7 та один удар в живіт ОСОБА_4.
Як убачається з тексту протоколу, після оголошення змісту протоколу відтворення обставноки і обставин події, від ОСОБА_6 надійшли уточнення про те, що удар молотом ОСОБА_7 він наніс після того, як ОСОБА_7 лежав на підлозі та завдавав йому удари ногами по ногах. Ці удари спричинили йому нестерпну біль. Захисник Муха 0.0. вніс доповнення до протоколу відтворення обстанови і обставин події про те, що ОСОБА_6 не вказував на те, що завдав удари ОСОБА_7 столярними інструментами, він лише повідомляв, що вхопив предмети, які лежали в коридорі на тумбі. Захисник доповнив, що ОСОБА_6 під час відстворення обстановки і обставин події зазначав про те, що в коридорі не було зовнішнього освітлення, тому останній не бачив, чим і в яку частину тіла завдавав удари ОСОБА_7. Захисник вказавав, що ОСОБА_6 під час даної слідчої дії зазначав, що просив свою дружину та конс'єржа будинку викликати працівників міліції. ОСОБА_6 також вказував, що ОСОБА_4 схопив у коридорі якийсь предмет, який утримував у своїх руках перед тим, як ОСОБА_6 завдавав йому удар в область живота.
Внесені ОСОБА_6 і захистом уточнення і доповнення свідчать про добровільність дачі показань ОСОБА_6 і відсутність застосування до нього будь- якого примусу.
Слід зазначити й про те, що доповнень відносно застосування до ОСОБА_6 працівниками міліції і слідчими недозволених методів дізнання та слідства ні ОСОБА_6, ні захисник не надавали, (т.4 а.с.72-124).
Як убачається з даних протоколу очної ставки від 23.07.2008 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_4, в присутності захисника ОСОБА_28. і представника потерпілого ОСОБА_6 підтвердив раніше дані ним показання, а після ознайомлення з протоколом очної ставки ОСОБА_6 власноручно вніс до протоколу уточнення про те, що він перший раз вдарив ОСОБА_4 тупим кінцем лома (пишні).
Таким чином, наведені показання ОСОБА_6 у ході досудового слідства і судового розгляду справи свідчать про його безпосередню причетність до інкримінованих йому злочинів.
Винуватість ОСОБА_6 знайшла своє підтвердження й іншими дослідженими судом доказами.
Так, допитана в суді потерпіла ОСОБА_2 показала, що вона є дружиною ОСОБА_7 18.06.2008 року її чоловік разом із знайомим ОСОБА_4 пішли до квартири АДРЕСА_1, щоб занести речі в кімнату 37,7кв.м. Ці речі були складено у чемодани і кульки. В цей день повинен був прийти чоловік, який погодився орендувати кімнату 37,7 кв.м. ОСОБА_7 був обізнаний про рішення Апеляційного суду Донецької області від 1.06.2008 року з травня-червня 2008 року. 18.06.2008 року біля 9 години 30 хвилин ОСОБА_7 зателефонував їй на мобільний телефон і сказав, що ОСОБА_6 впустив його до квартири, але викликав міліцію. ОСОБА_7 також повідомив, що ОСОБА_6 заніс ще більше своїх речей до кімнати і в цей чає розмова обірвалась, але телефон
не вимкнувся і через нього вона віддалено чула голоси. Вона зателефонувала сусідці ОСОБА_29., яка мешкала в квартирі АДРЕСА_3, і попросила, щоб та спустилась до квартири АДРЕСА_1, щоб дізнатися, що коїться в цій квартирі. Через декілька хвилин ОСОБА_29. зателефонувала та з хвилюванням повідомила, що на порозі перед вхідними дверима до даної квартири стоїть ОСОБА_4. і закривається стільцем, а з живота в нього тече кров, а голосу ОСОБА_7 не чутно. Коли вона приїхала до вказаної квартири, то дізналась, що ОСОБА_6 вбив ОСОБА_7 і наніс поранення ОСОБА_4.
Потерпіла ОСОБА_1. суду пояснила про те, що вона є донькою ОСОБА_7, 18.06.2008 року на мобільний телефон їй зателефонувала мати, ОСОБА_2, яка попросила приїхати до квартири АДРЕСА_1, де в цей час перебував ОСОБА_7 Мати сказала, що батько пішов до ОСОБА_6, він їй дзвонив з квартири і казав про те, що дуже дивно, що ОСОБА_6 його пустив, бо раніше не пускав, що він викликав міліцію, і що в кімнату було занесені дуже багато речей, тому кімнату треба знову звільняти. Батько хотів занести деякі речі до кімнати сестри, бо він знайшов чоловіка, який готовий був орендувати кімнату. Батько намагався занести речі, там були подушки, покривала, якась білизна та інструменти на випадок, якщо треба буде знову ламати замки. Потім зателефонувала сусідка ОСОБА_29., повідомила про те, що побачила ОСОБА_4, який стояв коло дверей з стільцем, і з живота в нього текла кров, а голосу батька не чутно. Коли вона 18.06.2008 року заходила в парадне, побачила працівників міліції, які тільки приїхали. Вона побачила на східцях плями крові, ОСОБА_6 сидів біля вхідних дверей квартири 19 на східцях і щось тримав у руці. Його працівники міліції спитали:"Це ти зробив?", на що ОСОБА_6 сказав: «Так, я вже не міг терпіти». Вона побачила в квартирі батька, який лежав мертвий весь у крові.
Потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду про те, що для представництва її інтересів, а також для розпорядження всім її майном, в тому числі належною їй частиною квартири АДРЕСА_1, вона видала батькові відповідну довіреність. Довіреністю вона надала батькові увесь обсяг прав співвласника квартири. Батько діяв за її згодою. Входження до квартири ОСОБА_4 також було нею погоджено. 18.06.2008 року батько з її дозволу намагався занести в кімнату речі, частина з яких належала їй. Зі слів рідних, їй відомо про те, що коли приїхала швидка медична допомога, то лікарі не могли увійти до вказаної квартири, тому що їх не пускав ОСОБА_6, стоячи в дверях з ножем ( т.6 а.с. 146-156).
Потерпілий ОСОБА_4. в судовому засіданні 4.03.2009 року показав про те, що його товариш ОСОБА_7 був представником доньки на підставі генерального доручення. ОСОБА_6 не впускав ОСОБА_7 до квартири 19, де 2\5 її частини належали ОСОБА_3. і ОСОБА_11. ОСОБА_7 вирішив здати кімнату квартирантам. 17.06.2008 року ОСОБА_7 попросив його допомогти звільнити кімнату від речей ОСОБА_6 і ОСОБА_10 та внести свої речі, оскільки 18.06.2008 року біля 10 години має прийти чоловік для огляду кімнати з метою її оренди. 18.06.2008 року біля 8.30 години вони зустрілися, взяли з собою молот і лом, з якими раніше неодноразово приходили до квартири 19, два великих кулька, чемодани, підійшли до дверей квартири 19, подзвонили. ОСОБА_6 відмовився відкривати двері. А коли ОСОБА_7 сказав, що буде ломати замки, ОСОБА_6 відкрив двері та дозволив їм спокійно зайти до кімнати 37,7кв.м. Вони занесли до кімнати спочатку речі, а потім ОСОБА_4 заніс молот і лом, поклав біля піаніно. ОСОБА_6 попередив, що він викликав працівників міліції. ОСОБА_4. просив ОСОБА_6 принести рішення Апеляційного суду Донецької області. ОСОБА_6 покликав дружину ОСОБА_10, яка перебувала в кухні, і вона принесла йому копію цього рішення. ОСОБА_4 присів біля стола у кімнаті 37,7 кв.м та біля 10 хвилин читав його. ОСОБА_7 і ОСОБА_6 сиділи поруч за столом. Розмова проходила відносно у спокійній обстановці, без криків та погроз. Він повернув рішення ОСОБА_10 і вона вийшла з кімнати. ОСОБА_7 сказав йому, що треба звільняти кімнату від речей ОСОБА_6, оскільки о 10 годині має прийди орендар та попросив ОСОБА_4 знімати книжкову полицю. ОСОБА_7 підійшов до металевої стрем'янки, яка стояла в цій кімнаті, хотів її наблизити, щоб ОСОБА_4 нею скористувався. Цю стрем'янку з іншого боку схопив ОСОБА_6, і вони почали виривати її один у одного, пересувати її до виходу з кімнати. Потім залишили її. ОСОБА_6 відійшов, а ОСОБА_7 взяв крісло і почав тягнути його до вхідних дверей. ОСОБА_6 йому перешкоджав. В момент, коли ОСОБА_4 намагався зняти книжкову полицю, ОСОБА_6 наніс йому ломом удар у лівий бік. Він забрав лом у ОСОБА_6 і поставив його біля вікна. В кімнату 37,7 кв.м зайшов ОСОБА_7. Він пояснив останньому, що ОСОБА_6 його вдарив.
Як зазначив в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4., коли він уперше підійшов до книжкової полиці і почав її знімати, а ОСОБА_6 штрикнув його ломом у лівий бік, після чого, ОСОБА_4 забрав лом та поставив його біля вікна кімнати 37,7 кв.м, ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_6 ніяких активних дій щодо один одного не вчиняли. Ці події відразу припинилися, не знайшовши свого розвитку. Після чого він з ОСОБА_7. вийшли на балкон покурити, де перебували протягом 8-10 хвилин.
Вони повернулися з балкону до кімнати 37,7кв.м. ОСОБА_7 пішов до коридору квартири. ОСОБА_6 в цей момент також не було в кімнаті 37,7 кв.м. ОСОБА_4 вдруге підійшов до полиць і, стоячи біля них, обмірковував, яким чином їх треба знімати. У цей момент до нього несподівано підбіг ОСОБА_6, який приставив йому до шиї лом та почав ним душити. ОСОБА_4. намагався його відштовхнути від себе, а коли зрозумів, що не може цього зробити, почав кликати на допомогу ОСОБА_7, який в той час знаходився поза межами кімнати. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 почалася боротьба, в ході якої вони обоє трималися за лом та розбили скло серванту. Після цього ОСОБА_4. поставив ОСОБА_6 підніжку та відштовхнув його з ломом у напрямку вікна. Під час боротьби ОСОБА_4. почув з коридору голос ОСОБА_7, який двічі кликав на допомогу. ОСОБА_4 зрозумів, що той в коридорі. Боротьба між ним і ОСОБА_6 тривала близько 3 хвилин. Після того, як ОСОБА_4. відштовхнув ОСОБА_6 до вікна, він направився до виходу з кімнати на допомогу ОСОБА_7, а коли підійшов до дверей цієї кімнати, обернувся та побачив справа від себе ОСОБА_6 з ножем в лівій руці, якого він тримав лезом догори. Це був, як йому здалося, столовий ніж, а не той, який було вилучено з місця події.
