Судове рішення #6304934
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

   АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ   

 

Справа № 22ц -1784/ 2009                  Головуючий по 1-й інстанції

                                                                                                                           Савічев В.О.                        

                                                                                                Суддя-доповідач:Дорош А.І.

 

                    Р І Ш Е Н Н Я           

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

       05 жовтня  2009 року                                                                    м. Полтава

 

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:        Гасія Ю.В.

Суддів:       Дорош А.І.,    Карнаух П.М.

    при секретарі         Киві А.М.

 

    за участю

    представника позивача  ОСОБА_1      

     

 

розглянула у відкритому судовому засіданні  в м. Полтаві   цивільну справу за апеляційною скаргою      ОСОБА_2

 

на   рішення    Автозаводського районного суду  м. Кременчука  Полтавської області від  16 квітня 2009 року

 

по справі за позовом  Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго»   до   ОСОБА_2, ОСОБА_3  про  стягнення заборгованості та за зустрічним позовом  ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про  визнання заборгованості безнадійною та стягнення моральної шкоди  , -

 

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І. , -

 

                В С Т А Н О В И Л А :

 

    У листопаді 2004 р.      позивач   Відкрите акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії звернувся до ОСОБА_2. з даним позовом. Вказував, що  відповідачу надаються послуги з тепло- та гарячого водопостачання, але  він не виконує зобов»язання щодо їх оплати, тому станом на 01.11.2004 р. виникла заборгованість на загальну суму 1775,16 коп., в межах строку позовної давності за період з 01.11.2001.р. по 01.11.1004 р. сума заборгованості складає 431,23  грн. Просив  стягнути з відповідача заборгованість у сумі 431, 23 грн. та держмито 51 грн.

 

    У грудні 2004 р. відповідач ОСОБА_2. звернувся із зустрічним позовом, в якому вказував, що з позивачем не укладав договір про надання відповідних послуг,  чинним законодавством не передбачена цивільна відповідальність без юридичної підстави, тобто договору. Просив відмовити позивачу у стягненні заборгованості у сумі 431,23 грн.; визнати безпідставним нарахування заборгованості в сумі 1775,16 грн., а вимоги по її сплаті - незаконними; визнати заборгованість на вказану суму безнадійною дебіторською заборгованістю і зобов»язати вказану юридичну особу виключити її з активів підприємства; зобов»язати відповідача відшкодувати моральні збитки в сумі 2500 грн.  на його користь, завдані неправомірними діями.  

 

    У лютому 2008 р. відповідач ОСОБА_2. уточнив зустрічні позовні вимоги, просив відмовити позивачу у стягненні з нього заборгованості у сумі 431,23 грн., визнавши її нарахування безпідставним; визнати заборгованість  у  сумі 1343,93 грн. з 01.06.1998 р. по 01.10.2000 р. безнадійною дебіторською заборгованістю і зобов»язати  позивача виключити її з активів підприємства; зобов»язати відповідача відшкодувати на його користь моральні збитки в сумі 5000 грн., завдані неправомірними діями.

 

    Рішенням   Автозаводського  районного суду  м. Кременчука  Полтавської області від   16 квітня 2009 р.  позов  ВАТ  «Полтаваобленерго»  до   ОСОБА_2, ОСОБА_3  про  стягнення заборгованості задоволений частково.

Стягнуто з   ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго»   431 грн. 23 коп. заборгованості за спожите тепло та гарячу воду в період з 01.11.2001 р. по 01.11.2004 р.  та держмито в сумі 51 грн.

Стягнуто з   ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь держави за інформаційно-технічне забезпечення 30 грн.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ВАТ «Полтаваобленерго» в частині не стягнення з нього заборгованості в розмірі 431 грн. 23 коп.  відмовлено.

Нарахування заборгованості на особистий рахунок ОСОБА_2 № 167018 в розмірі 1343 грн. 93 коп. визнано безнадійною дебіторською заборгованістю, в зв»язку з пропуском  строку позовної давності кредитором та зобов»язано ВАТ «Полтаваобленерго» виключити її з активів підприємства.

В частині відшкодування моральних збитків ОСОБА_2 в розмірі 5000 грн. відмовлено.      

             

В апеляційній скарзі   відповідач   ОСОБА_2. просить вищевказане  рішення суду скасувати частково, постановити нове рішення, яким відмовити ВАТ «Полтаваобленерго» у задоволенні позову, зустрічний позов задовольнити,  посилаючись на   порушення місцевим судом норм  матеріального та процесуального права.

 

Апеляційна скарга  підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

 

 Згідно ст. 307 ч.1 п.3 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право  змінити рішення.      

     

Згідно ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України підставами для  зміни рішення суду першої інстанції   є   неправильне застосування норм  матеріального права.

 

Судом першої інстанції встановлено і це не заперечується сторонами, що відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3 отримують  комунальні послуги з постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання, які надаються позивачем на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 1515 від 11.08.00 р. , № 1642 від 01.09.2000 р. та акту прийому-передачі дебіторської та кредиторської заборгованості населення по системі «ВАС» по джерелу ТЕЦ від 04.09.2000 р. Станом  на 01.09.2003 р. рахується заборгованість у сумі 1775,16 грн., але її частина у розмірі 1343,93 грн. знаходиться за межами  строку позовної давності та не може бути  стягнута.  

 

Задовольняючи  первісний позов повністю та частково зустрічний,   місцевий суд виходив з того, що    у відповідності до ст.. 162 ЖК України  наймач зобов»язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги, а тому заборгованість у сумі 431,23 грн. в межах строку позовної давності підлягає  стягненню з відповідачів на користь позивача, суму  1343,93 грн.  слід визнати безнадійною дебіторською заборгованістю, моральна шкода не підлягає задоволенню, оскільки нарахування заборгованості  проводилися не безпідставно і не супроводжувалися неправомірними діями  з боку позивача, інших доказів та підстав щодо стягнення моральної шкоди відповідачем не надано.

 

 Висновки  місцевого суду  є вірними, проте  має місце неправильне застосування  норм матеріального права до даних правовідносин.

 

Згідно ч. 1 ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

 

Як встановила колегія суддів, між позивачем та відповідачами відсутній договір  про надання послуг з тепло- та гарячого водопостачання. За таких обставин посилання місцевого суду на ст.. 162 ЖК України при ухваленні рішення є безпідставним.

 

Проте, не підписання сторонами окремого договору не може бути  підставою для звільнення від  цивільної відповідальності. У процесі розгляду справи відповідачі не   заперечували факт  отримання послуг та їх якість. Встановлення факту надання послуг свідчить про існування між сторонами договірних відносин, обсяг прав і обов»язків сторін визначається чинним законодавством, яке регулює взаємовідносини  осіб,що надають послуги із споживачами цих послуг.

 

Як вбачається із матеріалів справи, період заборгованості за надані послуги складає з 01.11.2001.р. по 01.11.1004 р., тому  дані правовідносини сторін регулюються ч. 1 ст. 151 ЦК України у редакції 1963 р. та   ч.1 ст. 509 ЦК України у редакції 2004 р. -  зобов»язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

 

Оскільки місцевим судом неправильно застосовані норми матеріального права, як підстава задоволенню позову, в цій частині рішення місцевого суду підлягає зміні. Із мотивувальної частини рішення підлягає виключенню посилання суду на ст. 162 ЖК України.

 

У решті рішення місцевого суду залишити без змін.

 

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

                В И Р І ШИ Л А:

 

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2  задовольнити частково. Виключити із мотивувальної частини рішення суду посилання на ст. 162 ЖК України.

 

У решті рішення  Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від  16   квітня  2009 року  залишити без змін.  

 

Рішення  набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

 

                  С У Д Д І :     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація