ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" березня 2017 р.                                          Справа № 925/960/16

за спільною заявою 1) Приватного підприємства «Сіам-М», м. Черкаси (код ЄДРПОУ 34076659) - Кредитор 1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Егс-Трейд», м. Черкаси (код ЄДРПОУ 38305655) - Кредитор 2

до Публічного акціонерного товариства «Ватутінський хлібокомбінат», Київська обл., м. Бровари (код ЄДРПОУ 00380669) - Боржник

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

учасники у справі згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 925/960/16 за спільною заявою ПП «Сіам-М» та ТОВ «Черкаси-Егс-Трейд» про банкрутство ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат» (код ЄДРПОУ 00380669) за загальною процедурою банкрутства, передбаченою ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі також: «Закон про банкрутство»), прийнята до розгляду ухвалою суду від 25.08.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.10.2016 порушено провадження у справі № 925/960/16; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво № 454 від 14.03.2013), призначено попереднє засідання суду на 29.11.2016, вирішено інші процедурні питання у справі.

13.10.2016 господарським судом Київської області було здійснено публікацію на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення № 36318 про порушення справи про банкрутство ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат».

Ухвалою суду від 22.12.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат».

На даний час провадження у справі перебуває на стадії підсумкового засідання.

30.01.2017 до суду надійшла заява ТОВ «Санвіт-Холдінг» від 27.01.2017 б/№ (вх. № 2076/17) про визнання кредиторських вимог на загальну суму 185376,48 грн.

Крім цього, 13.02.2017 до суду надійшла заява Дочірнього підприємства «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» від 08.02.2017 № 339-01/08.2 (вх. № 3249/17) про визнання кредиторських вимог на загальну суму 12263,90 грн.

Після повернення матеріалів справи № 925/960/16 до місцевого господарського суду з Київського апеляційного господарського суду ухвалою від 09.03.2017 вказані вище кредиторські заяви прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 28.03.2017.

27.03.2017 до суду надійшли письмові пояснення розпорядника майна Боржника б/№, б/дати (вх. № 6371/17) про результати розгляду заявлених вимог.

28.03.2017 до суду надійшли повідомлення Боржника б/№, б/дати (вх. № 6496/17 та 6497/17) про результати розгляду вказаних вище кредиторських заяв.

28.03.2017 у судове засідання з’явились представники кредиторів, заявників, Боржника та розпорядник майна Боржника.

Розглядаючи кредиторську заяву ТОВ «Санвіт-Холдінг» судом встановлено наступне.

В своїй заяві заявник просить визнати грошові вимоги у сумі 185376,48 грн.

На підтвердження безспірності заявлених вимог заявник посилається на рішення господарського суду Черкаської області від 26.11.2015 у справі № 925/1723/15, згідно якого вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 167161,77 грн. основного боргу, 12873,82 грн. пені, 1800,55 грн. інфляційних втрат, 800,79 грн. 3% річних та 2739,55 грн. судового збору, отже на загальну суму 185376,48 грн.

Як вбачається з повідомлень Боржника та розпорядника майна Боржника, заявлені вимоги заявника визнані повністю та віднесено до 6 черги задоволення вимог кредиторів (в ліквідаційній процедурі) з огляду на те, що заявником пропущено строк на звернення з конкурсними вимогами, судовий збір у сумі 3200,00 грн. розпорядником майна віднесено до 1 черги.

Так, кредиторська заява ТОВ «Санвіт-Холдінг» надійшла до суду 30.01.2017, отже заявником пропущено встановлений ст. 23 Закону про банкрутство строк на заявлення конкурсних вимог (граничний строк сплив 14.11.2016).

Частиною 4 статті 23 Закону про банкрутство визначено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.

Отже згідно ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство заявлені ТОВ «Санвіт-Холдінг» вимоги не вважаються конкурсними та підлягають задоволенню у 6 чергу в ліквідаційній процедурі.

Судовий збір за подання кредиторської заяви у сумі 3200,00 грн. відноситься судом до 1 черги задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи кредиторську заяву ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» судом встановлено наступне.

В своїй заяві заявник просить визнати грошові вимоги у сумі 12263,90 грн.

Заявлені вимоги виникли на підставі Договору купівлі-продажу стисненого природного газу за допомогою пластикових карток від 19.11.2013 № Х0366К.

В межах вказаного договору за період з 01.11.2013 по 31.03.2016 заявник реалізував Боржнику стиснений природний газ на загальну суму 6937348,74 грн., з яких Боржником було оплачено 6932214,63 грн. Таким чином у Боржника наявна заборгованість за поставлений газ у сумі 5134,11 грн. Заявлена сума не заперечується Боржником.

Крім цього у зв'язку з простроченням Боржником сплати основного боргу заявником нараховано пеню в порядку п. 8.1., 8.2. Договору за період з 01.04.2016 по 30.01.2017 в сумі 1383,18 грн., 3% річних за період з 01.04.2016 по 30.01.2017 в сумі 127,98 грн., інфляційні втрати за період з квітня по листопад 2016 в сумі 498,52 грн., пені в порядку ч. 2 ст. 231 ГК України за період з 01.04.2016 по 30.01.2017 в сумі 1560,73 грн. та штраф 7% в порядку ч. 2 ст. 231 ГК України в сумі 359,38 грн.

Так, згідно п. 8.1., 8.2. Договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

У разі виникнення заборгованості перед продавцем, покупець сплачує продавцю, крім суми заборгованості, ще й пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення оплати. Сплата пені не звільняє покупця від обов’язків по відшкодуванню збитків та виконанню зобов’язань по цьому договору.

В той же час, згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий заявником розрахунок пені в порядку п. 8.2. Договору судом встановлено, що заявником такий розрахунок здійснено з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України, в зв'язку з чим за наслідком власного перерахунку пені судом встановлено, що пеня підлягає визнанню частково за період з 01.04.2016 по 30.09.2016 на загальну суму 893,98 грн.

Перевіривши розрахунок заявника щодо 3% річних і інфляційних втрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону про банкрутство, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

За таких обставин наданий заявником розрахунок 3% річних і інфляційних втрат здійснено з порушенням приписів ч. 3 ст. 19 Закону про банкрутство, та здійснивши власний перерахунок 3% річних і інфляційних втрат судом встановлено, що 3% річних підлягають визнанню частково за період з 01.04.2016 по 11.10.2016 в сумі 70,28 грн.; інфляційні втрати підлягають визнанню частково за період з квітня по вересень 2016 в сумі 246,44 грн.

Крім цього, частиною 2 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до вказаної норми заявником нараховано 7% штрафу у сумі 359,38 грн. і 0,1% пені у сумі 1560,73 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу судом встановлено, що він нарахований обґрунтовано, отже підлягає визнанню повністю.

Перевіривши правомірність нарахування пені 0,1% суд дійшов висновку про безпідставність її нарахування, оскільки згідно ч. 2 ст. 231 ГК України, зазначений розмір пені застосовується, якщо інше не передбачене законом чи договором, однак, як встановлено судом вище, Договором від 19.11.2013 № Х0366К встановлено розмір пені за несвоєчасне виконання покупцем зобов’язань (п. 8.2.).

Таким чином заявлена сума 0,1% пені в порядку ч. 2 ст. 231 ГК України в розмірі 1560,73 грн. відхиляється судом.

Беручи до уваги викладене вище суд дійшов висновку, що визнанню підлягають вимоги заявника в загальному розмірі 6704,19 грн. (5134,11 грн. основний борг + 893,98 грн. пеня за п. 8.2. Договору + 70,28 грн. 3% річних + 246,44 грн. інфляційні втрати + 359,38 грн. 7% штраф).

Як вбачається з повідомлень Боржника та розпорядника майна Боржника, заявлені вимоги заявника визнані повністю та віднесено до 6 черги задоволення вимог кредиторів (в ліквідаційній процедурі) з огляду на те, що заявником пропущено строк на звернення з конкурсними вимогами, судовий збір у сумі 3200,00 грн. розпорядником майна віднесено до 1 черги.

Так, кредиторська заява ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» надійшла до суду 13.02.2017 та була надіслана за допомогою поштового зв'язку 10.02.2017, отже заявником пропущено встановлений ст. 23 Закону про банкрутство строк на заявлення конкурсних вимог (граничний строк сплив 14.11.2016).

Частиною 4 статті 23 Закону про банкрутство визначено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.

Судом встановлено, що заявлені заявником вимоги не підпадають під дію ч.4 ст. 23 Закону про банкрутство щодо надання виключення для дочірніх підприємств НАК «Нафтогаз України».

Отже згідно ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство заявлені ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» вимоги не вважаються конкурсними та підлягають задоволенню у 6 чергу в ліквідаційній процедурі.

Судовий збір за подання кредиторської заяви у сумі 3200,00 грн. відноситься судом до 1 черги задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23, 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, -

УХВАЛИВ:

1.          Заяву ТОВ «Санвіт-Холдінг» від 27.01.2017 б/№ (вх. № 2076/17) задовольнити. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг» (код ЄДРПОУ 32304939) до Публічного акціонерного товариства «Ватутінський хлібокомбінат» (код ЄДРПОУ 00380669) у сумах: 3200,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 185376,48 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (в ліквідаційній процедурі).

2.          Заяву ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» від 08.02.2017 № 339-01/08.2 (вх. № 3249/17) задовольнити. Визнати грошові вимоги Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 36265925) до Публічного акціонерного товариства «Ватутінський хлібокомбінат» (код ЄДРПОУ 00380669) у сумах: 3200,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 6704,19 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (в ліквідаційній процедурі).

3.          Зобов'язати розпорядника майна Боржника надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів з урахуванням викладеного в даній ухвалі.

4.          Копію ухвали надіслати учасникам у справі про банкрутство.

Суддя                                 С.Ю. Наріжний