ОСОБА_4. схопив правою рукою ліву руку ОСОБА_6, а лівою рукою блокував його праву руку, і так вони простояли приблизно 2 хвилин, після чого ОСОБА_4 спробував вдарити головою в обличчя ОСОБА_6, але не дістав його. Тоді ОСОБА_4 ногою вдарив ОСОБА_6 у ділянку печінки.
За яких обставин він отримав ножове поранення, він пояснити не може, оскільки був сконцентрований на боротьбі з ОСОБА_6 і відразу удару не відчув.
Коли він штовхнув ОСОБА_6 ногою, то відпустив його руку, в якій знаходився ніж, і в цей час отримав ножове поранення своєї руки. Після цього ОСОБА_4. відразу вибіг з квартири, перестрибнувши через ОСОБА_7, який лежав у коридорі. Відразу ж у дверях з'явився ОСОБА_6, однак, він невдовзі зайшов до коридору квартири, присів біля ОСОБА_7 і почав наносити чорною сумкою, в якій, як він потім зрозумів, знаходився молот, удари ОСОБА_7 ОСОБА_4 став наближатися до ОСОБА_6, але відразу відступив на сходову площадку, так як ОСОБА_6 наступив на нього. Після цього ОСОБА_4. ще двічі намагався зайти до квартири з метою надання допомоги ОСОБА_7, але кожен раз ОСОБА_6 підіймався та наступав на нього і йому доводилося виходити з квартири на сходову площадку. ОСОБА_6 повертався до коридору квартири та продовжував завдавати удари сумкою з молотом ОСОБА_7 Коли ОСОБА_4. вдруге входив до коридору квартири, він побачив на східцях між другим і третіми поверхами ОСОБА_29., яка крикнула, що викличе міліцію і швидку допомогу. Він взяв у руки стілець, виставив його перед собою, намагаючись таким чином відштовхнути ОСОБА_6, але останній знову на нього наступав.
Відчувши погіршення стану здоров'я і побачивши на собі кров, ОСОБА_4. спустився на перший поверх, де дочекався лікарів, яким повідомив про наявність ще одного пораненого - ОСОБА_7 Лікар піднявся до квартари 19 і відразу повернувся та повідомив, що біля дверей квартири стоїть бородатий чоловік з ножем (т.5 а.с. 129-136).
У ході очної ставки з ОСОБА_6 потеріплий ОСОБА_4. від 23.07.2008 року пояснював про те, що ОСОБА_6 сам відкрив двері квартири, спочатку все відбувалося спокійно. Активні злочинні дії ОСОБА_6 розпочалися після того, як вони з ОСОБА_7. повернулися з балкону з наміром продовжити свої дії по виносу речей, підтвердив обставини нанесення ОСОБА_6 ударів сумкою з молотом по ОСОБА_7 у коридорі квартири та зазначив, що не відчув моменту, коли йому було завдано ножове поранення грудей ( т.4 а.с. 158- 172).
Показання ОСОБА_4 про те, що, зі слів лікаря, ОСОБА_6, перебуваючи на сходах біля квартири 19, тримав ніж, знайшли своє підтвердження показаннями свідка лікаря швидкої медичної допомоги ОСОБА_30. Свідок ОСОБА_30 підтримав свої показання на досудовому слідстві, пояснивши суду про те, що в літку або восени 2008 року за викликом у складі бригади швидкої медичної допомоги прибув до будинку АДРЕСА_1, де біля приміщення охоронця в під'їзді знаходився напівлежачи чоловік, яким, як він дізнався, був ОСОБА_4. Йому сказали, що в квартирі 19 є ще один постраждалий. На другий поверх тягнулися криваві сліди. Піднявшись на другий поверх, він побачив, що біля дверей квартири № 19 на східцях сидів чоловік похилого віку з бородою. Це був ОСОБА_6 В руках він тримав предмет, який був довгим, схожим на ніж. ОСОБА_6 сказав, що нікого до квартири не пустить, бо це його власність. Побачивши кров на сходах, ОСОБА_30 розвернувся і пішов донизу. ОСОБА_4 нічого не розповідав, він був у важкому стані, у нього була одна проникаюча різана рана правої верхньої частини живота. Цьому потерпілому була своєчасно надана медична допомога, внаслідок чого збережено його життя (т.7 а.с.6)
Свідок ОСОБА_10 показала в суді про те, що вона є дружиною ОСОБА_6 18.06.2008 року біля 9 години 25 хвилин до їх квартири прийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_4., почали стукати у двері. ОСОБА_7 сказав, щоб відкривали двери, бо він їх взламає. ОСОБА_6 їм сам відчинив двері. Перед тим, як відкрити двері, ОСОБА_6 по телефону викликав працівників міліції. ОСОБА_7 та ОСОБА_4. занесли в кімнату 37,7кв.м свої речі, в тому числі молот та лом, з якими вони вже приходили раніше. Вона перебувала в кухні і чула, як ОСОБА_4. просив у чоловіка надати йому рішення Апеляційного суду Донецької області. Чоловік попросив її принести вказане рішення. Вона надала ОСОБА_4 це рішення. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 сиділи за столом в кімнаті 37,7 кв.м, і розмовляли, а ОСОБА_4 в цей час поруч читав рішення.(т.6 а.с.187-188)
Наведені показання свідка ОСОБА_10. свідчать про те, що ОСОБА_6 18.06.2008 року, викликавши працівників міліції, сам відкрив потерпілим двері,
пустив їх до квартири, що виключало визнання протиправними їх входження до
квартири. Про такі обставини зазначали ОСОБА_6 на досудовому слідстві, потерпілий ОСОБА_4. та потерпіла ОСОБА_2 Остання вказувала про те, що у
телефонній розмові з ОСОБА_7. він сказав, що ОСОБА_6 добровільно
впустив їх до квартири, що викликало у нього здивування.
Крім того, показання ОСОБА_4 про те, що події в кімнаті 37,7 кв.м розпочиналися в спокійній обстановці, ніхто не кричав та не погрожував, він читав
рішення, а поруч з ним за столом сиділи ОСОБА_7 і ОСОБА_4., знайшли
своє підтвердження показаннями свідка ОСОБА_10. в цій частині та показаннями
ОСОБА_6 на досудому слідстві як підозрюваного 19.06.2008 року про те, що
коли ОСОБА_4 читав рішення Апеляційного суду Донецької області, ОСОБА_6
намагався вести себе спокійно, очікував приїзду працівників міліції, тому й
запропонував потерпілим вийти на балкон. ОСОБА_4. також вказував на те, що
вони з ОСОБА_7 виходили на балкон курити біля 10 хвилин.
Як зазначив ОСОБА_6 на досудовому слідстві як підозрюваний, коли ОСОБА_7 і ОСОБА_4 пішли на балкон, він в цей момент подзвонив до ГУ МВС
України в у м. Києві.
Свідок охоронець в парадному під'їзді будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_31 пояснив суду про те, що квартира 19 розташована на другому поверсі будинку. 18.06.2008 року він пропустив ОСОБА_4 і ОСОБА_7, які піднялися на другий поверх. Не відразу, а через 15-20 хвилин він почув підвищені голоси, які лунали з другого поверху, потім він почув глухий удар, стук. ОСОБА_4 спускався на перший поверх, він тримався за живіт, у нього була кров. ОСОБА_4 двічі піднімався по сходах наверх. Біля ліфту на першому поверсі та на сходах, які вели до другого поверху, була кров. (т.7 а.с.11)
Та обставина, що свідок ОСОБА_31 не відразу, коли потерпілі прийшли до квартири 19, а лише по сплину біля 20 хвилин почув підвищені голоси та шум в квартирі 19, також свідчить про те, що ОСОБА_6 добровільно впустив їх до квартири, події спочатку розгорталися спокійно.
Свідок оперативний черговий ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_21 пояснив суду про те, що 18.06.2008 року, коли він чергував, ОСОБА_6 до чергової частини дзвонив двічі, (т.6 а.с.173).
Згідно з повідомленням чергової частини штабу ГУ МВС України у м. Києві від 5.09.2009 року за № 2\3-377, 18.06.2008 року ці дзвінки були зафіксовані о 9.40 годині (т.3 а.с.125), а за даними карти швидкої медичної допомоги виклик за адресою: АДРЕСА_1 був зафіксований 18.06.2008 року о 10.05 годині (т.3 а.с.20).
Таким чином, суд вважає, що другий телефонний дзвінок до міліції ОСОБА_6 здійснив о 9.40 годині в період перебування ОСОБА_7 і ОСОБА_4 на балконі.
Як далі пояснила суду свідок ОСОБА_10, коли ОСОБА_4 віддав їй рішення і вона повернулася до кухні, і там почула слова ОСОБА_7 про те, що треба вносити речі, зараз прийде орендатор. Після чого вона почула голоси та двін розбитого скла. Вона пішла до кімнати і побачила, як ОСОБА_7 тримався за широку частину металевої драбини, а її чоловік - за її вузьку частину, та тягнули кожен на себе. Тримаючи драбину, ОСОБА_7 завдав нею удар по голові її чоловікові. В цей час до них підбіг ОСОБА_4., який декілька разів вдарив її чоловіка ломом по ногам. Вона намагалася їх розняти, але в цей момент ОСОБА_4 завдав їй удар гострим кінцем лому в праве плече. Вона сказала, що поранена і забігла за ширму в кімнаті. Вона чула шум в кімнаті, прохання ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про допомогу. Потім шум перемістився до коридору і настала тиша. Вийшовши із-за ширми, вона побачила, що на підлозі в коридорі без ознак життя лежав ОСОБА_7, він був у крові, біля нього також була лужа крові. Біля ОСОБА_7 стояв ОСОБА_6 і тримав в руці якийсь предмет. Вона не впенена, що це був ніж, але це був не лом. ОСОБА_4 перебував на площадці біля входу до квартири. ОСОБА_4 направився до чоловіка. ОСОБА_6, тримаючи цей предмет, пішов на ОСОБА_4. Вона в цей момент знову повернулася за ширму в кімнату 37,7 кв.м, де залишалася до приїзду працівників міліції. (т.6 а.с.188-193)
Про те, що 18.06.2008 року ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_7 ножове поранення, свідок ОСОБА_10 пояснювала оперуповноваженому Печерського РУ ГУ МВС України в м. Кивєві в ході допиту як свідка 18.06.2008 року, тобто відразу після події злочину. ОСОБА_10 зазначала, що між її чоловіком і старшим за віком чоловіком, як встановлено ОСОБА_7., була бійка. Вона бачила, що ОСОБА_6 ножем «порнув» ОСОБА_7, від чого останній впав на підлогу і на ньому з'явилася кров. Інший чоловік, як встановлено це був ОСОБА_4., взяв якись предмет, підбіг до її чоловіка битися, але ОСОБА_6 відігнав його і ОСОБА_4 побіг вниз по сходах, а вона з чоловіком залишися в квартирі чекати працівників міліції. Вважала, що ОСОБА_6 оборонявся. Потім свідок ОСОБА_10 уточнила свої показання та зазначила, що не бачила, як ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_7 ножем. Ніж в руках ОСОБА_6 вона побачила, коли ОСОБА_7 лежав на підлозі (а.с. 1-3 т.3).
Та обставина, що свідок ОСОБА_10 уточнила свої показання, свідчить про їх добровільність та підтверджує спричинення саме ОСОБА_6 ножових ран ОСОБА_7
У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 про те, що працівники міліції чинили на неї тиск, не посилалася. Тому протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 18.06.2008 року суд визнає належним доказом.
Свідок ОСОБА_29 показала суду про те, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_3. Влітку 2008 року, число вона не пам'ятає, їй подзвонила ОСОБА_2, повідомила, що її чоловік пішов до квартири ОСОБА_6, і попросила подивитись, що там відбувається. Вона вирішила прибратися, а потім спуститися до квартири ОСОБА_6. Коли вона прибралася, то чула голос ОСОБА_7, який говорив голосно, оскільки користувався слуховим апаратом. Вона чула гуркіт в квартирі 19. Коли вона спустилася на сходові клітини між 3-м та 2-м поверхом, то побачила багато крові на сходовій площадці біля квартири 19 та ОСОБА_4, який зі стільцем в руках намагався зайти до квартири І9, але хтось йому заважав. Він провів рукою по животу і в нього була повна жменя крові. Крикнувши ОСОБА_4, що викличе міліцію та швидку, вона піднялася до себе в квартиру, викликала швидку допомогу та міліцію. Потім знову спустилася до квартири 19, але ОСОБА_4 вже не було. Вона зайшла до своєї квартири, де почула сильний крик ОСОБА_7 і гуркіт. Вона в черговий раз спустилася, але біля квартири нікого не було. Вона піднялася до себе в квартиру, подзвонила до ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яким повідомила, що біля дверей 19 багато крові, голоса ОСОБА_7 не чутно.
Коли приїхали працівники міліції, ОСОБА_6 сидів на сходах біля квартири і на їх запитання, відповів, що він скоїв вбивство, оскільки це йому все набридло. (т.6 а.с. 163)
З досліджених судом пояснень ОСОБА_20. від 18.06.2008 року і протоколу допиту ОСОБА_20. як свідка від 25.07.2008 року на досудовому слідстві (т.1 а.с.36, т.3 а.с.31-37), вбачається, що вона не давала показань про те, що після того, як ОСОБА_4 вже не було біля квартири 19, вона, знаходячись у своїй квартирі, повторно чула сильний крик ОСОБА_7 та гуркіт. Будь-яких доповнень щодо неповноти наведених слідчим її показань не подавала. Тому показання свідка ОСОБА_20., які вона стала давати в подальшому про повторний крик ОСОБА_7, суд вважає суперечливими, такими, що викликають у суду сумнів і не підтверджуються іншими доказами, а тому суд показання свідка Уманської в цій частини вважає недостовірними.
Свідок дільничний інспектор Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві ОСОБА_33 суду пояснив про те, що 18.06.2008 року зателефонував черговий по Печерському РУ ГУ і повідомив, що в кв. АДРЕСА_1 скоєно вбивство, затримано ОСОБА_6 й на місце направлено слідчо-оперативну групу. Він з ОСОБА_34 охороняли місце події. В квартиру вони не заходили, але бачили на сходовій клітині сліди крові, в коридорі знаходилось тіло ОСОБА_7, а ОСОБА_6 знаходився на сходовій клітині біля ліфту. ОСОБА_6 сидів на сходах, руки були за спиною в наручниках, чи були у нього руки в крові, свідок не пам'ятає. (т.6 а.с.176)
Свідок дільничний інспектор Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_34 пояснив суду про те, що 18.06.2008 року у зв'язку з повідомленням про вбивство вони разом з ОСОБА_33 прийшли на місце події. Там вже працювала слідчо-оперативна група. Він опитував ОСОБА_1. До квартири 19 він не заходив. Бачив ОСОБА_6, якого виводили з під'їзду та садили в машину працівники відділу «Беркут». ОСОБА_6 йшов самостійно, був цілком нормальною на вигляд людиною. У свідка не склалося враження, що ОСОБА_6 перебуває в неадекватному стані.(т.7 а.с.1 )
Свідок ОСОБА_15., який працював на посаді слідчого Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві, суду пояснив, що 18.06.2008 року йому повідомили через чергового Печерського РУ ГУ про те, що по АДРЕСА_1 скоєно вбивство, і він здійснив виїзд за вказаною адресою. ОСОБА_6 сидів на східцях біля квартири №19 зі слідами бурого кольору на одязі, схожими на кров. На місці події в квартирі він з ОСОБА_6 не спілкувався. ОСОБА_6 працівники «Беркута» відразу спустили вниз і доставили до Печерського РУ ГУ МВС України у м.Києві. А він провів огляд місця події і трупа, про що склав протокол. На місці події було виявлено сумку з молотом та ніж кустарного виробництва зі слідами крові. Інших ножів зі слідами крові та лому виявлено не було. По закінченню роботи він прослідував до Печерського РУ ГУ, де склав протокол затримання ОСОБА_6 на підставі ст. 115 КПК України, виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ч.1 ст.115 КК України лише по обставинах вбивства ОСОБА_7. Про те, що в лікарню була доставлена ще одна людина, він не знав, дізнався про це пізніше, коли працівники карного розшуку надали медичну довідку. ОСОБА_6 був допитаний ним як підозрюваний 19.06.2008 року в присутності обраного ним захисника Желіховської Р.М. Перед допитом ОСОБА_6 надавалося побачення із захисником в приміщенні чергової частини. Перед першим допитом ні захисник, ні ОСОБА_6 не заявляли про те, що їм надано мало часу для спілкування перед допитом. Інших розмов з ОСОБА_6 він не проводив. Про обставини вбивства ОСОБА_7 ОСОБА_15 стало відомо від ОСОБА_6 під час його допиту 19.06.2008 року. У ході допиту ОСОБА_6 визнав нанесення ударів ОСОБА_7 двома предметами в живіт, серед яких міг бути ніж. Про ОСОБА_4 він дізнався також при допиті ОСОБА_6 як підозрюваного 19.06.2008 року. ОСОБА_6 назвав інше прізвище другого потерпілого - ОСОБА_14. ОСОБА_6 давав показання самостійно та добровільно, без примушування, в присутності обраного ним захисника. Протокол допиту ОСОБА_6 як підозрюваного 19.06.2008 року він спеціально складав рукописно, щоб ОСОБА_6 і захист не сказали, що він підробив цей протокол на комп'ютері. Він задавав питання, а ОСОБА_6 добровільно відповідав, потім ОСОБА_6 і захисник підписали протокол, засвідчивши правильність викладених у протоколі показань. Зауважень і доповнень від захисника та ОСОБА_6 не надходило.
Під час допиту ОСОБА_15. не помічав, щоб між захисником і ОСОБА_6 була недовіра, у них була спільна позиція, протиріч між ними він не помітив.
Пізніше він провів з ОСОБА_6 відтворення обстановки та обставин події в квартирі АДРЕСА_1 за участю іншого обраного ОСОБА_6 захисника Мухи О.О. В ході відтворення ОСОБА_6 добровільно показав всі обставини подій, які відбувалися 18.06.2008 року. Вказаний протокол був підписаний учасниками слідчої дії. Захисник і ОСОБА_6 внесли свої уточнення до протоколу. Він також допитував ОСОБА_6 як обвинуваченого в присутності обраного ним захисника Мухи О.О., де ОСОБА_6 підтвердив свої раніше дані показання. Свідок ОСОБА_15. зазначив про те, що ОСОБА_6 на допитах говорив про те, що спричинив колото-різане поранення ОСОБА_4, але говорив про це не детально. Він більш ретельно розповідав про конфлікт з ОСОБА_4 в кімнаті. Ні захисники, ні ОСОБА_6 в ході допиту не заявляли про те, що до ОСОБА_6 працівниками міліції застосовувалися недозволені методи слідства. Такі скарги про застосування ним або іншими працівниками міліції недозволених методів слідства по справі не надходило. Відвід йому не заявлявся (т. 7 а.с. 114).
Підсудний ОСОБА_6 після допиту ОСОБА_15. підтвердив, що слідчий ОСОБА_15. під час проведення слідчих дій тиск до нього не чинив, погроз з його боку не було. В ході відтворення обстановки і обставин події 24.06.2008 року ОСОБА_15.записував в протокол те, що говорив ОСОБА_6
Свідок слідчий СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_16. суду пояснив про те, що в його провадженні перебувала кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6, з яким він проводив додатковий допит обвинуваченого, пред'являв кінцеве обвинувачення, проводив очну ставу між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, ознайомлював з матеріалами справи. При проведенні слідчих дій до ОСОБА_6 фізичне і психічне насильство не застосовувалось. Показання ОСОБА_6 давав самостійно, з участю обраного ним захисника, його в часі дачі показань ніхто не обмежував, він знайомився зі своїми показаннями, про що свідчать підписи в протоколах його і захисника. Він надавав час для спілкування ОСОБА_6 зі своїми захисниками і не обмежував їх у цьому. Відводів йому ОСОБА_6 і захисник не заявляли. 10.10.2008 року він оголосив про закінчення досудового слідства. ОСОБА_6 затягував ознайомлення з матеріалами справи, у зв'язку з чим було внесено подання до апеляційного суду про обмеження строку ознайомлення обвинуваченого зі справою. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 3.12.2008 року ОСОБА_6 було встановлено цей строк до 16.12.2008 року (т.7 а.с.121)
Крім вищевказаних показань потерпілих і свідків вина підсудного ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинних дій повністю підтверджується іншими об'єктивними доказами, в тому числі висновками проведених по справі експертиз.
Так, згідно з даними протоколу огляду місця події з наданими до них фото- таблицями від 18.06.2008 року, предметом огляду була квартира АДРЕСА_1, в якій проживав ОСОБА_6 Під час огляду в коридорі квартири був виявлений труп ОСОБА_7 з ознаками насильницької смерті, а саме: з множинними колото-разіними та різаними ранами шиї, грудей, черева. Біля трупу ОСОБА_7 знаходились великі калюжі крові. (т.1а.с.40-
43)
Згідно з даними протоколу огляду місця події від 18.06.2008 року з наданими до них фото-таблицями, предметом огляду була квартира АДРЕСА_1. У ході огляду місця події встановлено: в коридорі квартири видно сліди боротьби: розкидані табуретка, стілець, здвинута тумбочка коричневого кольору, біля якої на підлозі лежить труп ОСОБА_7 Під табуреткою вилучено ніж, вкритий плямами речовини бурого кольору, схожої на кров. В коридорі знаходилася драбина у складеному положенні. В кухні біля столу виявлено великий матерчатий чохол чорного кольору з слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, в якому знаходився молот. Дерев'яна ручка та металева поверхня молота вкриті плямами речовини бурого кольору, схожої на кров. В кімнаті 37,7 кв.м, яка мала вихід на балкон, біля меблевої стінки виявлено сліди боротьби: у самій стінці розбито скло, уламки якого розкидані на підлозі біля стінки, що, як вказував ОСОБА_4., розбилося під час боротьби між ним і ОСОБА_6, кожен з яких утримував лом, після того, як ОСОБА_6, повернувся з коридору квартири, тобто після вчинення ним вбивства ОСОБА_7 (т.1 а.с.70-75)
Згідно з висновками судово-медичної комісійної експертизи №165 від 17.12.2009 року, судово-медичної експертизи №189\2468 від 02.09.2008 року із врахуванням даних про локалізацію, характер та морфологію тілесних ушкоджень у ОСОБА_7, характеру та локалізації пошкоджень його одягу, з урахуванням походження забруднення кров'ю його одягу та одягу ОСОБА_6, в якому вони були вдягнуті 18.06.2008 року, ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження:
а) ділянка розмізчення шкіри та підшкірної клітковини на нижній губі зліва, садно у вигляді півмісяця в центрі підборіддя з дрібними надривами шкіри, руйнування верхньої щелепи в передній частині із ушкодженням передніх зубів, велика забійно-рвана рана в ділянці верхньої щелепи справа з розміченням підшкірної клітковини, скалковий перелом нижньої щелепи;
б) садно на рівні правої ключиці з розміченням підшкірної клітковини на цьому рівні, скалковий перелом передньої частини правої ключиці;
Цей комплекс ушкоджень виник від не менше ніж 3-кратної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту ( який мав високу кінетичну енергію, тобто велику масу), при цьому даним предметом був наданий на експертизу молот. Ці ушкодження уговорились незадовго до настання смерті, мали ознаки прижиттєвих, відносилися до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
При цьому,
- дія молоту була здійснена на фіксовану голову потерпілого, тобто останній знаходився у горизонтальному (або близькому до нього) положенні - лежачі на підлозі;
- дія молоту в ділянку правої ключиці могла бути як при знаходженні його та нападника у вертикальному положенні «обличчя до обличчя» та при знаходженні його у горизонтальному (або близькому до нього) положенні - лежачі на підлозі.
Наявність крові з домішками поту, епітеліальних клітин слизових оболонок на ударній та інших частинах молота, наявність крові з домішками поту, епітеліальних клітин слизових оболонок, мікрофрагментів сполучної тканини на чохлі в зоні пошкоджень чохла свідчили про те, що:
- все це може бути наслідком лише дії молота, який був обгорнутий в чохол, або не був обгорнутий в чохол, в ділянку голови потерпілого;
- наявність крові з домішками поту - могла бути наслідком дії молота, який був обгорнутий в чохол, або не був обгорнутий в чохол, в ділянку правої ключиці, яка була прикрита одягом, просякнутим кров'ю.
Вказані дані підтверджують показання ОСОБА_4 про те, що він бачив, як ОСОБА_6 присів в коридорі та став наносити удари лежачому на підлозі ОСОБА_7 чохлом, в якому знаходився молот, та з яким вони прийшли до квартири 18.06.2008 року.
Також за висновками експертиз у ОСОБА_7 виявлено:
в) синець на нижній повіці правого ока, виник від однократної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту в праву навколоочну ділянку, і ним могла бути кисть людини, що зібрана в кулак, що виникло незадовго до настання смерті та мала ознаки легкого тілесного ушкодження.
Вказані дані узгоджуються з даними протоколу огляду місця події, де в коридорі квартири виявлено сліди боротьби, зокрема, здвинута тумбочка коричневого кольору, біля якої на підлозі лежить труп ОСОБА_7, та з показаннями свідка ОСОБА_10 від 18.06.2008 року на досудовму слідстві про те, що між ОСОБА_7. і ОСОБА_6 в коридорі квартири була боротьба, вона бачила ОСОБА_7, який лежав на підлозі коридору квартири в калюжі крові, а поруч з ним свого чоловіка, який в руці тримав ніж. А також з показаннями як ОСОБА_6, так і ОСОБА_4, які в ході досудового і судового слідства у своїх неодноразових показаннях не зазначали про те, що до моменту вбивства ОСОБА_7 у коридорі квартири в останнього був синець на нижній повіці правого ока від будь-яких сторонніх дій.
Також у ОСОБА_7 виявлено:
г) рана (№ 1) в ділянці нижньої щелепи справа, з рівними, не осадненими краями, і гострими кутами, довжина рани значно перевищувала її глибину;
д) рана (№ 2) в правій надключичній ділянці, яка сполучалася з раною (№ 3) на задній поверхні шиї, рани з рівними не осадненими краями, П-подібним та гострокутним кінцями;
є) рана (№ 4) на передній поверхні шиї над яремною вирізкою грудини з рівними не осадненими краями, П-подібним та гострокутним кінцями, від якої відходив рановий канал;
є) рана (№ 5) на рівні голівки правої ключиці з рівними не осадненими краями, П- подібним та гострокутним кінцями, від якої відходив рановий канал;
ж) рана (№ 6) на передній поверхні грудей на рівні сосків, з рівними, не осадненими краями,гострими кутами,довжина рани значно перевищувала її глибину, і яка не проникала в грудну порожнину;
з) рана (№ 7) на рівні лівої реберної дуги (з двома додатковими надсіченнями по краях) з рівними не осадненими краями, П-подібним та гострокутним кінцями, від якої відходив рановий канал, який проникав у черевну порожнину;
і) рана (№ 8) в епігастральній ділянці справа з рівними не осадненими краями, П- подібним та гострокутним кінцями, від якої відходив рановий канал, який проникав у черевну порожнину;
ї) рана (№ 9) на животі справа з рівними не осадненими краями, П-подібним та гострокутним кінцями, від якої відходив рановий канал, який проникав у черевну порожнину;
к) рана (№ 10) в нижній частині живота (від правій здухвинної кістки до лівої реберної дуги), з рівними не осадненими краями, П-подібним та гострокутним кінцями, від якої відходив рановий канал, який проникав у черевну порожнину;
л) рана (№ 11) на животі (над пупком), з рівними не осадненими краями, П- подібним та гострокутним кінцями, від якої відходив рановий канал, який проникав у черевну порожнину;
м) рана (№ 12) в лівій здухвинній ділянці, з рівними не осадненими краями, П- подібним та гострокутним кінцями, від якої відходив рановий канал;
н) рана (№ 13) на заднє-зовнішній поверхні правого стегна з рівними не осадненими краями, П-подібним та гострокутним кінцями, від якої відходив рановий канал.
Колото-різані та різані рани були спричинені ОСОБА_7 внаслідок неодразової ( не менше ніж 12-краткої) дії гострого предмету, якому притаманні ріжучі та колюче-ріжучі властивості, на кшталт клинка ножа, який мав обушок П- подібного профілю та лезо, а з урахуванням даних експериментально-порівняльних досліджень - і клинка ножа, який наданий на експертизу, при знаходженні його та нападника у вертикальному положенні «обличчя до обличчя», при знаходженні його у горизонтальному (або близькому до нього) положенні - лежачі на підлозі,в т.ч. при спробі «захисту ногами» від нанесених ударів.
Між колото-різаними та різаними пораненнями шиї, грудей, живота, правого стегна та настанням смерті мав прямий (причинно-наслідковий) зв'язок. Ці ушкодження мали ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.
Смерть ОСОБА_7 настала від множинних колото-різаних поранень тіла з ушкодженням внутрішніх органів (т.2, а.с. 19-21, т.8 а.с. 202-215)
Вказані висновки підтвердили в суді експерти ОСОБА_26., ОСОБА_21.
Згідно з даними судової молекулярно-генетичної експертизи № 262 мб від 3.08.2009 року, судової молекулярно-біологічної експертизи № 226 мб від 05.09.2008року на чохлі, ручці та робочій частині молота, вилучених в ході огляду місця події 18.06.2008 року, виявлено сліди крові ОСОБА_7. Походження вказаних слідів від ОСОБА_4 та ОСОБА_6 повністю виключається.(т.2 а.с.161- 164, т.8,а.с.162-166)
Вказане свідчить про те, що саме ОСОБА_6 і саме молотом, який принесли
18.06.2008 року потерпілі до квартири, наніс ОСОБА_7 удари в голову.
Згідно з висновком судово-хімічної експертизи №284 хс від 12.09.2008 року серед вилучених волокон нашарування з лівої руки та брюк ОСОБА_7 виявлено по одному гідратцелюлозному волокну темно-коричнево-чорного кольору, які мали загальну родову належність з волокнами, які входили до складу волокон джемперу ОСОБА_6
Вказані дані свідчать про причетність ОСОБА_6 до спричинення ОСОБА_7 18.06.2008 року виявлених на трупі тілесних ушкоджень. Крім того, із врахуванням показань ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_7 і ОСОБА_6 в кімнаті 37,7 кв.м безпосередньо не контактували, а лише штовхалися драбиною, а ОСОБА_6 вказував в суді про те, що ОСОБА_7 наносив йому удари стільцем, кріслом, драбиною, тобто не руками, то вилучені волокна нашарування з лівої руки та брюк ОСОБА_7, які мали загальну родову належність з волокнами, які входили до складу волокон джемперу ОСОБА_6, також свідчать про те, що саме в коридорі квартири, за встановлених судом обставин, відбулася боротьба між ОСОБА_7 і ОСОБА_6, в ході якої ОСОБА_6 завдав ОСОБА_7 удар кулаком в праве око, а потім ножем не менше 12-ти колото-різаних та різаних ран ОСОБА_7(т.2, а.с. 176-178)
Згідно з актом судово-медичного дослідження №220-мк від 11.12.2009 року, висновком судової медико-криміналістичної експертизи №213-МК від 02.10.2008 року поранення на грудній клітці та правому стегні ОСОБА_7 були колото-різаними, кожне з яких виникло від однократної колюче-ріжучої дії пласким колюче-ріжучим предметом по типу клинка ножа, який мав обушок П- подібного сечіння та лезо. Поранення на тілі ОСОБА_7 могли бути утворені клинком ножа кустарного виробництва, наданого на дослідження. Поранення не могли виникнути від викрутки та стамески, наданих на дослідження (т.2, а.с. 182- 189, т.8 а.с.270-273).
