Справа №1-117/2009

   

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         16 жовтня 2009 року  Кам”янський районний суд Черкаської області

          в складі-судді: Коваленка В.І.,

        при секретарі     Кравченко Т.В.

      за участю прокурора   ОСОБА_1

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кам”янка справу по обвинуваченню   ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродженця м. Черкаси, жителя АДРЕСА_1 ,, українця, гр. України, неодруженого, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 310  КК України,

встановив:

      Весною 2009 року підсудний ОСОБА_2  В с. Лубенці Кам”янського району Черкаської області на своїй присадибній ділянці, яка знаходиться на території домоволодіння по АДРЕСА_1 ,  для використання в побуті, вирощував рослини дикорослої коноплі та всупереч забороні на вирощування рослин коноплі,  він не  вжив заходів щодо знищення, а навпаки здійснював за ними догляд, обробляв грунт, обривав траву навколо рослин коноплі, тобто проводив роботи по їх вирощуванню.

      2 червня 2009 року працвниками міліції під час огляду домоволодіння підсудного на його присадибній ділянці було виявлено та вилучено 85 рослин, які є рослинами роду конопля.

     Підсудний ОСОБА_2  у судовому засіданні визнав себе винним у пред”явленому йому обвинуваченні, факт і обставини скоєння злочину підтвердив, розкаюється у скоєному, просив суд про поблажливість до нього.

    На підставі ч. 3 ст. 299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин справи, які  ніким не оспорюються, обмежившись допитом підсудного та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу підсудного. Проти цього не заперечували учасники судового розгляду.

        Допитавши підсудного, дослідивши письмові докази, які характеризують його особу,суд приходить до висновку, що вина   ОСОБА_2  доведена і він повинен нести відповідальність за ч. 2 ст. 310 КК України  як незаконне вирощування конопель у кількості  вісімдест п”ять рослин.

     При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2  суд враховує ступінь  тяжкості вчиненого злочину, пом”якшуючі відповідальність обставини, зокрема, що  він раніше не судимий, щиро розкаявся,  особу винного, що він задовільно характеризується за місцем проживання.

       Обтяжуючі відповідальність обставини судом не встановлено.

    Суд, враховуючи ступінь тяжкості злочину, пом”якшуючі відповідальність обставини, дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, а тому його необхідно звільнити від відбування  покарання з випробуванням, застосувавши ст. ст.75,76 КК України.

        У відповідності до ст.81 КПК України необхідно вирішити долю речових доказів.        

        Керуючись ст. ст.323, 324  КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

       

    ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.310 КК України,   і призначити йому покарання за цей злочин у вигляді позбавлення  волі строком на  три  роки.

    На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_2  звільнити  від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину  і виконає  покладені на нього обов”язки.

    Відповідно до ст.76 КК України зобов”язати засудженого ОСОБА_2   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з”являтися в ці органи для реєстрації.

    Міру запобіжного  заходу відносно засудженого ОСОБА_2   підписку про невиїзд- залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

       Речові докази : згорток газети з 10 рослинами та картонний короб з 75 рослинами  дикорослої коноплі-знищити.

   

         На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Кам”янський  райсуд.

       

             Суддя: