Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/7292/16-п Головуючий в 1 інст. Артемова Л.Г.

Провадження №33/778/246/17 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Гриценко С.І., за участю ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3, розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21 лютого 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,  працює майстром ТОВ «Агробастіон», місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320,00 грн. на користь держави.

Згідно постанови суду, 29.11.2016 року, о 01 годині 45 хвилин, ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Центральній навпроти буд. №3 в м.Запоріжжі, у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився за згодою водія на місці зупинки у передбаченому законом порядку за допомогою приладу Drager 6810, тест № 1087, результат тестування позитивний – 1,20 %, в присутності двох свідків. Зазначеними діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що суд першої інстанції неповно з’ясував всі обставини справи, що в призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення. Вважає, що в матеріалах справи не міститься жодного доказу події адміністративного правопорушення, а саме: свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказують, що були присутніми під час проведення огляду на стан сп’яніння, однак не вказують, що він керував автомобілем. Крім того, з відеозапису не вбачається переслідування поліцією його транспортного засобу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що доводи, які наведені в апеляційній скарзі є непереконливими.

У судовому засіданні в суді першої інстанції 21.02.2017 року ОСОБА_6 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не визнав, пояснив, що не керував транспортним засобом, автомобіль тимчасово передав другу в користування. При цьому, працівники поліції не здійснювали зупинку автомобілю, оскільки він не рухався. За кермом транспортного засобу працівники поліції побачили саме його, оскільки в цей час він за допомогою підкурювача підпалював цигарку, тому двигун був заведений.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що коли до його автомобіля підїхав патрульний автомобіль, то поруч інших транспортних засобів не було, чи були інші траспортні засоби на вул. Центральній він не пам’ятає. В цей момент він включив в автомобілі систему запалення, так як намагамався використати підкурювач, але двигун не працював.

Захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції звернув увагу, що в суді першої інстанціїї було відтворювано відеозапис, з якого видно, що переслідування транспортного засобу не було, вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення заперечував.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що в матеріалах справи не міститься жодного доказу події адміністративного правопорушення, на відеозаписі видно, що патрульний автомобіль рухається порожньою вулицею, повертає на перехресті на іншу вулицю, де на паркувальному майданчику крамниці стоїть його автомобіль.

Ці посилання ОСОБА_2 спростовуються саме відеозаписом події, з якого, як зазначив про це суд першої інстанції і як було встановлено при перевірці доводів апеляції в суді апеляційної інстанції, видно, що патрульний автомобіль переслідує транспортний засіб на невеликій відстані, не втрачаючи з поля зору та не випускаючи його з кадру, при цьому, коли переслідуємий автомобіль повернув ліворуч, то він зник з поля зору на 6 секунд, а саме в період з 1 год 35 хв. 15 сек. до 1 год 35 хв. 21 сек. Але, коли патрульний автомобіль доїхав до перехрестя, де переслідуємий автомобіль зник з поля зору, то з відеозапису видно, що цей автомобіль зупинився на паркувальному майданчику і в період з 1 год.35 хв.21 сек. і до моменту наближення до нього патрульного автомобіля до 1 год.35 хв.32 сек. стояв із ввімкненим світлом фар, а при наближенні патрульного автомобіля світло фар вимкнулось. При цьому, із відеозапису видно, що на проїзній частині вулиці, куди повернув переслідуємий автомобіль, а за ним патрульний, інших транспортних засобів не було.

Інспектор поліції ОСОБА_7 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що патрульною машиною поліції було здійснено переслідування ОСОБА_2 в зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення час та місце. Переслідування та момент зупинки транспортного засобу були зафіксовані за допомогою нагрудної камери. За кермом автомобілю НОМЕР_1, був саме ОСОБА_2 Інших осіб, які керували транспортним засобом, на відеозаписі та співробітниками поліції не зафіксовано. В салоні автомобілю, при цьому, на пасажирському місці була жінка. Стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_2 був засвідчений за допомогою огляду на місці зупинки, у присутності двох свідків, із використанням приладу Drager 6810. Пройти огляд ОСОБА_2 було запропоновано у зв’язку із виявленими ознаками алкогольного сп’яніння – різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук.

Із відеозапису дійсно видно, що в салоні автомобіля на передньому сидінні пасажира знаходиться жінка, а за кермом автомобіля ОСОБА_2, по рухам якого та по млявій мові можна дійти висновку, що останній перебуває в стані сп’ягніння.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, крім пояснень інспектора та долученого до протоколу відеозапису, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення АП2 №051886 від 29.11.2016 року, тестом №1087 від 29.11.2016 року (о 02:04 годині), актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2-а, 3), відповідно до якого ОСОБА_2 із результатами огляду згоден. Крім того, на підтвердження вини ОСОБА_2 в матеріалах справи містяться письмові пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8

На думку суду апеляційної інстанції суд повно, всебічно і об’єктивно з’ясував обставини справи, дослідив надані докази, при цьому вислухав пояснення учасників розгляду справи, і дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп’яніння.

В судовому засіданні, як зазначив суд першої інстанції в своїй постанові, було відтворено наданий інспектором Биковською І.П. DVD-R диск із відеозаписом до протоколу АП2 № 051886, що в повній мірі відображає хід переслідування транспортного засобу 29.11.2016 року ВАЗ 21093, д/н НОМЕР_2 співробітниками поліції та його зупинки. З відеозапису видно, що транспортним засобом керував ОСОБА_2, в стані значного алкогольного сп’яніння, оскільки автомобіль поліції здійснив зупинку безпосередньо після того, як транспортний засіб ВАЗ21093, д/н НОМЕР_2 зупинився. В процесі переслідування працівники поліції підійшли до автомобіля, ОСОБА_2 знаходився у його салоні, двигун був заведений, що спростовує твердження ОСОБА_2 про те, що транспортним засобом керувала інша особа. Слід зауважити, що з відеозапису очевидним є той факт, що патрульний автомобіль переслідує транспортний засіб ОСОБА_2 на невеликій відстані, не втрачаючи з кола зору та не випускаючи з кадру, що фактично унеможливлює факт заміни водія транспортного засобу.

У відповідності до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом’якшуючих та обтяжуючих вину особи обставин, як зазначено в постанові суду, судом не встановлено.

Таким чином, врахувавши тяжкість та обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника, який раніше не притягувався до відповідальності за однорідні правопорушення, суд правильно дійшов до висновку щодо доцільності накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, як передбачено санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.

При таких обставинах, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду по справі не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21 лютого 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області                                   ОСОБА_1