Згідно з висновками судово-медичної комісійної експертизи №165 від 17.12.2009 року, акта судово-медичного дослідження № 217-МК від 10.09.2009року на передній поверхі фуфайки, в якій був вдягнутий ОСОБА_7 18.06.2008 року, виявлено 9 наскрізних пошкоджень та 1 наскрізне пошкодження на задній половинці штанів зправа.
Колото-різані пошкодження на одязі ОСОБА_7 та рани на тілі ОСОБА_7, які були прикрити одягом під час їх спричинення, співпадали за своєю локалізацією і механізмом утворення - виникли внаслідок дії гострого предмету, якому притаманні ріжучі та колюче-ріжучі властивості, на кшталт клинка ножа, який мав обушок П-подібного профілю та лезо.
Під час дослідження одягу, в якій був вдягнений 18.06.2008 року ОСОБА_7, виявлені накладання речовини червоно-бурого кольору (кров), які мали різне за своїм механізмом походження:
- на фуфайці по всій передній поверхні, по натільній та передній поверхням її рукавів, у верхній частині передньої та задньої поверхонь штанів - внаслідок просякнення кров"ю тканини даних речей,коли ОСОБА_7.міг знаходитись як у вертикальному положенні, так і в горизонтальному (найбільш ймовірно) положенні;
- на передній поверхні правого півчобітка - внаслідок контакту з площиною, на якій була кров, коли ОСОБА_7 знаходився в горизонтальному положенні ( т.8 а.с.202-215, 216-222)
Зазначені дані підтверджують встановлені судом обставини, за яких ОСОБА_7 було заподіяно ОСОБА_6 смертельні тілесні ушкодження.
Згідно з висновком судової молекулярно-біологічноїю експертизи № 224 мб від 05.09.2008 року на зрізах нігтьових пластин, вилучених з руки ОСОБА_6 в ході огляду місця події 18.06.2008 року, виявлені змішані сліди крові, яка належала ОСОБА_7 та ОСОБА_4. (т.2, а.с. 120-122)
Вказане свідчить про причетність ОСОБА_6 до спричинення кожному з потерпілих виявлених у них тілесних ушкоджень.
Згідно з висновком судової молекулярно-біологічної експертизи № 232 мб від
10.09.2008 року, висновком судово-медичної комісійної експертизи №165 від 17.12.2009 року, даних акта судово-медичного дослідження № 218 -МК від 10.09.2009 року, 219 мк від 11.12.2009 року встановлено, що:
- майже вся поверхня правого рукава джемпера, в якій був вдягнутий ОСОБА_6 18.06.2008 року та який у нього був вилучений при затриманні, з лицьової сторони переривчасто вкрита плямами та помарками крові, які частково просочували тканину, розмірами від крапкових до 14,5x16,2 см., що належала ОСОБА_7. Вказана кров утворилася внаслідок розмахування предметом, на якому була кров. Цим предметом, як встановлено в ході експертного дослідження, був ніж кустарного виробництва, вилучений 18.06.2008 року в ході огляду місця події.
Вказані дані спростовують як доводи підсудного ОСОБА_6 про те, що він з ОСОБА_7 в коридорі квартири не контактував та не спричиняв останньому поранень ножем, так і доводи потерпілого ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_6 постійно перебував в полі його зору, а тому не міг спричинити виявлені на трупі ОСОБА_7 тілесні ушкодження.
Також за висновками вказаних експертиз:
- на передній і задній поверхі трусів ОСОБА_6, в яких він був вдягнутий 18.06.2008 року, виявлені сліди крові ОСОБА_7, які утворилися наслідок контакту з іншими предметами одягу або руками, на яких малася кров.
Ці дані спростовують доводи ОСОБА_4 про те, що коли ОСОБА_6 повернуся з коридору квартири до кімнати 37,7 кв.м, тобто після вбивства ним ОСОБА_7, руки ОСОБА_6 були чистими, не в крові.
Окрім того,
- на поверхі правого черевика ОСОБА_6, в який він був взутий 18.06.2008 року, виявлені сліди крові ОСОБА_7, які утворилися внаслідок падіння крапель крові з одягу потерпілого, коли останній знаходився у вертикальному положенні та був звернутий передньою поверхнею тіла до ОСОБА_6, що додатково спростовує твердження підсудного про непричетність до вбивства ОСОБА_7
- на задній поверхні джемпера ОСОБА_6, в який він був вдягнутий 18.06.2008 року, виявлена кров ОСОБА_35., що вказує на те, що саме ОСОБА_6, а не інша особа, спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження (т.2, а.с.77-81, т.8 а.с. 202- 215, 227-233 )
Згідно з висновком судово-медичної комісійної експертизи № 168 від 17.12.2009 року, судово-медичної експертизи №1090\3 від 01.08.2008 року, судової медико-криміналістичної експертизи № 239 від 3.10. 2008 року, 18.06.2008 року ОСОБА_4. були спричинені наступні тілесні ушкодження:
- рана на передній поверхні грудної клітки справа довжиною приблизно 10 см., від якої відходив рановий канал з ушкодженням по його ходу міжреберного м'язу 6-го міжребір'я, правого купола діафрагми довжиною приблизно 6 см., правої частки печінки розміром приблизно 3x1 см та крайового ушкодження нижньої частки правої легені.
Вказане поранення завдане гострим предметом, могло виникнути від дії клинка ножа і відносилось до тяжкого тілесного ушкоджень, небезпечного для життя.
- рана лінійної форми довжиною біля 3 см. на внутрішній (ліктьовій) поверхні ділянки правого зап'ястка з переходом на передню (долонну) поверхню правої кисті в проекції п'ятої п'ясної кістки.
Також за висновками вказаних експертиз наскрізні пошкодження на куртці і тенісці ОСОБА_4, в які він був вдягнутий 18.06.2008 року та які розташовані на їх передній поверхі справа ( в центральній частині), та рана на тулубі у ОСОБА_4 співпадали за своєю локалізацією і механізмом утворення - виникли внаслідок одноразової дії гострого предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості, на кшталт клинка ножа, який мав обушок П-подібного профілю та лезо.
Колото-різане поранення грудей та живота у ОСОБА_4 могло утворитися при знаходженні його та нападника в любому положенні, найбільш ймовірно - у вертикальному (або близькому до нього) «обличчя до обличчя», при цьому дія травмуючого предмету була направлена спереду назад та зверху вниз з наступним
вилученням клинка ножа ліворуч (по відношенню до фронтальної площини тіла потерпілого)
Не наскрізне, косо-вертикально розташоване на задній поверхні правого рукава куртки (в нижній частині) пошкодження та рана на правій верхній кінцівці у ОСОБА_4 співпадали за своєю локалізацією і механізмом утворення - виникли внаслідок одноразової дії гострого предмету, якому притаманні ріжучі властивості, на кшталт леза клинка ножа. Вони могли утворитися від одноразової дії гострого предмету (леза клинка ножа) при знаходженні його та нападника у вертикальному положенні «обличчя до обличчя» при спробі нападника визволити свою кінцівку, кисть якої тримала ніж, від захвату свого зап'ястка правою кистю потерпілого відповідає даним, які викладені ОСОБА_4 в ході проведення відтворення обстановки і обставин подій, в ході його допиту як потерпілого на досудовому слідстві та в суді.
Пошкодження на одязі ОСОБА_4 не могли бути спричинені викруткою та стамескою, наданими на дослідження. (т.8 а.с.251-261)
Крім того, як вбачається з медичної карти стаціонарного хворого № 896 на ім'я ОСОБА_4, при надходженні 18.06.2008 року о 10 год. 50 хв. зроблено запис, відповідно до якого у нього мала місце в 6-му міжребер'ї по передній поверхні значна рана приблизно 10 см. завдовжки, що розтинає міжреберний проміжок.
У ході допиту в судовому засіданні експерта ОСОБА_21., останній повідомив, що показання ОСОБА_4 про те, що ножове поранення йому не могла нанести особа, яка стояла попереду нього, оскільки він отримав поранення ззаду, де у нього є рубець, є безпідставними.
Як роз'яснив експерт, ОСОБА_4. було заподіяно удар ножем у грудну клітину в області 6-го міжребер'я спереду, з довжиною ранового каналу близько 10см, а рубец ззаду довжиною 1,5 см з двома швами, який потерпілий вважає наслідком загоєння рани від ножа, є слідом рани, яку зробили лікарі для дренування плевральної порожнини. Тому твердження ОСОБА_4 про заподіяння йому ножового поранення ззаду, а виникнення рани спереду від хірургічного втручання, є помилковим.
Також, за поясненнями експерта, виявлене у ОСОБА_4 поранення грудей могло бути заподіяно при розташуванні нападника обличчя до обличчя потерпілого з нанесенням удару ножем лівою рукою. (т.10 а.с.26-31)
Окрім того, на виконання судового доручення 16.03.2010 органом досудового слідства з метою перевірки та уточнення результатів допиту потерпілого ОСОБА_4 стосовно спричинення йому тілесних ушкоджень проведено відтворення обстановки та обставин події з участю експерта ОСОБА_21., в ході якого ОСОБА_4 підтвердив раніше дані ним в суді показання та на місці показав обставини вчиненого щодо нього злочину. Суд не вбачає порушень вимог КПК України при проведенні даної слідчої дії. (т.9 а.с. 150-161)
З урахуванням данних відтворення обстановки та обставин події проведено судово-медичну експертизу в суді. Відповідно до висновку експерта № 128 від 29.04.2010 року, приймаючи до уваги умовну геометрію квартири (квартира АДРЕСА_1), з урахуванням наявних об'єктивних судово-медичних даних (локалізація та розміри колото-різаної рани на тілі ОСОБА_4, направлення дії травмуючого предмету), а також враховуючи алгоритм руху ОСОБА_4 по квартирі, здійснення ним певних дій в ході даного руху, тощо, все це в своїй сукупності дозволяє стверджувати про наступне:
- колото-різане поранення грудей могло бути спричинено ОСОБА_4. тільки тоді, коли останній знаходився в коридорі кімнати;
- особа, яка спричинила ОСОБА_4. колото-різане поранення грудей, була розташована в полі його зору та знаходилася попереду нього або попереду та дещо правіше;
- особа, яка спричинила ОСОБА_4. колото-різане поранення грудей, не могла бути розташована поза межами поля його зору та знаходитись позаду нього та з лівої сторони;
- в процесі руху ОСОБА_4 по коридору квартири (від кімнати до площадки ліфту) йому не могло бути спричинено колото-різане поранення грудей.(т.9 а.с.166)
Таким чином, показання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_6 не спричиняв ОСОБА_4. колото-різаного поранення грудей біля виходу з кімнати 37,7 кв.м, є необґрунтованими, вони повністю спростовуються наявними у справі та наведеними вище доказами, з яких вбачається, що ножові поранення ОСОБА_4. міг отримати лише при контакті з ОСОБА_6 біля виходу з кімнати площею 37,7кв.м за описаних ОСОБА_4 в ході відтворення обстановки і обставин події 16.03.2010 року обставин.
