Справа №295/1708/17

Категорія 2

2-з/295/32/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2017 року Суддя Богунського районного суду м. Житомира Гумен Н.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визнання незаконним та часткове скасування рішень суб’єкта владних повноважень та зобов’язання суб’єкта владних повноважень прийняти рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визнання незаконним та часткове скасування рішень суб’єкта владних повноважень та зобов’язання суб’єкта владних повноважень прийняти рішення.

24.03.2017 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва багатоквартирного будинку по пр. Миру 20-Б в м. Житомирі площею 4,00 га, а також вчинення будь-яких інших дій, направлених на його технічне оформлення, погодження та затвердження, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач 30.11.2016 року рішенням № 429 незаконно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га, в той же день рішенням № 421 відповідач надав департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради дозвіл щодо земельної ділянки площею 4 га., яка включає в себе земельну ділянку, в отриманні якої заінтересований заявник, а тому в разі розроблення проекту землеустрою відповідач має намір завершити оформлення земельної ділянки з метою її забудови., тому вжиття відповідних заходів необхідне для забезпечення виконання рішення суду у разі, якщо позов буде задоволений.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши дану заяву та матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують відповідно до ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, у заяві про  забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися,  зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник  спір та існує  реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг  позовних  вимог,  дані  про  особу  відповідача,  а  також відповідність виду забезпечення позову,  який просить  застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням наданих  доказів на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна  загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог,  дані  про  особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить  застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, звертаючись з клопотанням про забезпечення позову, представник позивача просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва багатоквартирного будинку по пр. Миру 20-Б в м. Житомирі площею 4,00 га, вчинення будь-яких інших дій, направлених на його технічне оформлення, погодження та затвердження, в той же час, спірні правовідносини у сторін виникли з приводу відмови Житомирської міської ради у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки яка знаходиться по проспекту Миру, 20 та площею 0,1000 га, тобто з наданих позивачем матеріалів це земельні ділянки, які мають різну адресу та різний розмір, інших доказів які свідчили, що земельна ділянка яка є предметом спору та щодо якої позивач просить заборонити вчиняти певні дії надано не було.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з ч. 4 ст. 152 ЦПК одним із видом забезпечення позову є - заборона вчиняти певні дії.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову стороною позивача були вказані які дії необхідно вчинити, однак відносно кого необхідно застосувати заходи забезпечення позову не вказані, тобто не вказано особу, якій просить позивач заборонити розроблення проекту землеустрою.

Разом з тим, звертаючись з клопотанням про забезпечення позову, позивачем не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, заходи до забезпечення позову не співмірні із заявленими позивачем вимогами, в той же час відсутність відомостей та обґрунтованих пояснень позивача щодо підстав для вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії судового розгляду справи, позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Оцінивши наведені обставини для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визнання незаконними та часткове скасування рішення суб’єкта владних повноважень та зобов’язання суб’єкта владних повноважень прийняти рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 151-153, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визнання незаконними та часткове скасування рішення суб’єкта владних повноважень та зобов’язання суб’єкта владних повноважень прийняти рішення – відмовити.

Відповідно до положень ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

С у д д я