Наведені докази також спростовують твердження ОСОБА_4 про те, що ножове поранення йому заподіяв не ОСОБА_6, до якого він стояв обличчя до обличчя, а інша особа.
З показань ОСОБА_4 в ході досудового і судового слідства вбачається, що після вбивства ОСОБА_6 ОСОБА_7 у коридорі квартири ОСОБА_4. лише один раз знаходився поблизу тулуба ОСОБА_7, а саме коли, знаходячись біля виходу з кімнати 37,7 кв.м, відштовхнув ОСОБА_6 з ножем у руці, різко розвернувся та вибіг у коридор квартири на сходову площадку. Безпосередньо біля ОСОБА_7 він більше не перебував, оскільки ОСОБА_6 його відганяв.
Наведені обставини події злочину знайшли своє підтвердження даними вищевказаних висновків судово-медичної комісійної експертизи № 168 від 17.12.2009 року, судової медико-криміналістичної експертизи № 239 від 3.10. 2008 року, згідно з якими кров на кросівках ОСОБА_4, в яких він був взутий 18.06.2008 року та які у нього були вилучені, виникла внаслідок падіння крапель крові з одягу, коли ОСОБА_4. знаходився у вертикальному положенні, та в наслідок ударів по поверхні, яка вкрита кров'ю, а саме коли ОСОБА_4. переступав через тіло ОСОБА_7
Вказані висновки узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_10 в суді та на досудовому слідстві про те, що коли вона вийшла з кімнати 37,7 кв.м і побачила ОСОБА_7, той лежав в коридорі квартири в калюжі крові, її чоловік стояв з ножем біля виходу з квартири та не впускав ОСОБА_4
Таким чином, вказані докази свідчать про те, що ОСОБА_6 спочатку спричинив виявлені на трупі ОСОБА_7 колото- різані і рани в коридорі квартири, а потім у кімнаті завдав удар ножем, спричинивши ОСОБА_4 проникаюче колото-різане поранення грудей, з яким ОСОБА_4. втікав з квартири, перестрибнувши через тіло ОСОБА_7
Після цього ОСОБА_6, маючи умисел на вбивство двох осіб, знову повернувся до ОСОБА_7 щоб завершити дії по його вбивству і молотом завдав йому 3 удари, з яких 2 удари - в життєво важливий орган - голову.
Згідно з висновку судової молекулярно-біологічної експертизи № 226 мб від 05.09.2008року на змивах крові, вилучених в ході огляду місця події 18.06.2008
року в квартирі №19 виявлені сліди крові як ОСОБА_7 так і ОСОБА_4, на сходинковій площадці та на східцях біля даної квартири виявлені сліди крові ОСОБА_4. (т.2, а.с. 161 -164)
Згідно з висновком судової молекулярно-біологічної експертизи №222мб від 22.08.2008 року та судової молекулярно-генетичної експертизи № 260 мб від 3.08.2009 року на руків'ї та клинку ножа кустарного виробництва, вилученому в ході огляду місця події 18.06.2008 року, виявлено сліди крові ОСОБА_7 Походження вказаних слідів від ОСОБА_4 та ОСОБА_6 повністю виключається.(т.2 а.с.97-100,т.8,а.с. 173-176)
Допитана в суді експерт ОСОБА_36 підвердила висновки проведених нею судових молекулярно-генетичних експертиз і вказала про те, що в разі спричинення ножових поранень одним ножем двом потерпілим ОСОБА_7 і ОСОБА_4., то на ножі повинні були бути сліди крові, які мали змішане ДНК- профіль обох осіб. Однак, на ножі, вилученому з місця події, виявлено лише ДНК-профіль ОСОБА_7, це виключає можливість спричинення ножового поранення ОСОБА_4 цим же ножем. (т.10 а.с. 22-26)
Тобто, ОСОБА_4. поранення було спричинено іншим ножем, а не тим, що був вилучений на місці події.
Вказані дані повністю підтверджують показання потерпілого ОСОБА_4 в ході досудового і судового слідства про те, що ОСОБА_6, нападаючи на нього при виході з кімнати 37,7 кв.м, тримав у руці інший ніж, як йому здалося, столовий, а не ніж кустарного виробництва, який був вилучений в ході огляду місця події 18.06.2008 року.
Ураховуючи, що з місця події за невстановлених обставин зник лом, про наявність якого вказували всі учасники і очевидці події злочину, а також не виявлено іншого (столового) ножа, який міг бути знаряддям злочину щодо ОСОБА_4, суд вважає обґрунтованим висновок прокурора в постанові про зміну обвинувачення про те, що ножове поранення грудей ОСОБА_4 ОСОБА_6 спричинив не встановленим в ході досудового слідства ножем.
Але ці обставини не спростовують вищезазначені докази про спричинення ОСОБА_4. колото-різаного поранення грудей безпосередньо ОСОБА_6 з метою вбивства ОСОБА_4
Винність ОСОБА_6 також підтверджується речовими доказами по справі, зокрема, ножем кустарного виробництва, чохлом з молотом зі слідами крові ОСОБА_7, викруткою і стамескою зі слідами крові ОСОБА_7 і ОСОБА_4, які були вилучені біля вхідних дверей квартири 19, тобто безпосередньо біля місця події, де знаходилися значні сліди крові ОСОБА_7 внаслідок великої крововтрати, а також сліди крові ОСОБА_4, який з пораненням переміщався з кімнати на сходову площадку і сходи.
Судом перевірялися доводи підсудного про застосування до нього працівниками міліції, слідчо-оперативної групи, слідчими ОСОБА_15 і ОСОБА_16 психологічного тиску, а ОСОБА_16 і фізичного тиску, які свого підтвердження не знайшли.
Так, ОСОБА_6 зазначав, що вказані працівники погрожували йому притягненням до кримінальної відповідальності по даній кримінальній справі його дружини. Проте, як вбачається з матеріальнів справи, слідча версія причетності до замаху на вбивство двох осіб та вбивство ОСОБА_7 ОСОБА_10 перевірялася, але свого підтвердження не знайшла. В ході допитів ОСОБА_6 як підозрюваного, обвинуваченого, проведення очної ставки з ОСОБА_4, відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_6 в присутності обраних ним захисників він підписував протоколи слідчих дій з уточненнями і доповненнями до своїх показань про застосування до нього недозволених методів слідства не заявляв, що свідчить про їх добровільність. Скарг про застосування до нього примусу при проведенні слідчих дій в компетентні органи не подавав. При освідуванні 20.06.2008 року експерту вказував про відсутність застосування до нього недозволених методів слідства з боку працівників міліції. Про ці обставини не вказував і при виконанні ним вимог ст.218 КПК України, при проведенні стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи на ці обставини не посилався. Відвід слідчим ОСОБА_15. і ОСОБА_16 ні захисники, ні ОСОБА_6 не заявляли. Крім того, в судовому засіданні 12.02.2009 року ОСОБА_6 дав показання, які фактично являються аналогічними тим показанням, які він давав у ході всього досудового слідства, лише в кінці своїх показань зазначив, що він інкриміновані йому злочини не вчиняв.
Твердження підсудного про те, що в судовому засіданні 12.02.2009 року він визнавав про нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень тому, що у нього не було довіри його адвокату Сусло Л.А., яка на той час здійснювала його захист, а новим обраним ним захисникам він довіряє, тому він змінив свої показання, не свідчить про застосування до нього недозволених методів слідства й порушення його права на захист, а лише вказує на обрання різних позицій захисту. Більш того, в судовому засіданні 4.03.2009 року в присутності двох захисників ОСОБА_6 вказав на те, що він винен у спричиненні смерті ОСОБА_7, але він діяв в умовах захисту.
Свідки, слідчі ОСОБА_15, і ОСОБА_16 категорично заперечували застосування до ОСОБА_6 будь-якого тиску. Після допиту свідка ОСОБА_15. ОСОБА_6 змінив свої показання, зазначивши, що слідчий ОСОБА_15. тиску на нього не чинив, а відображав у протоколах допиту як підозрюваного 19.06.2008 року та в ході відтворення обстановки і обставин події 24.06.2008 року саме ті показання, які ОСОБА_6 давав.
Доводи ОСОБА_6 про застосування до нього 10.10.2008 року фізичного насильства слідчим ОСОБА_16 також не знайшли свого підтвердження. Так, відповідно до протоколу 10.10.2008 року слідчий ОСОБА_16. в присутності захисника оголосив обвинуваченому про закінчення досудового слідства та надав матеріали кримінальної справи для ознайомлення (т.4 а.с.264,347). В ході ознайомлення з матеріалами кримінальної справи ОСОБА_6 будь-яких заяв про застосування до нього недозволених методів слідства слідчим ОСОБА_16 не заявлял, напроти, подавав слідчому власноручно написані клопотання та заяви щодо перевірки обставин протиправного, на його думку, входження ОСОБА_7 до квартири 18.06.2009 року, просив дати побачення з дружиною (т.4 а.с.302, 305).
Крім того, з метою повного всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи судом для перевірки доводів підсудного про застосування слідчим ОСОБА_16 10.10.2008 року фізичного насильства була призначена прокурорська перевірка. Згідно з постановою ст. прокурора відділу прокуратури м.Києва від 25.03.2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо слідчого ОСОБА_16 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.127, 365, 366, 367, 383, 374, 396 КК України на підставі п.2 ст.6 КПК України. Дана постанова є чинною, ні ОСОБА_6, ні захисники її в установленому законом порядку не оскаржили.
Вказані обставини в їх сукупності свідчать про те, що будь-який тиск до ОСОБА_6 в ході досудового слідства не застосовувався.
Та обставина, що показання ОСОБА_6 на досудовому слідстві та в суді 12.02.2009 року відповідно до висновку судово-медичної комісійної експертизи №165 від 17.12.2009 року відповідають лише в частині ділянки нанесення ушкоджень ОСОБА_7 та в частині використаного знаряддя - молота, та не відповідають в частині механізму використаного ножа, кількості нанесених ним ударів, кількості завданих ударів молотом, місця свого та потерпілого ОСОБА_7 взаєморозшарування (т.8 а.с.202-215), пов'язана з тим, що ці показання ОСОБА_6 давав, виходячи зі своєї позиції захисту, згідно з якою він намагався довести, що діяв у стані сильного душевного хвилювання, або у стані необхідної оборони.
Крім того, вказана невідповідність із врахуванням показань потерпілих, свідків, даних, що були отримані під час огляду місць події, речових доказів, експертних досліджень, які узгоджуються між собою та свідчать про причетність ОСОБА_6 до скоєння інкримінованих йому злочинних дій, не впливає на доведеність винуватості ОСОБА_6
Суд вважає, ще показання ОСОБА_4 пре те, ще він не бачив, хто йому наносив удар ножем у груди і ще це не міг бути ОСОБА_6, оскільки ОСОБА_4 був сконцентрований, блокував своїм руками руки підсудного, в одній з яких знаходився ніж, а тому повинен був бачити момент нанесення проникаючого колото-різаного поранення грудей, були викликані підвищеним емоційним станом ОСОБА_4, що могло вплинути на об'єктивність сприйняття ним подій. Як зазначав сам потерпілий в суді, коли ОСОБА_6 став душити його ломом, він зрозумів реальну небезпеку своєму життю з боку ОСОБА_6 та дуже злякався.
Саме в зв'язку з таким станом потерпілого ОСОБА_4 він також міг не помітити нанесення ОСОБА_6 двох не наскрізних пошкоджень, виявлених у нижній частини куртки ОСОБА_4 зліва та справа, які виникли внаслідок дворазової дії гострого предмету, якому притаманні ріжучі властивості, на кшталт леза клинка ножа, і який не діяв на тіло потерпілого (т.8 а.с.259-261).
ОСОБА_4 зазначив в суді, що до події 18.06.2008 року цих двох не наскрізних пошкоджень на куртці не було.
Із врахуванням даних показань потерпілого та вищенаведених доказів слід дійти висновку про те, що саме ОСОБА_6, намагаючись вбити двох осіб ОСОБА_7 і ОСОБА_4, завдавши ударів ножем кустарного виробництва ОСОБА_7, іншим ножем завдав ножове поранення ОСОБА_4 у життєво важливий орган, виконавши всі дії об'єктивної сторони вбивства двох осіб, але свій умисел по вбивству ОСОБА_4 не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Щодо наявного у ОСОБА_6 умислу, то суд вважає, що він вчинив інкриміновані йому дії з прямим умислом. ОСОБА_6 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання. Про це свідчать фактичні дії підсудного, який, спричинивши не менше 12 ножових ран ОСОБА_7, вчинив напад з ножем на ОСОБА_4, який нічого в руках не тримав, а лише захищався, та завдав ОСОБА_4 удар ножем у життєво важливий орган - груди, а потім завдав вже лежачому на підлозі ОСОБА_7 не менше 3 ударів молотом, з яких 2 удари - в голову, тим самим бажаючи настання смерті ОСОБА_7 і ОСОБА_4, з яких смерть ОСОБА_7 настала на місці події.
Крім того, суд враховує, що хоча потерпілі і розпочинали свої дії з виносу речей господарів квартири з кімнати 37,7 кв.м без участі державного виконавця, чому перешкоджав ОСОБА_6, однак ці дії потерпілих не свідчили про вчинення нападу на ОСОБА_6 та загрозу його життю і здоров'ю, а також цілісності майна подружжя ОСОБА_6, що давало б підстави для застосування до потерпілих таких знарядь як ножі та молот.
Тому суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_6 та його захисників про те, що підсудний діяв у стані сильного душевного хвилювання, перебуваючи у стані необхідної оборони від неправомірних дій потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_4
Та обставина, ще у ОСОБА_10 виявлене колоте поранення, яке за висновком експертизи віднесено до легкіх тілесних ушкоджень, не свідчить про здійснення на неї нападу з боку ОСОБА_7 і ОСОБА_4.
Так, як убачається з показань ОСОБА_10, данних нею на початку досудового слідства, вона не вказувала обставини отримання зазначеного тілесного ушкодження. Тільки у судовому засіданні вона стала стверджувати, що його їй заподіяв ОСОБА_4 ломом в момент, коли вона намагалася розборонити ОСОБА_4 і свого чоловіка ОСОБА_6
У той же час, ОСОБА_4. послідовно стверджував, що він ніяких ударів ломом ОСОБА_10 не завдавав. Ці пояснення ОСОБА_4 підтверджені і висновком судово- медичної експертизи №167 від 17.12.2009 року (т.8 а.с.247-250), якою визнано, що не заточеним ломом завдати виявлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження неможливо.
Оскільки ОСОБА_4. в судовому засіданні пояснив, що він заточував лом, експерт ОСОБА_21., ретельно з'ясувавши обставини і механізм заточки, в судовому засіданні категорично ствердив, що за обставин, вказаних ОСОБА_4, й заточеним ломом спричинити виявлене у ОСОБА_10 тілесне поранення неможливо. (т.10.а.с.30)
Окрім того, як зазначила у своїх показаннях свідок ОСОБА_29., через деякий час, після події злочину, вона вийшла на вулицю і побачила ОСОБА_10, в неї була поранена рука, але коли свідок періодично виходила на балкон і бачила на своєму балконі ОСОБА_10, то на руці в неї нічого не було. На балконі ОСОБА_10. була в халаті, якби на ній були ушкодження, то ОСОБА_29. побачила б їх.
У ході всього досудового слідства ОСОБА_6, будучи неодноразово допитаний в присутності обраних ним захисників як підозрюваний і обвинувачений (т.4 а.с.68, 130), вносив свої доповнення і уточнення, разом з тим про обставини спричинення дружині поранень, які значно посилили стан його емоційного збудження, не посилався. Навпаки, при допиті 14.07.2008 року вказав, що з приводу поранення, яке отримала його дружина, то він нічого не знає, вона йому нічого не розповідала (т.4 а.с.140).
Свідок ОСОБА_37, лікар швидкої медичної допомоги, пояснив, що при огляді ОСОБА_10 18.06.2008 року, на його неодноразові питання хто, чим і при яких обставинах їй заподіяно поранення, остання конкретко нічого не могла пояснити.
Свідок ОСОБА_15. також пояснив про те, що 18.06.2008 року на місці події він побачив тілесне ушкодження у ОСОБА_10, на його питання вона пояснила, що поранення правого плеча отримала в процесі сутички між ОСОБА_7 і ОСОБА_6, але вона не бачила, яким предметом, та хто завдав їй дане тілесне ушкодження.
У ході допиту як свідка ОСОБА_10 на досудовому слідстві не зазначала, що говорила чоловікові про своє поранення (т.3 а.с.8).
Ураховуючи зазначені дані, постановою слідчого від 8.10.2008 року обґрунтовано відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.125 КК України за фактом заподіяння ОСОБА_10 легкіх тілесних ушкоджень на підставі п.7 ч.1
ст.6 КПК України. Зазначена постанова є чинною, ні захист, ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_10 її не оскаржили в установленому законом порядку (т.3 а.с.16-17).
Також встановлення у ОСОБА_6 легкіх тілесних ушкоджень у вигляді синців не може свідчити про вчинення на нього нападу і наявність у нього підстав для захисту шляхом завдання ударів ножем ОСОБА_7 і ОСОБА_4., й ОСОБА_7 молотом.
Як видно з матеріалів справи, показань самого ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_4, зазначені тілесні ушкодження ОСОБА_6 міг отримати в процесі штовханини і боротьби з ОСОБА_7 і ОСОБА_4 у кімнаті під час намагання останніх винести речі.
Однак ОСОБА_6 застосував знаряддя злочинів у момент, коли активні дії потерпілих з виносу речей вже були припинені, тобто його дії не були правомірноспіврозмірними характеру посягань. Крім того, суд враховує, що орендатор, на якого посилався ОСОБА_7, не прийшов, його не бачили ні учасники, ні очевидці події.
Окрім того, постановою слідчого від 8.10.2008 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом заподіяння цих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 за ст.125 КК України на підставі п.7 ч.1ст.6 КПК України. Ця постанова також ні ОСОБА_6, на його захисниками не оскаржена в установленому законом порядку (т.4 а.с.30-31).
За таких обставин, доводи підсудного і захисту про те, що ОСОБА_6 захищав своє житло, майно, життя і здоров'я дружини і своє, діяв у стані сильного душевного хвилювання, яке виникло в наслідок неправомірних дій потерпілих, суд визнає необґрунтованими.
Суд не погоджується також з доводами підсудного та захисників про те, що ОСОБА_6 взагалі не вчиняв інкримінованих йому дій, що його вина не доведена. Ці доводи спростовуються вищевказаними у вироку доказами в їх сукупності.
Інша позиція захисту про те, що ОСОБА_6 діяв у стані необхідної оборони, не знайшла свого підтвердження з вивщенаведених мотивів.
Показання підсудного в суді про невинуватість в інкримінованих йому злочиніах суд вважає викликаними бажанням останнього ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинені ним особливо тяжкі злочини.
Згідно з актом стаціонарної комплексної судово-психолого-психіатричної та
судово-наркологічної експертизи №333 від 23.09.2008 року в період часу, до якого
відносяться інкриміновані ОСОБА_6 злочини, він виявляв ознаки органічного
ураження головного мозку судинного ґенезу з легкими когнітивними розладами, в
стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився і за своїм психічним
станом міг розуміти свої дії та керувати ними.
У цей період часу ОСОБА_6 не перебував у стані фізіологічного афекту.
Перебував у стані значного емоційного збудження, яке виникло в ході гострої конфліктної стресової ситуації на фоні тривалої психотравмуючої ситуації, який супроводжувався переживаннями пониженої гідності, правової безпорадності, ображеної самолюбивості, який не досягнув афективної глибини (т.4 а.с.239-244).
Допитані в суді експерти ОСОБА_38 і ОСОБА_39 у повному обсязі підтримали висновок, який містився в акті стаціонарної комплексної судово- психолого-психіатричної та судово-наркологічної експертизи №333 від 23.09.2008 року, і зазначили про те, що в ході проведення експертного дослідження вони вивчали всі матеріали кримінальної справи, в тому числі досліджували й пояснення ОСОБА_6 щодо мотивів своїх дій. (т.7 а.с.100, 128).
З огляду на наведене, суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_6 в інкримінованих йому злочинах.
Дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати;
- за ч.1 ст.115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі - ОСОБА_7;
- за ч.2 ст.15 і 115 ч.2 п.1 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство двох осіб - ОСОБА_7 і ОСОБА_4, який щодо ОСОБА_4 не був доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Обговорюючи питання про обрання підсудному міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до особливо тяжких, дані про особу ОСОБА_6, якому виповнилося 76 років, він є пенсіонером, дитиною війни, за місцем проживання характеризується з виключно позитивної сторони, про що в суді також зазначили свідки ОСОБА_40 і ОСОБА_41(т.6а.с.208,211), має перелік хвороб у стадії загострення, що підтверджується даними висновку судово-медичної експертизи № 169 від 17.12.2009 року (т.8 а.с.274-277), шкоду потерпілим не відшкодував.
Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, суд визнає похилий вік ОСОБА_6, те, що згідно з актом стаціонарної комплексної судово-психолого-психіатричної та судово-наркологічної експертизи №333 від 23.09.2008 року він учинив злочини, перебуваючи в стані значного емоційного збудження.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає. Суд не визнає такою обставиною вчинення злочину щодо осіб похилого віку, оскільки сам підсудний є людиною приблизно такого ж віку.
Приймаючи до уваги вчинення ОСОБА_6 особливо тяжких злочинів, у скоєнні яких ОСОБА_6 не розкаявся, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до нього вимог ст.ст.69, 75 КК України.
Разом з тим, із врахуванням викладеного в сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 слід обрати покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкцій ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 і 115 ч.2 п.1 КК України. Таке покарання буде відповідати вимогам ст.65 КК України.
Заявлений потерпілою ОСОБА_3 цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди, яка полягала у витратах на поховання, в розмірі 20 000 гривень підлягає частковому задоволенню в сумі 17 198,07 гривень, яка підтверджена письмовими доказами.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 20 000 гривень, який ним був підтриманий, задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що потерпілий не надав суду доказів на підтвердження розміру цього позову.
Представник потерпілих, потерпіла ОСОБА_1. просили позови ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_23. про стягнення _ кожному з них матеріальної шкоди в сумі по 20 000 гривень залишити без розгляду для надання можливості подати цивійний позов у порядку цивільного судочинства після збору доказів, а тому ці позови в кримінальному судочинстві слід залишити без розгляду.
Із врахуванням тяжкості психологічної травми ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_23., яка була спричинена смертю чоловіка і батька родини, порушенням укладу життя кожного з них, колегія суддів вважає, що цивільні позови потерпілих про стягнення з ОСОБА_6 на користь кожного з потерпілих по 1 мільйону гривень підлягає часткому задоволенню в розмірі по 100 000 гривень на користь кожного потерпілого.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 1 мільйона гривень підлягає частковому задоволенню, із врахуванням тяжкості психологічної травми, отриманої внаслідок злочинних дій ОСОБА_6, у розмірі 80 000 гривень.
Крім того, з засудженого слід стягнути кошти, витрачені на проведення судових експертиз, а саме: 1936,86 грн. за медико-біологічну експертизу № 231мб від 05.09.2008 року (т.2 а.с. 65); 1936,86 грн. за медико-біологічну експертизу №232 мб від 10.09.2008 року (т.2 а.с. 81); 1936,86 грн. за медико-біологічну експертизу №221мб від 20.08.2008 року на (т.2 а.с.88); 1936,86 грн. за медико-біологічну експертизу №222 мб від 22.08.2008 року (т.2 а.с. 100); 1936,86 грн. за медико- біологічну експертизу №223 мб від 01.09.2008 року (т.2 а.с. 110); 1936,86 грн. за медико-біологічну експертизу №224 мб від 05.09.2008 року (т.2а.с.122); 1936,86грн. за медико-біологічну експертизу №227 мб від 09.09.2008 року (т.2 а.с. 129); 1936,86 грн. за медико-біологічну експертизу №228 мб від 15.09.2008 року (т.2 а.с. 139); 1936,86 грн. за медико-біологічну експертизу №225 мб від 01.09.2008 року на (т.2 а.с.147); 1936,86 грн. за медико-біологічну експертизу №226 мб від 05.09.2008 року (т.2 а.с. 164); 619,34 грн. за судово-хімічну експертизу волокон та волокнистих матеріалів №216хс від 04.07.2008 року (т.2 а.с. 170); 619,34 грн. за судово-хімічної експертизу (досліджень волокон та волокнистих матеріалів) №284хс від 12.09.2008 року (т.2 а.с.178); 243,38 грн. за судово- криміналістичну експертизу (дослідження холодної зброї) №149 від 01.08.2008 (т.2 а.с. 206); 486,77 грн. за криміналістичну дактилоскопічну експертизу № 330 від 02.07.2008 року (т.2 а.с. 215); 486,77 грн. за криміналістичну дактилоскопічну експертизу № 330 від 22.09.2008 року (т.2 а.с.226); 486,77 грн. за криміналістичну експертизу № 447 від 26.09.2008 року (т.2 а.с.237); 788,76 грн. за судову цитологічну експертизу №261 мб від 28.07.2009 року (т. 8 а.с. 157) 1353,60 грн. за судову молекулярно-генетичну експертизу № 262 мб від 03.08.2009 року (т. 8 а.с. 164); 1015,20 грн. за судову молекулярно-генетичну експертизу №260 мб від 03.08.2009 року (т. 8 а.с. 170); 844,56 грн. за судову цитологічну експертизу № 259 мб від 28.07.2009 року (т. 8 а.с.175).
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.81 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 і 115 ч.2 п.1 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 115 КК України - одинадцять років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.15 і 115 ч.2 п. 1 КК України - одинадцять років позбавлення волі;
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання визначити тринадцять років позбавлення волі.
Строк відбуття засудженим покарання відраховувати з 14 липня 2008 року. Зарахувати в строк відбуття засудженим покарання час перебування під вартою з 18 червня 2008 року по 27 червня 2008 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 до набрання чинності вироком залишити без змін - тримання під вартою в Київського СІЗО УДДУПВП у м. Києві та Київської області.
Речові докази по справі:
- довіреність ВСІ №787006 від 03.08.2005 року, видана ОСОБА_3 ОСОБА_7 на представництво її інтересів - зберігати в матеріалах справи;
- ніж, викрутка, стамеска, молот в чохлі чорного кольору, паперовий згорток, хустка, одяг та взуття ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6, які знаходяться на зберіганні в СУ ГУМВС України у м. Києві, - знищити;
- змиви плям бурого кольору, зрізи нігтів з рук ОСОБА_7 і ОСОБА_6, волокна і волокністі матеріали, які зберігаються в цитологічному відділенні КМБ СМЕ, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_6 судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз:
- 1936,86 грн. вартості проведеної медико-біологічної експертизи № 231мб від
05.09.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (Послуги експерта);
- 1936,86 грн. вартості проведеної медико-біологічної експертизи №232 мб від 10.09. 2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (Послуги експерта);
- 1936,86 грн. вартості проведеної медико-біологічної експертизи №221мб від
20.08.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (Послуги експерта);
- 1936,86 грн. вартості проведеної медико-біологічної експертизи №222 мб від
22.08.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (Послуги експерта);
- 1936,86 грн. вартості проведеної медико-біологічної експертизи №223 мб від
01.09.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (Послуги експерта);
- 1936,86 грн. вартості проведеної медико-біологічної експертизи №224 мб від
05.09.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (Послуги експерта);
- 1936,86 грн. вартості проведеної медико-біологічної експертизи №227 мб від
09.09.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (Послуги експерта);
- 1936,86 грн. вартості проведеної медико-біологічної експертизи №228 мб від
15.09.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (Послуги експерта);
- 1936,86 грн. вартості проведеної медико-біологічної експертизи №225 мб від 01.09.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (Послуги експерта);
- 1936,86 грн. вартості проведеної медико-біологічної експертизи №226 мб від 05.09.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (Послуги експерта);
- 619,34 грн. вартості проведеної криміналістичної експертизи волокон та волокнистих матеріалів №216хс від 04.07.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (Послуги експерта);
- 619,34 грн. вартості проведеної судово-хімічної експертизи (досліджень волокон та волокнистих матеріалів) №284хс від 12.09.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (Послуги експерта);
- 243,38 грн. вартості проведеної криміналістичної експертизи (дослідження холодної зброї) №149 від 01.08.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 ( За проведення експертизи та дослідження);
- 486,77 грн. вартості проведеної криміналістичної дактилоскопічної експертизи № 330 від 02.07.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (За проведення експертизи та дослідження);
- 486,77 грн. вартості проведеної криміналістичної дактилоскопічної експертизи № 330 від 22.09.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (За проведення експертизи та дослідження);
- 486,77 грн. вартості проведеної криміналістичної експертизи № 447 від 26.09.2008 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (За проведення експертизи та дослідження);
- 788,76 грн. вартості проведеної цитологічної експертизи №261 мб від 28.07.2009 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 10900 (Послуги експерта);
- 1353,60 грн. вартості проведеної молекулярно-генетичної експертизи № 262 мб від 03.08.2009 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 10900 (Послуги експерта);
- 1015,20 грн. вартості проведеної молекулярно-генетичної експертизи №260 мб від 03.08.2009 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 10900 (Послуги експерта);
- 844,56 грн. вартості проведеної цитологічної експертизи № 259 мб від 28.07.2009 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 10900 (Послуги експерта).
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 17198,07 гривень.
Відмовити у задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 20 000 гривень з ОСОБА_6
Цивільні позови ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_23. про стягнення матеріальної шкоди в розмірі по 20 000 гривень залишити без розгляду.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_23., ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 по 100 000 (сто тисяч) гривень на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_23. завданої їм моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на відшкодування завданої йому моральної шкоди 80 000 ( вісімдесят тисяч) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через Апеляційний суд м. Києва протягом місяця з моменту проголошення вироку, а для засудженого, який утримується під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Головуючий:
Суддя:
Народні засідателі:
- Номер: 1-в/452/18/2018
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-4/2010
- Суд: Самбірський міськрайонний суд Львівської області
- Суддя: Матієк Тетяна Василівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.02.2018
- Дата етапу: 08.06.2018
- Номер: 1-в/452/42/2018
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-4/2010
- Суд: Самбірський міськрайонний суд Львівської області
- Суддя: Матієк Тетяна Василівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.06.2018
- Дата етапу: 08.06.2018
- Номер: 1-в/452/6/2020
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-4/2010
- Суд: Самбірський міськрайонний суд Львівської області
- Суддя: Матієк Тетяна Василівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.10.2019
- Дата етапу: 05.03.2020
- Номер: 1-в/345/84/2021
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-4/2010
- Суд: Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
- Суддя: Матієк Тетяна Василівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.10.2021
- Дата етапу: 04.10.2021
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
- Номер справи: 1-4/2010
- Суд: Краснопільський районний суд Сумської області
- Суддя: Матієк Тетяна Василівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.12.2009
- Дата етапу: 01.12.2009
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
- Номер справи: 1-4/2010
- Суд: Краснопільський районний суд Сумської області
- Суддя: Матієк Тетяна Василівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.12.2009
- Дата етапу: 01.12.2009
- Номер: 1-4/2010
- Опис:
- Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
- Номер справи: 1-4/2010
- Суд: Кременчуцький районний суд Полтавської області
- Суддя: Матієк Тетяна Василівна
- Результати справи: розглянуто з постановленням вироку
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 31.03.2009
- Дата етапу: 25.03.2010